Лизинотон таблетки 5 мг 28 шт.
Лізиноприл (Лізинотон) - інструкція з застосування
Опис препарату
Лізиноприл (торговельна назва — Лізинотон) — це таблетований препарат, який належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Він має світло-рожева кругла форма, двояковипуклу поверхню та риску посередині. Таблетки містять активну речовину — лізиноприл дигідрат, що відповідає 10 мг або 20 мг лізиноприлу в залежності від дозування. В якості допоміжних компонентів застосовуються манітол, кальцію гідрофосфат дигідрат, кукурудзяний крохмаль, натрію кроскармеллоза, магнію стеарат та пигментна суміш.
Класифікація
| Код за АТХ | Група | Групова приналежність |
|---|---|---|
| C09AA03 | Інгибітори АПФ | Лізиноприл |
Фармакологічна дія
Лізиноприл є інгібітором АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Це сприяє зниженню рівня ангіотензину II, що веде до зменшення секреції альдостерону, розширення артерій, зниження системного опору судин (ОПСС) та артеріального тиску (АТ). Препарат має виражену вазодилататорну дію, особливо на артерії, що сприяє зниженню навантаження на серце та покращенню кровотоку. Тривале застосування сприяє зменшенню гіпертрофії міокарда та стенок артерій, покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. При застосуванні Лізиноприлу підвищується толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Відзначається швидкий початок антигіпертензивного ефекту — через 1 годину після прийому, максимальний ефект настає через 6 годин та зберігається до 24 годин.
Показання для застосування
- Артеріальна гіпертензія — для монотерапії або у комбінації з іншими препаратами для зниження артеріального тиску.
- Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії для покращення функції серця у пацієнтів, які приймають наперстянку та/або діуретики.
- Ранній період гострого інфаркту міокарда — у перші 24 години з метою підтримки гемодинаміки та профілактики дисфункції лівого шлуночка.
Спосіб застосування, курс і доза
Лізиноприл приймається внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю води. Початкова доза для лікування артеріальної гіпертензії — 5 мг 1 раз на добу. За необхідності дозу можна збільшити через 2-3 дні на 5 мг до досягнення цільового ефекту, зазвичай — 20-40 мг на добу. Максимальна добова доза — 40 мг.
Для пацієнтів із нирковою недостатністю або при реноваскулярній гіпертензії початкова доза зменшується до 2.5-5 мг під ретельним контролем функції нирок і рівня калію. У випадках серцевої недостатності початкова доза — 2.5 мг, з подальшим поступовим збільшенням до 20 мг на добу, залежно від відповіді організму.
При гострому інфаркті міокарда застосовують початкову дозу 5 мг у перші добу, потім — у схему по 5-10 мг. Тривалість терапії — не менше 6 тижнів.
Передозування
При передозуванні можливі симптоми: значне зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запор, тривожність, роздратованість. Лікування — симптоматичне, включає внутрішньовенне введення рідин, контроль та корекцію водно-електролітного балансу. Лізиноприл виводиться з організму за допомогою гемодіалізу.
Лікарські взаємодії
- У поєднанні з діуретиками та калієвмісними препаратами підвищується ризик гіперкаліємії.
- З обережністю призначають з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), оскільки можливо підвищення рівня калію.
- При сумісному застосуванні з нестероїдними протизапальними засобами (НПВС) антигіпертензивний ефект зменшується.
- Взаємодіє з літієм — підвищується його токсичність, тому потрібно контролювати рівень літію в крові.
- З антацидами та колестираміном — знижується всмоктування лізиноприлу.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Застосування Лізиноприлу під час вагітності протипоказане. Препарат проникає через плацентарний бар'єр і може спричинити у плода гіпотензію, порушення функції нирок та внутрішньоутробну смерть. В разі встановлення вагітності — слід негайно припинити терапію.
Про проникнення лізиноприлу у грудне молоко достовірно не відомо. У разі необхідності застосування препарату — годування груддю слід припинити.
Побічні дії
- Серце-судинна система: часто — ортостатична гіпотензія, боль у грудях; рідко — значне зниження АТ, тахікардія, інфаркт міокарда, цереброваскулярний інсульт.
- Центральна нервова система: головокруження, головний біль, слабкість, сонливість, судоми, лабільність настрою, порушення потенції.
- Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, діарея, сухість у роті, зміни смаку, болі в животі, панкреатит, гепатит.
- Дихальна система: сухий кашель — частий побічний ефект.
- Кровотворна система: лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, анемія.
- Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, висипання, свербіж.
- Мочова система: порушення функції нирок, олігурія, гостра ниркова недостатність.
- Шкіра: висип, алопеція, підвищене потовиділення.
- Лабораторні показники: гіперкаліємія, азотемія, гіперурикемія, підвищення активності печінкових ферментів.
Протипоказання
- Анафілактичний або ангіоневротичний набряк в анамнезі, зокрема у відповідь на застосування інгібіторів АПФ.
- Наследственный ангионевротический набряк.
- Вік до 18 років — ефективність та безпека не встановлені.
- Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Важкі порушення функції нирок, двобічний стеноз ниркових артерій, прогресуюча ниркова недостатність.
- Гіперкаліємія, стеноз устья аорти, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія.
- Гострі стані після трансплантації нирки, інші системні захворювання з ураженням судин, порушення кровообіду.
Особливі вказівки
Перед початком терапії необхідно нормалізувати рівень натрію та об’єм циркулюючої крові. У пацієнтів із серцевою недостатністю, порушеннями функції нирок, або при застосуванні високих доз діуретиків можливе значне зниження АТ.
При стенозі ниркових артерій або зменшенні об’єму циркулюючої крові — застосування Лізиноприлу може призвести до гострої ниркової недостатності, яка є оборотною після припинення препарату.
У похилому віці препарат слід застосовувати з обережністю, оскільки у них підвищується ризик гіпотензії.
Потрібен регулярний контроль крові, рівня калію та функції нирок під час терапії.
Застосування при порушенні функції нирок
При нирковій недостатності початкова доза Лізиноприлу визначається залежно від швидкості клубочкової фільтрації (КК):
| КК (мл/хв) | Початкова доза (мг/добу) |
|---|---|
| 30-70 | 5-10 мг |
| 10-30 | 2.5-5 мг |
| <10 (включно з пацієнтами на гемодіалізі) | 2.5 мг |
Дозу коригують залежно від реакції організму, з урахуванням функції нирок та рівня калію.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку
У літніх пацієнтів можливі підвищені концентрації препарату у крові, тому рекомендується починати з меншої дози (2.5 мг) та контролювати реакцію організму.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність застосування у дітей не встановлені, тому препарат не рекомендується для цієї групи пацієнтів без відповідних досліджень і рекомендацій лікаря.
Нозології (коди МКБ)
- І10 — Артеріальна гіпертензія
- I50 — Хронічна серцева недостатність
- I21 — Гострий інфаркт міокарда
Власник реєстраційного посвідчення
Товариство з обмеженою відповідальністю "Медпрепарати".
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:5 мг
-
Категория:Лекарства для сердца и сосудов
-
Страна:Мальта