Загальний опис

Препарат Фозинап є таблетованим лікарським засобом, який застосовується для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності. Це інгібітор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), який має вазодилатуючі, гіпотензивні та діуретичні властивості. Таблетки мають білий або майже білий колір, плоскоцилиндричну форму та фаску.

Клініко-фармакологічна група

Діюча речовина

Основною активною речовиною є фозиноприл натрію у дозі 10 мг або 20 мг в одній таблетці. Допоміжні компоненти включають кремнію діоксид колоїдний, кроскармеллозу натрію, лактозу моногідрат, макрогол, стеарилфумарат натрію, повидон, мікрокристалічну целюлозу, кальцію сульфат та інші.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей, сухому місці, захищеному від світла, при температурі не вище 25°C. Термін придатності становить 2 роки.

Фармакологічна дія

Фозинап є інгібітором АПФ, який запобігає перетворенню ангіотензину I у ангіотензин II — потужний судинозвужувальний фактор. Це веде до розширення судин, зниження системного опору судин (ОПСС) та зниження артеріального тиску. Також препарат пригнічує секрецію альдостерону, що сприяє зменшенню реабсорбції натрію і води, а також підвищенню рівня калію у крові.

Механізм дії включає:

• Гіпотензивний ефект, що розвивається через 1 годину після прийому та досягає максимуму через 3-6 годин.
• Зниження обсягу циркулюючої крові та системного артеріального тиску без зміни серцевого викиду та кровотоку внутрішніх органів.
• Зменшення товщини стінки лівого шлуночка та маси міокарда при тривалому застосуванні.

Крім того, препарат сприяє підвищенню толерантності до фізичних навантажень та зменшенню симптомів при хронічній серцевій недостатності.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (у монотерапії або в комбінації з іншими препаратами)
• Хронічна серцева недостатність (у складі комплексної терапії)

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймається внутрішньо незалежно від прийому їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Дозу призначає лікар індивідуально, залежно від клінічної картини та реакції пацієнта.

Дозування при артеріальній гіпертензії

• Початкова доза: 10 мг 1 раз на добу.
• Далі дозу підбирають залежно від реакції — від 10 до 40 мг на добу, розподілених на один або два прийоми.
• Максимальна добова доза: 40 мг.

Дозування при хронічній серцевій недостатності

• Початкова доза: 5 мг (½ таблетки по 10 мг) 1 або 2 рази на добу.
• Залежно від реакції та переносимості — до 40 мг на добу, розподілених на 1-2 прийоми.

Пацієнтам з порушеннями функцій нирок або печінки, а також літнім особам корекція дозування не потрібна.

Передозування

Основні симптоми: надмірне зниження артеріального тиску, брадикардія, шок, порушення водно-електролітного балансу, гостра ниркова недостатність, ступор.

Лікування: припинити прийом препарату, провести промивання шлунка, призначити сорбенти (активоване вугілля), підтримуючу терапію з використанням вазопресорних засобів, ізотонічного розчину натрію хлориду. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

• Антациди (алюмінію гідроксид, магнію гідроксид) знижують абсорбцію фозиноприла — слід приймати з інтервалом не менше 2 годин.
• Літій: можливе підвищення концентрації літію у крові, ризик інтоксикації — контроль рівня літію необхідний.
• НПВС (індометацин, ацетилсаліцилова кислота >3 г, ЦОГ-2 інгібітори): можуть знижувати антигіпертензивний ефект.
• Диуретики, калійзберігаючі препарати, добавки з калієм: підвищують ризик гіперкаліємії.
• Гіпоглікемічні засоби (сульфонілсечовина, інсулін): посилюють гіпоглікемічний ефект.
• Анестетики, опіоїди: можуть підсилювати гіпотензивний ефект.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Фозинап категорично протипоказаний при вагітності. Його застосування у II та III триместрах може спричинити порушення розвитку плода, включаючи гіпоплазію легень, олігогідрамніон, контрактури кінцівок, порушення роботи нирок.

Після застосування препарату у вагітних у періоді вагітності у новонароджених можливі артеріальна гіпотензія, олігурія, гіперкаліємія. Тому жінкам, що годують, годування груддю слід припинити, оскільки фозиноприл проникає у грудне молоко.

Побічні дії

З боку нервової системи:

• Головокруження, головний біль, слабкість, запаморочення, порушення пам’яті, тривожність, депресія, безсоння, парестезії.

З боку органів зору та слуху:

• Порушення зору, шум у вухах.

З боку серцево-судинної системи:

• Зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, серцебиття, аритмії, інфаркт міокарда, "приливи" крові до обличчя, обморок, зупинка серця.

З боку дихальної системи:

• Сухий кашель, бронхоспазм, задишка, риніт, фарингіт.

З боку шлунково-кишкового тракту:

• Тошнота, діарея, запор, абдомінальні болі, блювота, гастрит, гастроентерит, панкреатит, гепатит, холестатична жовтяниця.

З боку ниркової системи:

• Загострення або прояви хронічної ниркової недостатності, протеїнурія.

Інші:

• Алергічні реакції, висипання, зуд, ангіоневротичний набряк, лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія, підвищення рівня печінкових трансаміназ, гіперкаліємія.

Протипоказання

• Наслідковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк.
• Алергія на фозиноприл або інші інгібітори АПФ.
• Вагітність та період годування груддю.
• Дитячий вік до 18 років.
• Дефіцит лактази або синдром мальабсорбції глюкози/галактози.
• Гостра ниркова недостатність, стеноз артерії нирки, двосторонній стеноз ниркових артерій.
• Гіперкаліємія, гіпотонія, системні захворювання з ураженням сполучної тканини.
• Гемодіаліз, гострі або хронічні стани з порушенням функції нирок.
• Гострі системні інфекційні або запальні процеси.

Особливі зауваження

• Перед початком лікування необхідно провести аналіз попередньої терапії, рівня артеріального тиску, стану функцій нирок та електролітів.
• Після початку терапії рекомендується контроль АТ, функції нирок, рівня калію та активності печінкових трансаміназ.
• У випадках розвитку ангіоневротичного набряку — негайно припинити прийом препарату та провести відповідну терапію.
• Можливе виникнення реакцій під час проведення гемодіалізу або плазмаферезу з використанням високопроточних мембран.
• Контроль лейкоцитарної формули необхідний у високоризикових групах, особливо при системних захворюваннях сполучної тканини.
• У разі появи симптомів гіпотензії — провести відповідне лікування, включаючи внутрішньовенне введення розчинів натрію хлориду та вазопресорних засобів.