Інструкція з застосування препарату Амлодипін
Загальна інформація
Амлодипін — це блокатор кальцієвих каналів III класу, який має селективну дію на судинні гладкі м'язи. Препарат сприяє розслабленню та розширенню периферичних артеріол, що зменшує опір судинної системи та знижує артеріальний тиск. Його застосування широко використовують у лікуванні артеріальної гіпертензії та стенокардії.
Клініко-фармакологічна група та дія
| Код АТХ | C08CA01 |
|---|---|
| Групова приналежність | Блокатор кальцієвих каналів |
| Діючий компонент | амлодипін |
| Фармакологічна дія |
Селективний блокатор кальцієвих каналів II класу, що викликає розслаблення гладких м'язів судин. Це призводить до зниження судинного опору та артеріального тиску, а також сприяє розширенню коронарних артерій, покращуючи кровопостачання міокарда. Антиангінальний ефект досягається за рахунок зменшення потреби міокарда у кисні та підвищення постачання кисню до тканин серця. |
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія — у монотерапії або в складі комбінаційної терапії.
- Стабільна стенокардія — для зменшення частоти нападів та покращення прогнозу.
- Нестабільна стенокардія — для профілактики ускладнень.
- Стенокардія Прінцметала — для профілактики спазмів коронарних артерій.
Спосіб застосування, курс і дозування
Для дорослих рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу. За необхідності, дозу можна збільшити до 10 мг на добу. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 10 мг.
Таблетки приймають внутрішньо, запиваючи водою, незалежно від прийому їжі. Тривалість терапії визначає лікар індивідуально залежно від клінічної ситуації.
Лікарські взаємодії
При спільному застосуванні з іншими препаратами для зниження артеріального тиску, такими як інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, діуретики та нітрати, можливе посилення їх гіпотензивної дії.
Важливо враховувати потенційне посилення негативних інотропних ефектів при одночасному застосуванні з антиаритмічними засобами, особливо з амиодароном та хинидином.
При спільному застосуванні з кетоконазолом, итраконазолом або іншими інгібіторами CYP3A4 можливо підвищення концентрації амлодипіну у крові.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Безпека застосування Амлодипіну у період вагітності не встановлена. Його застосування можливе лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Дані щодо виведення препарату з грудним молоком відсутні. Враховуючи можливе виділення інших блокаторів кальцієвих каналів у грудне молоко, при необхідності застосування Амлодипіну у період лактації рекомендовано припинити годування груддю.
Побічні дії
- Со стороны сердечно-сосудистой системы: периферичні набряки, тахікардія, гіперемія шкірних покривів; у високих дозах — артеріальна гіпотензія, аритмії, задуха.
- З боку травної системи: нудота, болі в животі, рідко — гіперплазія ясен.
- З боку нервової системи: головний біль, втома, сонливість, головокруження, парестезії при тривалому застосуванні.
- Алергічні реакції: шкірна висипка, свербіж.
- Інше: при тривалому застосуванні — болі в кінцівках.
Протипоказання
- Тяжка артеріальна гипотензія (систолічний АТ < 90 мм рт.ст.).
- Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (включаючи важкий аортальний стеноз).
- Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда.
- Дитячий та підлітковий вік до 18 років — без встановленої ефективності та безпеки.
- Підвищена чутливість до амлодипіну або інших дигідропіридинів.
Особливі вказівки
Перед застосуванням необхідно враховувати особливості стану пацієнта:
- Обережно застосовувати при печінковій недостатності, серцевій недостатності неішемічної етіології, нестабільній стенокардії, аортальному та мітральному стенозі, гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії.
- У пацієнтів похилого віку можливе збільшення T1/2 та зниження кліренсу препарату, що не вимагає корекції дози, але потребує більш ретельного контролю.
- Застосування при гострому коронарному синдромі та гипертоничному кризі не рекомендується без рекомендацій лікаря.
- При відмінах лікування амлодипін слід знижувати дозу поступово, щоб уникнути синдрома відміни.
Застосування у особливих групах пацієнтів
- Пацієнти з порушеннями функції нирок: застосовувати з обережністю, контроль функції нирок необхідний.
- Пацієнти з порушеннями функції печінки: застосовувати з обережністю, можливо зменшення дози.
- Пожилі пацієнти: дозу коригувати не потрібно, але потрібен більш ретельний контроль.
- Діти та підлітки: без встановленої безпеки та ефективності застосування.
Коди МКБ
- I10 — есенціальна (первинна) гіпертензія
- I20 — стенокардія (грудна жаба)
- I20.0 — нестабільна стенокардія
- I20.1 — стенокардія з документальним спазмом (стенокардія Прінцметала, варіантна стенокардія)