Загальна інформація

Йодопірон є лікарським засобом для зовнішнього застосування у вигляді розчину, що містить йод у концентрації 1%. Це препарат, який широко використовується у дерматології, хірургії та отоларингології для антисептичної обробки та лікування різноманітних уражень шкіри та слизових оболонок.

Форма випуску

Розчин для зовнішнього застосування у флаконах по 50 або 100 мл. Може бути у пластикових або скляних флаконах, а також у стаціонарних упаковках різного об’єму.

Опис

Йодопірон представляє собою темно-коричневий, прозорий розчин, що має слабкий специфічний запах або відсутній. Вміст активної речовини становить 14,1 г йоду на 1000 мл розчину. До допоміжних компонентів входять калію йодид (13,8 г) та повидон низькомолекулярний (122,1 г), розчинені у очищеній воді. Завдяки своїй концентрації та складу, препарат забезпечує ефективну антисептичну дію при зовнішньому застосуванні.

Клініко-фармакологічна група

Діюча речовина: йод

Фармако-терапевтична група: антисептичний засіб

Фармакологічна дія

Елементарний йод має виражені противомікробні властивості. Він руйнує білки мікроорганізмів, що призводить до їхнього знищення. Місцева дія йоду проявляється у формі осадження тканинних білків, що забезпечує антисептичний ефект. Високі концентрації йоду мають прижигальний ефект, тому застосовуються для обробки ранових поверхонь і слизових оболонок.

Показання до застосування

Для зовнішнього застосування:

• інфекційно-запальні ураження шкіри (піодермія, імпетиго);
• травми, рани, опіки I-II ступеня;
• трофічні та варикозні виразки;
• інфіковані рани, гнійні процеси шкіри;
• хронічний тонзиліт (для промивання лакун та обробки мигдаликів);
• атрофічний риніт (для зрошення носа);
• гноючий отит (для закапування у вухо);
• інфіковані опіки та хімічні ураження шкіри.

Спосіб застосування, курс і дози

Застосовується зовнішньо та місцево відповідно до показань. Для обробки шкіри – наносити безпосередньо на уражені ділянки за допомогою ватного тампона або марлевих серветок. В області горла – промивання лакун та промивання, для носа – зрошення або закапування. У хірургічній практиці та при опіках – змащувати або зрошувати пошкоджені поверхні. Тривалість лікування та дози визначає лікар залежно від характеру ураження і ступеня його тяжкості.

Лікарські взаємодії

Фармацевтично несумісний з ефірними маслами, розчинами аміаку, білокремовою ртуттю (може утворювати вибухонебезпечні суміші). Препарати, що містять гідрохінон або жири, можуть знижувати ефективність йоду. Також слід уникати застосування у поєднанні з іншими антисептиками, що мають протилежний pH або містять металеві йони.

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Йодопірон може застосовуватися за призначенням лікаря при необхідності, враховуючи потенційні ризики для плода та новонародженого. В період вагітності та годування груддю – лише за показаннями та під контролем фахівця.

Побічна дія

• рідко – місцеве подразнення шкіри;
• при тривалому застосуванні на великих ділянках можливо проявлення йодізму (риніт, крапивниця, набряк Квінке, слюноутеча, сльозотеча, висипання у вигляді прищів).

Протипоказання

• підвищена чутливість до йоду;
• тиреотоксикоз;
• герпетиформний дерматит;
• індивідуальна непереносимість компонентів препарату.

Особливі вказівки

При тривалому застосуванні можливий розвиток явищ йодізму. Не рекомендується застосовувати на великих площах шкіри без контролю лікаря.

Застосування у різних групах пацієнтів

Пацієнти з порушеннями функції нирок, печінки, похилого віку та діти

• Застосовувати за показаннями та під контролем лікаря.
• Дозування та тривалість лікування визначаються індивідуально.

Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)

• H66 – Гнійний та неуточнений середній отит;
• I83.2 – Варикозне розширення вен нижніх кінцівок з виразками та запаленням;
• J31.0 – Хронічний ринітіт;
• J35.0 – Хронічний тонзиліт;
• L01 – Імпеттіго;
• L08.0 – Піодермія;
• L08.8 – Інші уточнені місцеві інфекції шкіри та підшкірної клітковини;
• L98.4 – Хронічна виразка шкіри, що не класифікується в інших рубриках;
• M79.1 – Міалгії;
• T14.0 – Поверхнева травма неуточненої області тіла;
• T14.1 – Відкрита рана неуточненої області тіла;
• T30 – Термічні та хімічні опіки неуточненої локалізації;
• T79.3 – Посттравматична ранова інфекція.