Форма випуску та опис

Лотонел® – це таблетки для перорального застосування, що мають круглу форму, білого або майже білого кольору, з фаскою та рискою. В наявності у наступних дозуваннях:

• 5 мг – по 30 або 60 таблеток у блістері, упаковка у картонній коробці.
• 10 мг – по 30 або 60 таблеток у блістері, упаковка у картонній коробці.

Код АТХ

Клініко-фармакологічна група

Діуретик петлевий.

Діюча речовина

Торасемід – активний компонент препарату.

Фармако-терапевтична група

Диуретичний засіб.

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у захищеному від світла, недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Термін придатності – 3 роки. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності.

Фармакологічна дія

Торасемід є «петлевим» діуретиком, що діє шляхом інгібування обратного всмоктування іонів натрію, хлору і калію у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це приводить до зниження реабсорбції натрію та води, зменшення осмотичного тиску внутрішньоклітинної рідини і об’єму циркулюючої крові. Препарат також блокує альдостеронові рецептори міокарда, що сприяє зменшенню фіброзу і покращенню діастолічної функції серця.

Цей препарат має тривалий дію, починаючи приблизно через 1 годину після прийому, досягаючи максимуму через 2-3 години і зберігаючи ефект до 18 годин. Це дозволяє уникнути частих сечовипускань у перші години та сприяє комфортнішій терапії.

Торасемід знижує артеріальний тиск у положенні лежачи і стоячи, що робить його ефективним для тривалої терапії гіпертензії та набрякового синдрому різної етіології.

Показання до застосування

• Отеки різної етіології, у тому числі при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень і нирок.
• Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат слід приймати внутрішньо один раз на добу, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю води. Таблетки не розжовувати.

При набряках, пов’язаних із хронічною серцевою недостатністю:

• Зазвичай початкова доза становить 10–20 мг один раз на добу.
• При необхідності дозу можна подвоїти для досягнення бажаного ефекту.

При ниркових набряках:

• Початкова доза – 20 мг один раз на добу.
• За потреби дозу можна збільшити вдвічі.

При ураженнях печінки:

• Зазвичай початкова доза становить 5–10 мг один раз на добу.
• За необхідності дозу можна збільшити до 20 мг.

При гіпертензії:

• Початкова доза – 2,5 мг (½ таблетки по 5 мг) один раз на добу.
• При неефективності – збільшити до 5 мг через 4 тижні.
• Далі, при недостатньому ефекті, дозу підвищити до 10 мг на добу.
• Максимальна разова доза – 40 мг, її перевищувати не рекомендується.

Тривалість курсу визначає лікар залежно від стану пацієнта.

Передозування

Симптоми: підвищена діурезія з розвитком гіповолемії, гіпонатріємії, гіпокаліємії, зниження артеріального тиску, запаморочення, збудження або сонливість, колапс.

Лікування: припинення застосування препарату, проведення симптоматичної терапії, відновлення водно-електролітного балансу, внутрішньовенне введення розчинів для відшкодування об’єму крові. Гемодіаліз неефективний, тому що препарат і його метаболіти не швидко виводяться шляхом діалізу.

Літературне взаємодія

• При спільному застосуванні з гіпокаліємічними препаратами підвищується ризик гіпокаліємії.
• Комбінація з інгібіторами АПФ або антагоністами рецепторів ангіотензину II може спричинити різке зниження АТ.
• Вживання з НПЗП знижує діуретичну та гіпотензивну дію.
• Торасемід може посилювати токсичність цефалоспоринів, аміноглікозидів, цисплатину.

Застосування при вагітності та грудному вигодовуванні

Препарат не рекомендується застосовувати під час вагітності через можливий вплив на водно-електролітний баланс і тромбоцитопенію у плода. Проникнення у грудне молоко недостатньо досліджено, тому при необхідності застосування препарату годування груддю слід припинити.

Побічні дії

Частота виникнення побічних реакцій класифікована за рекомендаціями Всесвітньої організації охорони здоров’я:

• Дуже часто (≥10%): головний біль, запаморочення, сонливість.
• Часто (від 1% до <10%): диспепсія, слабкість, підвищена втомлюваність, порушення зору, шум у вухах.
• Нечасто (від 0,1% до <1%): порушення серцевого ритму, гіпотензія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, алергічні реакції, шкірні висипи.
• Рідко (<0,01%): анафілактичні реакції, агранулоцитоз, панцитопенія, порушення функції печінки.

Протипоказання

• Гостра і хронічна ниркова недостатність з анурією або прогресуючою азотемією.
• Гіперурикемія, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпоглікемія або гіперкаліємія.
• Механічна обструкція сечовивідних шляхів.
• Реакції підвищеної чутливості до сульфаніламідів або компонентів препарату.
• Гіповолемія, шок, декомпенсована серцева недостатність.
• Вагітність і період годування груддю.
• Дітям та підліткам до 18 років без встановленої безпеки та ефективності.

Особливі вказівки

• Застосовувати тільки за призначенням лікаря, під контролем рівня електролітів та функції нирок.
• Регулярний моніторинг рівнів натрію, калію, магнію, кальцію, а також функції печінки і нирок.
• У разі появи ознак гіпокаліємії або гіпонатріємії – припинити лікування і провести корекцію балансу.
• Обережність при застосуванні у пацієнтів з цирозом печінки, особливо при асциті.
• У випадку застосування у пацієнтів з підвищеним ризиком розвитку гіпонатріємії або гіпокаліємії – необхідно коригувати дієту та/або застосовувати додаткові препарати.

Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

Пацієнтам похилого віку корекція дози зазвичай не потрібна, але потрібно враховувати підвищену чутливість до препаратів та ризик розвитку гіпонатріємії і гіпокаліємії. Дітям застосування препарату не рекомендується через відсутність достатніх досліджень безпеки та ефективності.