Мікразим — ферментний препарат для покращення травлення
Загальна характеристика
Мікразим — це лікарський засіб у формі кишково-розчинних капсул, що містять натуральні ферменти підшлункової залози тварин: протеазу, амилазу та липазу. Препарат призначений для компенсації екзокринної недостатності підшлункової залози, сприяє розщепленню білків, жирів і вуглеводів, покращує процеси травлення та засвоєння поживних речовин.
Класифікація за АТХ та фармакологічні групи
| Код АТХ | A09AA02 | |
|---|---|---|
| Клініко-фармакологічна група | Ферментний препарат | |
| Фармакотерапевтична група | Пищеварительные ферменты | |
Діюча речовина
Головним активним компонентом є панкреатин, який містить ферменти:
- Протеаза — 1300 ЕД
- Амилаза — 19 000 ЕД
- Ліпаза — 25 000 ЕД
Кількість активних ферментів у капсулі становить 420 мг панкреатину, що відповідає 25 000 ЕД липазної активності.
Форми випуску
Капсули тверді желатинові, з прозорим корпусом та темно-оранжевою кришкою. Вміст — кишечно-розчинні пелети циліндричної або неправильної форми, від світло-коричневого до коричневого кольору, з характерним запахом.
- Обсяг капсул: 10 000 ЕД — 3, 10, 20, 30, 40 або 50 шт.
- Обсяг капсул: 25 000 ЕД — 10, 20, 30, 40 або 50 шт.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у захищеному від вологи та світла місці, при температурі не вище 25°C, недоступному для дітей.
Термін придатності
2 роки. Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.
Фармакологічна дія
Мікразим — це пеллети панкреатину у капсулах, що містять ферменти природного походження. Після прийому капсула швидко розчиняється у шлунку, висвобождаючи кишечно-розчинні пеллети. Завдяки малому розміру, пеллети швидко та рівномірно змішуються з їжею, проходять через шлунок у дванадцятипалу кишку, де ферменти активуються та сприяють розщепленню білків, жирів і вуглеводів. Це забезпечує максимальну ефективність засвоєння харчових компонентів, максимально наближену до природного процесу травлення.
Активність ферментів проявляється через 30 хвилин після прийому, і їх дія закінчується у нижніх відділах кишечнику. Препарат сприяє швидкому і повному перетравленню їжі, зменшує симптоми диспепсії та покращує стан пацієнтів із недостатністю підшлункової залози.
Показання до застосування
- Замісна терапія при зовнішньосекреторній недостатності підшлункової залози: хронічний панкреатит, панкреатектомія, стан після облучення, диспепсія, муковісцидоз, метеоризм, діарея неінфекційного генезу.
- Порушення засвоєння їжі: стан після резекції шлунка і тонкої кишки.
- Покращення травлення у здорових людей при неправильному харчуванні (жирна їжа, переїдання, нерегулярний режим).
- При порушеннях жувальної функції, малорухомому способі життя, тривалій іммобілізації.
- Синдром Ремхельда (гастрокардіальний синдром).
- Підготовка до рентгенологічних досліджень і УЗД органів черевної порожнини.
Протипоказання
- Острий панкреатит
- Обострення хронічного панкреатиту
- Індивідуальна непереносимість панкреатину або окремих компонентів препарату
Спосіб застосування, курс і дози
Дозування підбирається індивідуально, залежно від віку, ступеня недостатності та харчового режиму. Застосовують внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю нещелочної рідини (вода, фруктові соки).
При необхідності, якщо доза перевищує 1 капсулу, половину кількості приймають перед їжею, іншу — під час їжі. При однократній дозі — одну капсулу під час їжі.
Для дітей до 1,5 років максимально доза становить 50 000 ЕД/день, старше 1,5 років — 100 000 ЕД/день. Препарат можна розкривати та давати у вигляді пеллет у суміші з рідкою або м'якою їжею (яблучне пюре, йогурт), з pH менше 5.0. Не можна розжовувати або змішувати з їжею з pH вище 5.5, що може пошкодити оболонку пеллет.
Загальна тривалість терапії — від кількох днів до кількох років, залежно від стану пацієнта і рекомендацій лікаря.
Дозування у дітей
- Діти до 1,5 років: 50 000 ЕД/день
- Діти від 1,5 років: 100 000 ЕД/день
- Мінімальна підтримуюча доза для більшості — 10 000 ЕД/кг маси тіла на добу.
Передозування
Симптоми: підвищення рівня мочевої кислоти у крові та сечі (гіперурикурія, гіперурикемія), у дітей — запори.
Лікування: припинення застосування препарату, симптоматична терапія.
Лікарські взаємодії
Застосування панкреатину з препаратами заліза може знижувати їх всмоктування. Тому слід враховувати це при одночасному застосуванні.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Дані про потенційні ризики застосування під час вагітності і лактації відсутні. Препарат призначають лише у разі, коли очікувана користь перевищує можливий ризик.
Побічні дії
- Можливі алергічні реакції
- Рідко: діарея, нудота, дискомфорт у епігастрії при високих дозах
- При тривалому застосуванні у високих дозах — гиперурикурія, гиперурикемія
Протипоказання
- Гострий панкреатит
- Обострення хронічного панкреатиту
- Індивідуальна непереносимість компонентів
Особливі вказівки
Пацієнти, які довго отримують терапію високими дозами, повинні перебувати під наглядом лікаря. Важливо дотримуватись рекомендацій щодо застосування, не розжовувати капсули та не змішувати пеллети з їжею з pH вище 5.5, щоб не пошкодити захисну оболонку.
Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами — даних немає.
Умови реалізації
Препарат відпускається без рецепта.
Коди МКБ
- E84 — Кістозний фіброз
- K30 — Функціональна диспепсія
- K59.1 — Функціональна діарея
- K86.1 — Інші хронічні панкреатити
- K90.3 — Панкреатична стеаторея
- K91.1 — Синдроми оперованого шлунка
- K91.2 — Порушення всмоктування після хірургічних втручань
- R14 — Метеоризм
- Y84.2 — Радіологічна процедура та променева терапія
- Z51.4 — Підготовчі процедури до лікування або обстеження
- Z72.4 — Неприйнятний раціон та шкідливі звички в харчуванні