Загальний опис

Амлодипін — це селективний блокатор кальцієвих каналів II класу, який використовується в лікуванні гіпертонічної хвороби та стабільної та нестабільної стенокардії. Це лікарський препарат у формі таблеток, що містять 10 мг активної речовини у вигляді безилату амлодипіну. Таблетки мають різні форми випуску: ячейкові контурні упаковки по 30 або 50 штук, а також полімінові банки по 30 або 50 штук.

Діюча речовина — амлодипін у формі безилату. Препарат належить до групи блокаторів кальцієвих каналів, що знижують тонус гладких м’язів судин і сприяють розширенню периферичних артеріол.

Фармакологічна група та фармакодинаміка

Амлодипін проявляє високу селективність до кальцієвих каналів гладких м’язів судин, що призводить до їх розслаблення і зниження периферичного опору судин. Це сприяє зниженню артеріального тиску без рефлекторної тахікардії. Також препарат розширює коронарні артерії та артеріоли, що покращує кровообіг у міокарді і зменшує потребу серця у кисні при спазмах коронарних артерій.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія — для монотерапії або у складі комплексного лікування.
• Стабільна стенокардія — для полегшення симптомів та профілактики нападів.
• Нестабільна стенокардія — для зменшення ризику ускладнень.
• Стенокардія Прінцметала — для профілактики та лікування спазмів судин.

Спосіб застосування, курс і дозування

Для дорослих рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу. За необхідності дозу можна збільшити, максимально допустима — 10 мг на добу. Таблетки приймають внутрішньо, незалежно від прийому їжі.

Тривалість курсу визначає лікар індивідуально залежно від клінічної ситуації та відповіді пацієнта на лікування.

Лікувальні взаємодії

• Можливе посилення антигіпертензивної та антиангінальної дії при спільному застосуванні з діуретиками, інгібіторами АПФ, бета-адреноблокаторами та нітратами.
• Взаємодія з інгібіторами CYP3A4 (кетоконазол, ітраконазол, еритроміцин) може призводити до підвищення концентрації амлодипіну в крові.
• Одночасне застосування з літієм може викликати підвищення його токсичності.
• Комбінація з НПВС (індометацин, аспірин) потенційно зменшує антигіпертензивний ефект.
• З обережністю слід застосовувати з препаратами для інгаляційного наркозу та дигідропіридиновими блокаторами.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Безпеку застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена. Тому препарат призначають тільки у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Про вихід амлодипіну з молоком даних недостатньо. Оскільки інші блокатори кальцієвих каналів можуть потрапляти у грудне молоко, при необхідності застосування амлодипіну у період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи

• Периферичні набряки
• Тахікардія
• Гіперемія шкірних покривів
• У високих дозах — артеріальна гіпотензія, аритмії, задишка

З боку травної системи

• Тошнота, болі в животі
• Редко — гіперплазія ясен

З боку нервової системи

• Головний біль
• Втома, сонливість
• Запаморочення
• Парестезії при тривалому застосуванні

Алергічні реакції

• Шкірна висипка, свербіж

Інші

• Болі у кінцівках при тривалому застосуванні

Протипоказання

• Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.)
• Обструкція відтоку лівого шлуночка (у тому числі важкий аортальний стеноз)
• Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років
• Підвищена чутливість до амлодипіну або інших дигідропіридинових похідних

Особливі вказівки

• Обережне застосування у пацієнтів з печінковою недостатністю, нестабільною стенокардією, аортальним стенозом, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, а також у хворих після інфаркту міокарда.
• У пацієнтів похилого віку можливе подовження T1/2 і зниження кліренсу, тому необхідне більш ретельне спостереження.
• Застосування при гіпертонічному кризі та для екстреної терапії не рекомендується.
• При припиненні лікування препарат слід припиняти поступово, щоб уникнути синдрома відміни.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функції органів

При порушеннях функції нирок

З обережністю застосовують, оскільки можливо підвищення концентрації амлодипіну у крові.

При порушеннях функції печінки

Застосовують з особливою обережністю, можливе зниження метаболізму препарату.

У пацієнтів похилого віку

Дозу коригувати не потрібно, але слід ретельно контролювати стан пацієнта.

У дітей

Дані щодо безпеки і ефективності відсутні; застосовувати не рекомендується.