Загальний опис

Лізиноприл — це таблетований препарат, що належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Його основним активним компонентом є лизиноприл, який має виражену антигіпертензивну, серцево-судинну і нефропротекторну дію. Препарат застосовується для зниження підвищеного артеріального тиску, профілактики і лікування серцевої недостатності, а також для зменшення ризику ускладнень при інфаркті міокарда та цукровому діабеті.

Форма випуску

Лізиноприл виготовляється у вигляді таблеток по 20 мг, у наступних упаковках:

• контурні ячейкові упаковки по 10, 20, 30, 40, 50, 60, 80, 90, 100, 120, 160, 200 штук;
• картонні пачки з 10, 20, 30, 40, 50, 60, 80, 90, 100, 120, 160, 200 штук у контурах.

Таблетки мають круглу, двоопуклу форму, забарвленням зазвичай білу або майже білу, із гравіровкою «Лізиноприл» або відповідним маркуванням. В упаковці кожна таблетка має індивідуальну пластикову або алюмінієву ячейку.

Коди АТХ

Фармакологічна дія

Лізиноприл — це селективний інгібітор АПФ, що зменшує перетворення ангіотензину I у ангіотензин II — потужний вазоконстриктор, який стимулює секрецію альдостерону та сприяє підвищенню артеріального тиску. Блокада АПФ призводить до розширення артерій, зниження системічного опору судин (ОПСС), зменшення preload і afterload, а також сприяє покращенню функції серця і мікроциркуляції.

Препарат підвищує толерантність до фізичних навантажень у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та після інфаркту міокарда, зменшує альбумінурію у хворих на цукровий діабет. Також Лізиноприл сприяє уповільненню прогресування дисфункції лівого шлуночка.

Показання до застосування

• Есенціальна і реноваскулярна артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами.
• Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії для зменшення симптомів і покращення функціонального стану.
• Острий інфаркт міокарда — у перші 24 години для профілактики ускладнень і підтримки гемодинаміки.
• Діабетична нефропатія — для зниження альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним і інсуліннезалежним цукровим діабетом при нормальному артеріальному тиску.

Спосіб застосування, курс і дозування

Лізиноприл призначається внутрішньо, перорально, незалежно від прийому їжі. Початкове дозування зазвичай становить 2,5 мг один раз на добу. Подальше підвищення дози визначається клінічною ефективністю та переносимістю, зазвичай підтримуюча доза становить 5–20 мг на добу, розділена на 1 або 2 прийоми.

Для пацієнтів із порушеннями функції нирок або при застосуванні інших лікарських засобів, що впливають на кровообіг, дози коригуються відповідно до клінічних показників та рекомендацій лікаря.

Лікарські взаємодії

• Лізиноприл підсилює антигіпертензивний ефект при поєднанні з іншими препаратами для зниження тиску, такими як діуретики, бета-блокатори, блокатори кальцієвих каналів.
• Разом з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), калієвмісними препаратами і замінниками солі високий ризик гіперкаліємії.
• Комбінація з нестероїдними протизапальними засобами (НПВС) може знижувати гіпотензивний ефект і підвищувати ризик функціональних порушень нирок.
• При застосуванні разом з інсуліном і гіпоглікемічними препаратами можливе посилення їх дії, що потребує контролю рівня глюкози в крові.

Побічні дії

Загалом препарат добре переноситься, проте можливі побічні ефекти, які класифікуються за системами органів:

• Система крові: рідко — анемія, тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, гемолітична анемія.
• Алергічні реакції: ангіоневротичний набряк, кропив’янка, риніт, бронхоспазм.
• Центральна та периферична нервова система: головний біль, запаморочення, парестезії, порушення сну.
• Очі, вуха: порушення зору, запаморочення, вертиго.
• Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, тахікардія, можливе погіршення симптомів серцевої недостатності.
• Дихальна система: сухий кашель, риніти, рідко — бронхоспазм, ангіоневротичний набряк гортані.
• Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювота, діарея, сухість у роті, диспепсія, болі в животі.
• Органи печінки і жовчовивідної системи: гепатит, зміни лабораторних показників печінки.
• Мочова система: порушення функцій нирок, у тому числі гостра ниркова недостатність, проте вони зазвичай оборотні.
• Шкіра і підшкірна клітковина: зуд, висип, дуже рідко — токсичний епідермальний некроліз, синдром Лайєла.
• М’язи і суглоби: артралгії, міалгії.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ, ангіоневротичний набряк у анамнезі.
• Наявність спадкового або ідіопатичного ангіоневротичного набряку.
• Період вагітності і годування груддю.
• Дитячий вік до 18 років.
• Гемодіаліз або гемофільтрація із застосуванням високопротекторних мембран (наприклад, AN69).
• Алергія на інші препарати серії інгібіторів АПФ.
• Різке зниження функції нирок, у тому числі при двосторонньому стенозі ниркових артерій або стенозі єдиного органу.

З обережністю застосовують при порушеннях функції нирок, гіпотензії, стенозі серцевих клапанів, а також у літніх пацієнтів.

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно провести оцінку функції нирок і рівня електролітів у крові. Під час лікування слід регулярно контролювати кров’яний тиск, рівень калію і креатиніну.

При застосуванні у пацієнтів з серцевою недостатністю або після інфаркту міокарда важливо починати лікування з низьких доз під контролем лікаря, оскільки може виникнути транзиторна гіпотензія.

У разі розвитку симптомів ангіоневротичного набряку або інших алергічних реакцій потрібно негайно припинити застосування і звернутися до лікаря.

Застосування при порушеннях функції нирок

При нирковій недостатності дозу Лізиноприлу підбирають індивідуально, починаючи з мінімальних значень. Регулярний контроль рівня креатиніну та калію обов’язковий. Важливо враховувати можливість розвитку гіперкаліємії і порушень функції нирок, особливо при застосуванні у пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Лікування літніх пацієнтів потребує особливої обережності через можливе зниження функції нирок і підвищену чутливість до препарату. Починають з мінімальних доз з поступовим підвищенням під контролем клінічних показників.

Застосування у дітей

Безпечність і ефективність застосування Лізиноприлу у дітей не встановлені, тому препарат не рекомендується для використання у цій віковій групі без строгої медичної необхідності та під контролем спеціаліста.

Рекомендації та висновки

Препарат Лізиноприл є ефективним засобом для контролю артеріального тиску та профілактики ускладнень серцево-судинних захворювань. Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем, дотримуватися рекомендованих доз і регулярно проходити контрольні обстеження для запобігання можливих побічних реакцій і ускладнень.