Діувер (Diuver) — інструкція та опис препарат

Форма випуску

Препарат Діувер доступний у формі таблеток по 5 мг та 10 мг. Таблетки мають круглу, двояковипуклу форму, білого або майже білого кольору, з фаскою та рискою на одній стороні, гравіруванням "916" на звороті.

• Таблетки по 5 мг: по 20 або 60 шт. у пачці.
• Таблетки по 10 мг: по 20 або 60 шт. у пачці.

Опис

Таблетки мають характерний вигляд: круглі, двояковипуклі, білого або майже білого кольору. На одній стороні нанесена фаска та риса, на іншій — гравірування "916". Виготовлені з допоміжних речовин, таких як лактози моногідрат, кукурудзяний крахмал, карбоксиметилкрахмал натрію, колоїдний кремній діоксид безводний та магнію стеарат.

Коди АТХ

Код АТХ: C03CA04 — торасемід.

Клініко-фармакологічні групи / Групова належність

• Група: діуретики
• Фармакотерапевтична група: діуретичні засоби

Діючі речовини

Основна активна речовина — торасемід.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C. Вологість та світло не повинні впливати на якість препарату. Термін придатності — 3 роки.

Фармакологічна дія

Діувер є *петлевим* діуретиком, дія якого обумовлена зворотним зв’язуванням торасеміда з контранспортером Na+/Cl−/K+, розташованим у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це призводить до зниження реабсорбції іонів натрію та зменшення осмотичного тиску внутриклітинної рідини, що сприяє підвищенню об’єму сечі.

Препарат також інгібує альдостеронові рецептори у міокарді, зменшує фіброз та покращує діастолічну функцію серця. Менше спричиняє гіпокаліємію порівняно з фуросемідом та має більш тривалий ефект. Максимальний діуретичний ефект настає через 2–3 години після прийому.

Торасемід доцільно застосовувати при тривалому лікуванні різних станів, що супроводжуються набряками і гіпертензією.

Показання до застосування

• Набряковий синдром різного генезу, включаючи:
• хронічну серцеву недостатність
• захворювання печінки (цироз, фіброз)
• захворювання легень
• захворювання нирок (нефротичний синдром, хронічна ниркова недостатність)
• Артеріальна гіпертензія

Спосіб застосування, курс і дозування

Препарат приймати внутрішньо один раз на добу після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води. Терапевтична доза залежить від стану пацієнта:

Дозування для пацієнтів похилого віку не потребує корекції. Лікування тривале, під контролем лікаря.

Передозування

Симптоми: сильне зниження об’єму циркулюючої крові, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, зниження артеріального тиску, головний біль, запаморочення, порушення серцевого ритму, блювання, судоми.

Лікування: викликати блювоту, промити шлунок, призначити активоване вугілля. Симптоматична терапія з відновленням електролітного балансу, внутрішньовенним введенням рідин та електролітів. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

• Торасемід підвищує концентрацію цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, цисплатину, амфотерицину В, що підвищує ризик нефро- та ототоксичності.
• Знижує ефективність гіпоглікемічних препаратів, аллопуринолу, збільшує токсичність при сумісному застосуванні з саліцилатами у високих дозах.
• Посилює дію антигіпертензивних засобів, знижує кліренс літію, підвищує ризик гіперурикемії та підагри.
• Зменшує ефективність діазоксиду, теофіліну, впливає на рівень прокаїну та інших препаратів, що виводяться нирками.
• Можливе посилення або зниження дії при сумісному застосуванні з препаратами, що блокують ренін-ангіотензинову систему.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Вагітність: Діувер допускається застосовувати лише у разі, коли потенційна користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Необхідний постійний контроль лікаря та мінімальні дози. Торасемід проникає через плаценту та може спричиняти зрушення водно-електролітного балансу та тромбоцитопенію у плода.

Годування груддю: Не відомо, чи виділяється у грудне молоко. За необхідності застосування препарату слід припинити годування.

Побічні дії

• З боку водно-електролітного балансу: гіпонатріємія, гіпохлоремія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, гіпокальціємія, метаболічний алкалоз; головний біль, судоми, тетанія, слабкість м’язів, порушення ритму серця.
• Серцево-судинна система: ортостатична гіпотензія, колапс, тахікардія, аритмії.
• Обмін речовин: підвищення холестерину, тригліцеридів, креатиніну, мочевини, гіперурикемія, зниження толерантності до глюкози.
• Мочовивідна система: олігурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит, гематурія.
• Шкірні реакції: свербіж, кропив’янка, дерматити, фотосенсибілізація, анафілактичні реакції.
• Кров та імунна система: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз, гемолітична та апластична анемія.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до торасеміду або інших компонентів препарату.
• Алергія на сульфонаміди.
• Почечна недостатність з анурією.
• Печінкова кома або прекома.
• Виражена гіпокаліємія, гіпонатріємія, дегідратація або гіповолемія.
• Різко виражені порушення відтоку сечі будь-якої етіології.
• Глікозидна інтоксикація.
• Гострий гломерулонефрит, декомпенсований стеноз серця.
• Гіперурикемія, вік до 18 років, період лактації.
• Генетичні порушення, що пов’язані з непереносимістю лактози.

Особливі вказівки

• Приймати строго за призначенням лікаря з регулярним контролем рівня електролітів та функції нирок.
• У пацієнтів з ризиком гіпонатріємії, гіпокаліємії або гіперурикемії необхідно дотримуватися дієти з достатнім вмістом солі та калію.
• Слід уникати швидких змін положення тіла для зменшення ризику ортостатичної гіпотензії.
• Пацієнтам з порушеннями функції печінки та нирок потрібен особливий контроль.

Вплив на здатність керувати транспортом і механізмами

Під час лікування препаратом рекомендується утримуватися від керування транспортними засобами та роботи з потенційно небезпечними механізмами через можливі запаморочення та порушення концентрації уваги.

Заходи безпеки

Обов’язковий контроль рівню електролітів, функції нирок та серця. У разі виникнення побічних реакцій або симптомів передозування слід звернутися до лікаря для корекції терапії.