Інструкція з застосування препарату Лізиноприл
Загальна інформація
Лізиноприл — це таблетований препарат, який належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ). Він застосовується для зниження артеріального тиску та лікування серцевої недостатності. Препарат має виражену гіпотензивну, кардіопротекторну та нефропротекторну дію.
Форма випуску: таблетки по 5 мг, 10 мг, 20 мг у пакетах по 10, 20, 30, 40 або 50 штук.
Код АТХ: C09AA03
Дія та фармакологічна група: інгібітор АПФ, блокатор ренін-ангиотензинової системи.
Фармакологічна дія
Лізиноприл інгібує перетворення ангіотензин I в ангіотензин II — потужний вазоконстриктор, що сприяє підвищенню артеріального тиску. Зменшення рівня ангіотензину II викликає розширення судин, зниження периферичного судинного опору, зменшення натрійурезу та альдостеронової активності. Це сприяє зниженню артеріального тиску, зменшенню навантаження на серце та покращенню кровотоку в уражених тканинах.
Препарат також підвищує рівень брадикинину та простагландинів, що додатково сприяє вазодилатації. Тривале застосування зменшує гіпертрофію міокарда і стінок артерій, покращує кровопостачання ішемізованого міокарда. Лізиноприл має довготривалий антигіпертензивний ефект, який починається приблизно через 6 годин після прийому і зберігається до 24 годин.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія — монотерапія або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами.
- Хронічна серцева недостатність — в складі комплексної терапії для зменшення навантаження на серце.
- Профілактика та лікування ускладнень після інфаркту міокарда — для підтримки стабільних показників гемодинаміки та запобігання дисфункції лівого шлуночка.
- Діабетична нефропатія — для зниження альбумінурії у хворих з інсулінозалежним або інсуліннезалежним діабетом.
Спосіб застосування, дози та режим
Препарат призначають внутрішньо, незалежно від прийому їжі. Початкова доза для дорослих — 5-10 мг один раз на добу, залежно від показників артеріального тиску та клінічної ситуації. У разі недостатнього ефекту дозу поступово збільшують кожні 2-3 дні на 5-10 мг до досягнення цільового рівня.
Загальна підтримувальна доза становить 20-40 мг на добу, яка може поділятися на 1-2 прийоми. Максимальна доза — 40 мг/добу.
При гіпертензії у пацієнтів, що раніше отримували діуретики, необхідно припинити їх застосування за 2-3 дні до початку лікування або почати з мінімальної дози (2.5-5 мг/добу) під ретельним контролем лікаря.
При нирковій недостатності дозування підбирається індивідуально, враховуючи кліренс креатиніну та функцію нирок, з частим контролем рівня калію та креатиніну.
Передозування
При передозуванні можливе сильне зниження артеріального тиску, запаморочення, слабкість, нудота, блювання, порушення свідомості. Лікування — симптоматичне, з контролем життєво важливих функцій, внутрішньовенним введенням рідини та підтримкою електролітного балансу. Лізиноприл можна видалити з організму за допомогою гемодіалізу.
Лікарські взаємодії
Лізиноприл посилює дію калійзберігаючих діуретиків, таких як спиронолактон, триамтерен, амилорид, а також підвищує ризик гіперкаліємії. Тому їх застосування можливе лише під контролем лікаря.
Обережно слід застосовувати з НПВС, естрогенами, адреноміметиками, літієм — можливе посилення або зниження ефекту препарату.
Алкоголь підсилює гіпотензивний ефект.
Протипоказання
- Анафілактичний або ангіоневротичний набряк в анамнезі, у тому числі після застосування інгібіторів АПФ.
- Наследственний набряк Квінке.
- Вік до 18 років — без достатніх даних щодо безпеки та ефективності.
- Гіперчутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Діти та підлітки.
- Значні порушення функції нирок, стеноз артерій нирок, гостра ниркова недостатність.
- Перший триместр вагітності.
Особливі вказівки
- Перед початком лікування необхідно оцінити рівень натрію та об’єм циркулюючої крові, оскільки застосування препарату може спричинити симптоматичну гіпотензію, особливо при вживанні діуретиків або зменшенні кількості солі в раціоні.
- У пацієнтів з стенозом ниркових артерій або у разі двостороннього стенозу — можливе погіршення функції нирок, що потребує ретельного контролю.
- При застосуванні у період вагітності — обов’язкова відміна препарату.
- У хворих з гіповолемією — необхідно коригувати об’єм циркулюючої крові перед початком лікування.
- При розвитку симптоматичної гіпотензії — слід discontinue препарат і проводити підтримуючу терапію.
Застосування у дітей
Безпека та ефективність застосування у дітей та підлітків не встановлені, тому препарат не призначають цій віковій групі.
Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні
Застосування лізиноприлу у період вагітності категорично протипоказане. При встановленні вагітності — слід припинити лікування та замінити іншим препаратом, що не має тератогенного впливу.
Лізиноприл проникає через плаценту і може спричинити у плода гіпотензію, порушення функції нирок, затримку розвитку черепа, внутрішньоутробну смерть.
Про проникнення у грудне молоко даних немає, тому у період лактації препарат не рекомендується використовувати.
Побічні реакції
Загальні та часті побічні ефекти:
- Головокруження, головний біль — у 5-6% випадків.
- Сухий кашель — у 3% випадків.
- Загальна слабкість, запаморочення, нудота, блювання.
- Ортостатична гіпотензія, висипи, больові відчуття у грудях.
Менш поширені реакції (<1%):
- Анафілактичний та ангіоневротичний набряк.
- Порушення роботи серця — тахікардія, порушення ритму.
- Порушення функції нирок — олігурія, уремія.
- Мозкові порушення — лабільність настрою, судоми.
- Зміни у лабораторних показниках: гіперкаліємія, азотемія, гепатит.