Метопролол Органіка
Загальна інформація
Метопролол Органіка — це селективний бета-1-адреноблокатор, який застосовується для лікування різних серцево-судинних захворювань. Препарат виготовляється у формі таблеток різної дозування, що забезпечує зручність у застосуванні та точність дозування для кожного пацієнта. В основі дії препарату лежить блокування бета-1-адренорецепторів серця, що сприяє зниженню частоти серцевих скорочень, зменшенню сили скорочень міокарда та зниженню артеріального тиску.
Форма випуску
- Таблетки по 25 мг: 20, 30, 50 або 60 штук у пачці або банці.
- Таблетки по 50 мг: 20, 30, 50 або 60 штук у пачці або банці.
Таблетки мають білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, плоскоцилиндричну форму з фаскою, можуть бути ділені навпіл для дозування.
Класифікація за ATX та фармакологічною групою
| Код ATХ | C07AB02 |
|---|---|
| Класифікація | Бета-адреноблокатор селективний, β1-адреноблокатор |
Діюча речовина
Метопрололу тартрат — основний активний компонент препарату, який забезпечує його фармакологічну дію.
Умови зберігання
Зберігати в захищеному від світла місці при температурі не вище 25°C. Тримати у недоступному для дітей місці, уникати підвищеної вологості та прямого сонячного світла.
Термін придатності
Срок зберігання — 3 роки від дати виготовлення. Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності.
Фармакологічна дія
Метопролол Органіка належить до кардіоселективних β1-адреноблокаторів, не має внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Обладает антигіпертензивною, антиангінальною та антиаритмічною дією.
При початковому застосуванні короткочасно збільшується периферичний опір судин (індуковане реципрокне активізацією альфа-адренорецепторів), але через 1-3 дні він повертається до початкових значень або зменшується при тривалому застосуванні. Антигіпертензивний ефект зумовлений зниженням серцевого викиду, пригніченням синтезу реніну в нирках, а також впливом на центральну нервову систему і барорецептори дуги аорти, що сприяє зниженню периферичного судинного опору та рівня артеріального тиску.
Зниження потреби міокарда у кисні досягається за рахунок зменшення частоти серцевих скорочень (ЧСС), покращення діастоли і перфузії міокарда, а також зниження сили скорочень серця. Це дозволяє зменшити кількість нападів стенокардії та підвищити толерантність до фізичних навантажень.
Препарат ефективний при тахікардіях, мерцанні передсердь, синусовій тахікардії, а також при профілактиці мігрені. У середніх дозах препарат більш селективний щодо β1-рецепторів, що зменшує ризик побічних ефектів з боку легень, підшлункової залози та периферичних судин.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими гіпотензивними засобами;
- Функціональні порушення серцевої діяльності, що супроводжуються тахікардією;
- Інфаркт міокарда — для вторинної профілактики;
- Порушення ритму серця — наджелудочкова тахікардія, миготіння передсердь, синусова тахікардія при функціональних захворюваннях серця та гіпертиреоз;
- Профілактика приступів мігрені;
- Гіпертиреоз — у комплексній терапії.
Спосіб застосування, курс і дозування
Препарат приймається внутрішньо під час або після їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки можна ділити навпіл, але не розжовувати.
Для артеріальної гіпертензії
- Початкова добова доза — 50-100 мг у 1-2 прийоми (зранку та ввечері).
- За необхідності дозу можна поступово збільшувати до 200 мг на добу.
- Максимальна добова доза — 200 мг.
Для профілактики інфаркту міокарда
- 200 мг на добу, розділені на 2 прийоми.
При стенокардії, порушеннях ритму, мігрені
- 100-200 мг на добу у 2 прийоми.
При функціональних порушеннях серця з тахікардією
- 100 мг на добу у 2 прийоми.
При гіпертиреозі
- 150-200 мг на добу у 3-4 прийоми.
Дозування у літніх пацієнтів або при порушеннях функцій нирок (КК менше 40 мл/хв) зменшується відповідно до клінічного стану. При порушеннях функцій печінки дозу слід коригувати з урахуванням клінічних особливостей.
Передозування
Симптоми
Брадикардія, артеріальна гіпотензія, AV-блокада, серцева недостатність, шок, бронхоспазм, кома, судоми, нудота, блювання, гіпоглікемія, ціаноз, порушення дихання.
Лікування
- Промивання шлунка, прийом адсорбентів.
- При вираженій гіпотензії — положення Тренделенбурга.
- Для стимуляції серцевої діяльності — внутрішньовенне введення β-адреностимуляторів, атропіну сульфату, допаміну або добутаміну.
- При бронхоспазмі — введення β-2 агіоністів.
- При судорогах — медленне внутрішньовенне введення діазепаму.
- Гемодіаліз неефективний.
Лікарські взаємодії
При одночасному застосуванні з іншими лікарськими засобами можливі наступні ефекти:
- Усилення інотропної та дромотропної дії — з антиаритмічними засобами, β-2 агіоністами, ГКС.
- Зниження ефективності — при застосуванні з барбітуратами, рифампіцином.
- Зміна концентрації — при прийомі циметидина, інгібіторів і агіоністів системи цитохрому P450.
- Ризик гіпоглікемії — при одночасному застосуванні з інсуліном або пероральними протидіабетичними препаратами.
- Потенціювання кардіодепресивних ефектів — з блокаторами кальцієвих каналів, сердечними глікозидами.
- Обережність при застосуванні з інгібіторами МАО, нестероїдними протизапальними засобами, анальгетиками, антидепресантами.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Вагітним призначають з обережністю, після оцінки співвідношення користь/ризик. В період вагітності можливий розвиток у новонароджених брадикардії, гіпотензії, гіпоглікемії, паралічу дихання. Лікування слід припинити за 48-72 години до пологів.
При необхідності годування груддю припиняють, оскільки препарат проникає у молоко.
Побічні дії
Можуть виникати наступні явища:
З боку нервової системи
- Часто (≥1%) — слабкість, головокруження, головний біль.
- Нечасто (0.1-1%) — депресія, сонливість, тремор, судоми, парестезії, зниження концентрації уваги.
- Рідко (0.01-0.1%) — нервозність, тривожність, галюцинації.
- Дуже рідко (<0.01%) — в’ялість, підвищена утомлюваність, порушення пам’яті, психомоторна затримка.
З боку серцево-судинної системи
- Часто — брадикардія, ортостатична гіпотензія, похолодання кінцівок.
- Нечасто — серцева недостатність, AV-блокада, аритмії.
- Рідко — порушення провідності, ангіоспазм.
З боку шлунково-кишкового тракту
- Часто — нудота, біль у животі, запор або діарея.
- Нечасто — блювання, сухість у роті.
- Рідко — порушення функції печінки, темна сеча, жовтяниця.
З боку шкірних покровів
- Нечасто — висип, дистрофічні зміни шкіри.
- Рідко — фотосенсибілізація, алопеція, зуд, еритема, крапивниця.
З боку дихальної системи
- Часто — задишка.
- Нечасто — бронхоспазм.
З боку ендокринної системи
- Рідко — гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпотиреоз.
Інше
- Рідко — кропив’янка, свербіж, кропив’янка.
Протипоказання
- Кардіогенні шоки, AV-блокади II-III ступеня, синусова брадикардія (<50 уд./хв.), тяжка серцева недостатність у стадії декомпенсації;
- Стенокардія Прінцметала;
- Період лактації;
- Гострий інфаркт міокарда при ЧСС <45 уд./хв., інтервалі PQ >0.25 сек, систолічному АТ <100 мм рт.ст.;
- Періоди прийому інгібіторів МАО, блокаторів кальцієвих каналів типу верапамілу, дилтіазему;
- Вік до 18 років (без досліджень безпеки);
- Феохромоцитома без одночасного застосування альфа-адреноблокаторів;
- Тяжкі порушення периферичного кровообігу, бронхіальна астма, хронічна обструктивна хвороба легень;
- Підвищена чутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
З обережністю застосовують при цукровому діабеті, бронхіальній астмі, порушеннях функцій печінки і нирок, синдромі Рейно, тиреотоксикозі, депресії, вагітності та у літніх пацієнтів. Необхідний регулярний контроль ЧСС, АТ і рівня глюкози у крові. Під час лікування слід уникати керування транспортом і роботи зі складним обладнанням через можливу сонливість і зниження концентрації уваги.
Застосування при порушеннях функцій нирок
Дозу коригують залежно від ступеня порушення ниркової функції. У пацієнтів з КК менше 40 мл/хв — зменшують дозу та частоту застосування.
Застосування при порушеннях функцій печінки
Залежно від ступеня порушення, дозу препарату зменшують, враховуючи клінічний стан пацієнта.
Застосування у похилому віці
Рекомендується починати лікування з мінімальних доз з поступовим підвищенням під контролем стану пацієнта.
Застосування у дітей
Безпечність та ефективність у дітей не встановлені, тому застосування можливе лише за рекомендацією лікаря.