Метоклопрамід (Metoclopramide)
Загальна характеристика
Метоклопрамід — це препарат центральної дії, що належить до групи противорвотних засобів, які блокують допамінові рецептори. Його застосовують для лікування різних станів, що супроводжуються нудотою, блювотою та іншими порушеннями функцій шлунково-кишкового тракту.
Форма випуску
Препарат доступний у вигляді таблеток для перорального застосування:
- Таблетки по 10 мг: у пачках по 20, 50 або 100 штук (у блістерах по 10 або 20 таблеток).
Код АТХ
A03FA01 — Метоклопрамід
Клініко-фармакологічні групи
Протиблювотний препарат центральної дії, блокатор допамінових рецепторів.
Діючі речовини
Головна активна складова — метоклопрамід.
Фармако-терапевтична група
Противорвотні засоби — дофамінові рецепторні антагоністи центральної дії.
Фармакологічна дія
Метоклопрамід сприяє зменшенню нудоти та блювоти, стимулює перистальтику шлунково-кишкового тракту, покращує опорожнення шлунка. Механізм його дії включає блокування допамінових D2-рецепторів у тригерній зоні мозку, що зменшує її чутливість до подразників. Крім того, препарат посилює секрецію пролактину та може викликати транзиторне підвищення рівня альдостерону, що потенційно веде до затримки рідини у організмі.
Показання до застосування
- Рвота, нудота, ікота різної етіології.
- Атонія та гіпотонія шлунка і кишечника (у тому числі післяопераційна).
- Дискінезія жовчовивідних шляхів.
- Рефлюкс-езофагіт.
- Метеоризм.
- Обострення язвеної хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки в комплексній терапії.
- Прискорення перистальтики під час рентгенологічних досліджень ЖКТ.
Спосіб застосування, курс і дозування
Для дорослих:
- Внутрішньо — по 5-10 мг 3-4 рази на добу.
- При сильній нудоті та блювоті — внутрішньо або парентерально (в/м або в/в) по 10 мг.
- Інтраназально — по 10-20 мг у кожну ніздрю 2-3 рази на добу.
Максимальні разова доза: 20 мг; добова — 60 мг.
Для дітей:
- Вік старше 6 років: внутрішньо або парентерально — по 5 мг 1-3 рази на добу.
- Дітям до 6 років — по 0,5-1 мг/кг маси тіла на добу, розподілених на 1-3 прийоми.
Лікувальні взаємодії
- З антихолінергічними засобами можливе взаємне ослаблення дії.
- При спільному застосуванні з нейролептиками (фенотиазинового ряду, бутирофенону) підвищується ризик екстрапірамідних реакцій.
- Підсилює абсорбцію ацетилсаліцилової кислоти, парацетамолу, етанолу.
- Підвищує швидкість абсорбції дигоксину при внутрішньовенному введенні.
- Можливе зменшення концентрації дигоксину при застосуванні у формі швидкорозчинних препаратів.
- Взаємодія з іншими медикаментами, що може впливати на їхню ефективність або безпеку — необхідно враховувати під час призначення.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Протипоказаний під час вагітності через можливий ризик для плода. Під час лактації препарат проникає у грудне молоко, тому застосування можливе лише за призначенням лікаря з урахуванням співвідношення користі для матері та потенційного ризику для дитини.
Побічні дії
З боку травної системи:
- Запор, діарея, сухість у роті.
З боку нервової системи:
- Сонливість, головокруження, головний біль, депресія, акатизія (стан неспокою та рухової збудливості).
- Можливе виникнення екстрапірамідних симптомів (спазм лицевих м’язів, гиперкінези, кривошия), особливо у дітей та молодих пацієнтів.
З системи крові:
- Агранулоцитоз (рідко).
З ендокринної системи:
- Галакторея, гінекомастія, порушення менструального циклу — при тривалому застосуванні у високих дозах.
Алергічні реакції:
- Кожна висипка, свербіж.
Протипоказання
- Кровотечі з ЖКТ, механічна непрохідність кишечника, перфорація шлунка або кишечника.
- Феохромоцитома, епілепсія, екстрапірамідні розлади.
- Гіперпролактинемія, гінекомастія, пухлини, залежні від пролактину.
- Глаукома, вагітність, лактація.
- Одночасне застосування антихолінергічних препаратів.
- Підвищена чутливість до компонента.
Особливі вказівки
- З обережністю застосовують у пацієнтів з бронхіальною астмою, артеріальною гіпертензією, порушеннями функцій печінки та нирок, а також при паркінсонізмі.
- У дітей, особливо у малюків, ризик дискінезії вищий, тому застосовують з обережністю.
- При тривалому застосуванні у високих дозах можливі паркінсонізм та інші екстрапірамідні порушення.
- Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами — слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності під час терапії.
Застосування при порушеннях функцій печінки і нирок
- З обережністю — у пацієнтів з порушеннями функцій печінки або нирок.
Застосування у пацієнтів похилого віку
При тривалому застосуванні у таких пацієнтів рекомендується контролювати стан нервової системи через можливий розвиток екстрапірамідних порушень, особливо паркінсонізму та дискінезії.
Застосування у дітей
Особлива обережність з урахуванням високого ризику виникнення дискінезії. Дозування та режим застосування визначаються лікарем залежно від віку та маси тіла дитини.
Власник реєстраційного посвідчення
Обґрунтовано: OBNOVLENIJE PFK AO.