Інструкція з застосування препарату Омепразол

Форма випуску та склад

Код АТХ

A02BC01

Фармакологічна група

Інгибітор протонної помпи, противоязвальний препарат

Фармакодинаміка та фармакокінетика

Омепразол є потужним інгібітором H⁺-K⁺-АТФ-ази, що відповідає за останню стадію секреції кислоти в шлунку. Його дія полягає у блокуванні активності ферменту, що призводить до значного зниження вироблення соляної кислоти, незалежно від подразника. Препарат швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті, досягаючи максимальних концентрацій у крові через 0,5-3 години після прийому. Метаболізується у печінці за участю ферментів CYP2C19 та CYP3A4, виводиться переважно нирками та через кишечник.

Показання до застосування

• Язвена хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення, у тому числі асоційована з Helicobacter pylori
• Рефлюкс-езофагіт
• Синдром Золлінгера-Еллісона
• Ерозивно-язвені ураження шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів

Спосіб застосування, тривалість курсу та дози

Індивідуальний підхід до лікування. Рекомендується приймати внутрішньо по 20-40 мг один або два рази на добу. Тривалість лікування становить від 2 до 8 тижнів, залежно від тяжкості захворювання та клінічного ефекту. Перед початком терапії необхідно визначити точний діагноз і, за потреби, провести додаткові дослідження.

Лікарські взаємодії

При спільному застосуванні з іншими препаратами можливі наступні взаємодії:

• З бензодіазепінами: можливе підвищення концентрації у крові через пригнічення ферментів CYP3A та CYP2C19
• З атракурієм безилатом: пролонгація ефектів
• З висмутом трикалия дицитратом: потенційне підвищення абсорбції висмуту
• З дигоксином: можливе незначне підвищення концентрації у плазмі
• З дисульфірамом: можливі порушення свідомості
• З інгібірами ВІЛ: зменшення їхньої ефективності
• З кетоконазолом: зниження абсорбції
• З кларитроміцином: підвищення концентрацій обох препаратів у крові
• З метотрексатом: можливе уповільнення його виведення
• З теофіліном: можливе підвищення концентрації у крові

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Використання препарату можливе за рекомендацією лікаря, враховуючи співвідношення користь/ризик. У період вагітності та лактації препарат застосовують лише у разі крайньої необхідності.

Побічна дія

Можливі побічні реакції, що виникають рідко:

• З боку травної системи: нудота, діарея, запор, болі у животі, метеоризм
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість
• З кровоносної системи: анемія, еозинофілія, нейтропенія, тромбоцитопенія
• З боку сечовидільної системи: гематурія, протеїнурія
• З боку м’язово-скелетної системи: артралгія, м’язова слабкість, міалгія
• Алергічні реакції: шкірна висипка

Протипоказання до застосування

• Підвищена чутливість до омепразолу або допоміжних компонентів
• Хронічні захворювання печінки (у тому числі при анамнезі)
• Дитячий вік (через недостатність даних щодо безпеки)

Особливі вказівки

Перед початком терапії необхідно виключити злоякісні захворювання шлунка, оскільки омепразол може маскувати симптоми. Лікування може впливати на результати лабораторних досліджень функції печінки та рівня гастрину у крові.

Застосування при порушеннях функції печінки

Застосовувати з обережністю у пацієнтів з порушеннями функції печінки, оскільки у таких випадках можливе підвищення концентрацій препарату у крові.

Застосування у дітей

Через відсутність достатнього досвіду застосування у дитячому віці, препарат не рекомендується використовувати для лікування дітей без рекомендації лікаря.

Код МКБ

• B98.0 — Helicobacter pylori як причина захворювань
• E16.4 — Гіпергастринемія (синдром Золлінгера-Еллісона)
• K21.0 — Гастро-езофагеальна рефлюксна хвороба з эзофагітом
• K25 — Язва шлунка
• K26 — Язва дванадцятипалої кишки

Перед застосуванням препарату обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Не перевищуйте рекомендовану дозу без консультації спеціаліста.