Метформин таблетки 500 мг 60 шт. Зентива
Опис препарату Метформін
Склад та форма випуску
Одна таблетка препарату містить активну речовину:
- метформін — 500 мг
Допоміжні компоненти оболонки:
- метакрилова кислота та метилметакрилатний сополімер (еудрагит L 100-55)
- макрогол 6000
- діоксид титану
- тальк
Фасовка: таблетки по 60 штук.
Опис лікарської форми
Таблетки білого кольору, двояковипуклі, круглої форми, покриті плівковою оболонкою, з фаскою з обох сторін. На одній стороні нанесена V-образна розподільна лінія.
Фармакологічна дія
Метформін є похідним бігуаніду і має комплексний вплив на обмін глюкози та ліпідів.
- Тормозить глюконеогенез у печінці, що зменшує рівень глюкози у крові.
- Знижує абсорбцію глюкози з кишечника.
- Підсилює периферичну утилизацію глюкози у м’язах та інших тканинах.
- Покращує чутливість тканин до інсуліну, що сприяє зниженню рівня глюкози.
При цьому препарат не впливає на секрецію інсуліну бета-клітинами підшлункової залози та не викликає гіпоглікемії.
Крім того, метформін:
- знижує рівень тригліцеридів та ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) у крові;
- стабілізує або зменшує масу тіла;
- має фібринолітичну активність, пригнічуючи інгібітор активатора плазміногену тканинного типу.
Після перорального прийому метформін швидко абсорбується з шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить 50-60%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 2.5 години.
Препарат практично не зв’язується з білками плазми, накопичується у слюнних залозах, м’язах, печінці та нирках. Виводиться з організму переважно нирками у незміненому вигляді. Тривалість напіввиведення (T1/2) — 9-12 годин.
При порушенні функції нирок можливе накопичення препарату.
Показання до застосування
- Цукровий діабет 2-го типу у дорослих, особливо у пацієнтів з ожирінням, при неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень. Препарат застосовується у монотерапії або у комбінації з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або інсуліном.
- Цукровий діабет 2-го типу у дітей з 10-річного віку — як у монотерапії, так і в комбінації з інсуліном.
Протипоказання
- Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, кома.
- Нарушення функції нирок.
- Острі захворювання з ризиком порушення функції нирок: дегідратація (при діареї, блюванні), лихоманка, важкі інфекційні процеси, гіпоксія (шок, сепсис, ниркові інфекції, бронхолегеневі захворювання).
- Клінічно проявлені гострі або хронічні захворювання, що можуть призводити до тканинної гіпоксії (серцева або дихальна недостатність, інфаркт міокарда).
- Серйозні хірургічні операції або травми, коли потрібно застосовувати інсулінотерапію.
- Порушення функції печінки.
- Хронічний алкоголізм та гостре отруєння алкоголем.
- Вживання йодзміщених контрастних речовин протягом не менше 2 днів до та після рентгенологічних досліджень.
- Молочнокислий ацидоз (у тому числі в анамнезі).
- Дотримання низькокалорійної дієти (< 1000 ккал/день).
- Вагітність та лактація.
- Підвищена чутливість до препарату.
Не рекомендується застосовувати препарат у осіб старше 60 років, що виконують важку фізичну працю через ризик розвитку молочнокислого ацидозу.
Застосування під час вагітності та у дітей
Препарат протипоказаний під час вагітності та в період лактації.
Не рекомендується застосовувати у дітей до 10 років.
Побічні дії
З боку травної системи
- Тошнота, блювання, діарея — зазвичай у початковий період лікування.
З боку ендокринної системи
- Гіпоглікемія — переважно при застосуванні у некоректних дозах.
З боку обміну речовин
- Молочнокислий ацидоз — в окремих випадках, що потребує негайної відміни препарату та госпіталізації.
З боку кровоносної системи
- Мегалобластна анемія — в окремих випадках.
Лікарські взаємодії
При спільному застосуванні з іншими препаратами можливе підсилення або послаблення гіпоглікемічної дії:
- Посилюють гіпоглікемічну дію: сульфонілмочевина, інсулін, акарбоза, саліцилати, МАО-інгібітори, окситетрациклін, інгібітори АПФ, клофібрат, циклофосфамід.
- Зменшують гіпоглікемічну дію: глюкокортикоїди, гормональні контрацептиви, даназол, епінефрин, глюкагон, гормони щитоподібної залози, фенотиазинові препарати, тіазидні діуретики, нікотинова кислота.
- Використання йодзміщених контрастних речовин у діагностиці підвищує ризик розвитку ниркової недостатності та лактат-ацидозу, тому застосування метформіну у цей період протипоказане.
- Бета2-адреноміметики у вигляді ін’єкцій можуть підвищувати рівень глюкози в крові.
- Одночасний прийом циметидину може збільшити ризик лактат-ацидозу.
- Діуретики петльової групи — можливе порушення функції нирок та розвиток лактат-ацидозу.
- Спільний прийом з етанолом підвищує ризик лактат-ацидозу.
- Ніфедипін — підвищує абсорбцію та Cmax метформіну.
- Катионні ліки (амілорид, дигоксин, морфін, прокаїнамід, хінін, ранитидин, тріамтерен, триметоприм, ванкоміцин) конкуренційно впливають за транспортними системами у нирках, що може призводити до підвищення рівня препарату у крові.
Дозування
Пацієнтам, що не отримують інсулін, у перші 3 дні рекомендується:
- по 500 мг 3 рази на добу або
- по 1 г 2 рази на добу — під час або після їжі.
З 4 по 14 день — по 1 г 3 рази на добу. Після цього дозу визначають залежно від рівня глюкози у крові та сечі.
Підтримуюча доза становить 100–200 мг/добу.
При застосуванні разом з інсуліном у дозі <40 ЕД/добу — режим та дози метформіну подаються за тією ж схемою, при цьому доза інсуліну поступово зменшується (на 4-8 ЕД/добу через день).
Якщо доза інсуліну більше 40 ЕД/добу, застосування метформіну та зниження доз інсуліну слід проводити із обережністю у стаціонарних умовах під контролем лікаря.
Передозування
При застосуванні високих доз (наприклад, 85 г) гіпоглікемія зазвичай не спостерігається, але можливий розвиток лактат-ацидозу.
Основні симптоми лактат-ацидозу:
- Тошнота, блювання, діарея
- Зниження температури тіла, болі в животі, м’язові болі
- Ускладнене дихання, головокружіння, порушення свідомості, кома
Лікування включає негайне припинення застосування препарату, госпіталізацію та проведення гемодіалізу для виведення лактату та метформина, а також симптоматичну терапію.
Міри обережності
- Під час лікування слід регулярно контролювати функцію нирок: рівень креатиніну раз на 6 місяців, а також визначення рівня лактату — не рідше ніж раз на 2 місяці.
- Не застосовувати препарат при рівні креатиніну вище 135 мкмоль/л у чоловіків та 110 мкмоль/л у жінок.
- Перед застосуванням та після проведення рентгенологічних досліджень з введенням йодзміщених контрастних речовин слід припинити прийом метформіну на 48 годин.
- При появі інфекційних захворювань, що супроводжуються ризиком дегідратації або порушенням функції нирок, необхідно повідомити лікаря.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:500 мг
-
Категория:Эндокринология
-
Страна:Индия