Загальна інформація

Фуросемід — це лікарський препарат із групи петльових діуретиків, що застосовується для швидкого та ефективного зниження об'єму рідини в організмі. Його застосовують для лікування набрякових станів, пов’язаних із серцевою недостатністю, захворюваннями нирок, печінки, а також при артеріальній гіпертензії.

Форма випуску

Діюча речовина

Фуросемід — це активний компонент препарату, що належить до класу петльових діуретиків, і забезпечує його терапевтичний ефект.

Фармакологічна дія

Фуросемід є петльовим діуретиком, що швидко починає діяти після прийому внутрішньо. Він блокує реабсорбцію іонів натрію (Na⁺) та хлору (Cl^-) у проксимальних і дистальних відділах ниркових канальців, а також у товстому сегменті петлі Генле. Це сприяє швидкому та сильному збільшенню виведення сечі, а також натрію, хлору, калію (K⁺), кальцію (Ca²⁺) і магнію (Mg²⁺).

Після застосування препарату відзначається:

• Високий діуретичний ефект
• Натріуретичний та хлоруретичний ефекти
• Вторинне осмотичне виведення води
• Зменшення preload (преднавантаження) у серцевій недостатності
• Зниження тиску в легеневій артерії та наповнення лівого шлуночка
• Антигіпертензивний ефект, що виникає через зменшення об'єму циркулюючої крові та зниження опірності судин

Дія починається через 60 хвилин після прийому і триває 3-6 годин, а при порушеннях функції нирок — до 8 годин.

Показання до застосування

• Набряковий синдром при хронічній серцевій недостатності
• Хронічна ниркова недостатність, зокрема при нефротичному синдромі
• Захворювання печінки, що супроводжуються набряками
• Артеріальна гіпертензія (високий кров’яний тиск)

Спосіб застосування, курс і дози

Фуросемід приймають внутрішньо натще, запиваючи достатньою кількістю рідини. Рекомендується використовувати мінімальні ефективні дози для досягнення терапевтичного ефекту.

Максимальна добова доза для дорослих — 1500 мг. Початкові дози у дітей визначаються з розрахунку 1-2 мг/кг маси тіла на добу з можливим подальшим підвищенням до 6 мг/кг/добу.

Дозування у дорослих при різних станах

• Набряки при хронічній серцевій недостатності: початкова доза 20-80 мг/добу, далі підбирається індивідуально, часто ділиться на 2-3 прийоми.
• При хронічній нирковій недостатності: початкова доза 40-80 мг/добу, при необхідності — до 1500 мг/добу, особливо у пацієнтів на гемодіалізі.
• При нефротичному синдромі: початкова доза 40-80 мг/добу, залежно від відповіді.
• При захворюваннях печінки: початкова доза 20-80 мг/добу, з поступовим коригуванням.
• При артеріальній гіпертензії: зазвичай 20-40 мг/добу, у комбінації з іншими препаратами дозу зменшують удвічі.

Передозування

Основні симптоми передозування:

• Значне зниження артеріального тиску, колапс, шок
• Гіповолемія, дегідратація, гемоконцентрація
• Аритмії (фібриляція шлуночків, AV-блокада)
• Острая ниркова недостатність, анурія
• Тромбози, тромбоемболії
• Головокруження, слабкість, спутаність свідомості

Лікування включає корекцію водно-електролітного балансу, відновлення об’єму циркулюючої крові, промивання шлунка, застосування активованого вугілля. Специфічного антидота немає.

Лікарські взаємодії

При одночасному застосуванні з іншими препаратами можливе:

• Зниження ефективності фенобарбіталу та фенитоїну
• Підвищення концентрації цефалоспоринів, хлорамфеникола, цисплатину, амфотерицину В
• Зменшення виведення та підвищення токсичності літію
• Підвищення ризику нефро- та ототоксичної дії при поєднанні з цефалоспоринами, аміноглікозидами
• Посилення або зниження ефекту гіпотензивних препаратів
• Можливе зменшення ефективності саліцилатів, аллопуринолу
• Залежно від комбінації з іншими препаратами можливі зміни у рівнях електролітів і функції нирок

Застосування під час вагітності та годування груддю

Фуросемід проникає через плацентарний бар’єр, тому його застосування при вагітності є протипоказаним, якщо тільки не має життєвих показань. При необхідності застосування під час годування груддю — слід припинити годування, оскільки препарат виділяється з грудним молоком.

Побічні дії

Можуть виникати з боку різних систем організму:

Серцево-судинна система

• Значне зниження артеріального тиску, колапс
• Тахікардія, аритмії, тромбози

Центральна нервова система

• Головокруження, головний біль, слабкість, судоми
• Парестезії, сонливість, спутаність свідомості

Органи зору і слуху

• Порушення зору, шум у вухах

Шлунково-кишковий тракт

• Тошнота, блювання, діарея, запор, сухість у роті, жажда

Мочеполові органи

• Олігурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит

Ендокринна система

• Зниження толерантності до глюкози, прояви цукрового діабету

Алергічні реакції

• Кропив’янка, дерматит, анафілактичний шок, синдром Стівенса-Джонсона

Кровотворна система

• Лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія

Обмін води і електролітів

• Гіповолемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, метаболічний алкалоз

Протипоказання

• Острая ниркова недостатність з анурією
• Тяжка печінкова недостатність, кома
• Гострий гломерулонефрит
• Значні порушення відтоку сечі
• Гіперурикемія, подагра
• Декомпенсований стеноз серцевих клапанів, обструктивна гіпертрофічна кардіоміопатія
• Гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпохлоремія, гипомагніємія
• Гемодинамічно значущі порушення кровообігу
• Вагітність, період лактації
• Дитячий вік (до 3 років у твердій формі)

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно виключити наявність порушень відтоку сечі. Регулярно слід контролювати рівень електролітів, артеріальний тиск, функцію нирок, стан кислотно-лужної рівноваги. Пацієнтам з підвищеним ризиком розвитку гіпонатріємії та гіпокаліємії призначають додаткові препарати калію та корекцію дієти.

При тривалому застосуванні потрібно ретельно контролювати рівень глюкози, функцію печінки і стан крові. Не рекомендується комбінувати з препаратами, що мають нефротоксичну або ототоксичну дію без відповідного медичного контролю.

Застосування при порушеннях функції нирок і печінки

При порушеннях функції нирок необхідно враховувати, що діуретична дія може зменшуватися або бути недостатньою, тому дозу коригують індивідуально. Враховуючи ризик розвитку ускладнень, застосовувати препарат слід під медичним контролем.

При захворюваннях печінки застосовують з обережністю, контролюючи електролітний баланс і стан пацієнта.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці. Термін придатності — 5 років. Не використовувати препарат після закінчення строку придатності.