Лоперамід – симптоматичний протидіарейний препарат
Загальна характеристика
Лоперамід є ефективним протидіарейним засобом, що застосовується для швидкого та симптоматичного лікування гострої та хронічної діареї різного генезу. Препарат знижує моторику кишечника, збільшує час проходження вмісту по травному тракту та сприяє нормалізації стулу.
Форма випуску: таблетки по 2 мг, у упаковках по 10, 20, 100 або 200 штук, а також у вигляді флаконів з розчином для перорального застосування.
Склад та форма випуску
| Компонент | Кількість у 1 таблетці |
|---|---|
| Лоперамід гідрохлорид | 2 мг |
| Вспомагальні речовини: | - лактоза, полівініліпролідон, картопляний крохмаль, магнію стеарат |
Фармако-фізіологічна дія
Лоперамід є селективним агоністом опіоїдних рецепторів у слизовій оболонці кишечника, що сприяє зменшенню тонусу та моторики гладких м’язів кишечника. Це зменшує перистальтику, збільшує час проходження вмісту по травному тракту, а також підвищує тонус анального сфінктера. Внаслідок цього зменшується частота та інтенсивність позивів на дефекацію.
Дія препарату швидка і триває 4-6 годин.
Показання до застосування
- Симптоматичне лікування гострої та хронічної діареї різного генезу, включаючи:
- алергічний, емоційний, медикаментозний, променевий походження;
- при зміні режиму харчування та складу їжі;
- при порушеннях обміну речовин і всмоктуванні;
- як допоміжний засіб при інфекційній діареї.
- Регуляція стулу у пацієнтів з ілеостомою.
Спосіб застосування, курс та дози
Для дорослих
- Гостра діарея: початкова доза — 4 мг (2 таблетки), далі — по 2 мг (1 таблетка) після кожного рідкого акту дефекації.
- Хронічна діарея: початкова доза — 2 мг, підтримуюча — підбирається так, щоб частота стулу складала 1-2 рази на добу. Максимальна добова доза — 16 мг.
Для дітей
- Віком 4-8 років: по 1 мг (1/2 таблетки) 3-4 рази на добу протягом 3 днів.
- Віком 9-12 років: по 2 мг (1 таблетка) 4 рази на добу протягом 5 днів.
Застосування слід починати з мінімальної ефективної дози, у разі необхідності — коригувати її під контролем стану пацієнта.
Лікарські взаємодії
- Колестирамін може зменшувати ефективність лопераміду.
- При одночасному застосуванні з ко-тримоксазолом або ритонавіром підвищується біодоступність лопераміду через ингибування його метаболізму у печінці.
- При передозуванні застосовують антидот — налоксон.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Лоперамід протипоказаний у I триместрі вагітності. У II та III триместрах застосування допускається за показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.
Під час годування груддю застосування препарату не рекомендується через можливу наявність невеликих кількостей у грудному молоці.
Побічні дії
- З боку травної системи: біль у животі, здуття, нудота, запор, сухість у роті.
- З боку нервової системи: сонливість, головокружіння, підвищена втомлюваність.
- Алергічні реакції: шкірна висипка.
Протипоказання
- Кишкова непрохідність, запор, субілеус, гостра дизентерія (як монотерапія), гострий виразковий коліт, псевдомембранозний коліт, що виникли через застосування антибіотиків широкого спектру.
- Дитячий вік до 4 років.
- Перший триместр вагітності.
- Гіперчутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
- Обережно застосовувати при печінковій недостатності.
- Не використовувати у випадках, коли потрібно стимулювати перистальтику.
- При відсутності ефекту через 2 доби — уточнити діагноз та виключити інфекційний характер діареї.
- При передозуванні застосовують налоксон у якості антидоту.
Застосування при порушеннях функції печінки
Обережно застосовують у пацієнтів з печінковою недостатністю, оскільки порушення метаболізму може збільшувати ризик побічних ефектів.
Застосування у дітей
Заборонено застосовувати у дітей молодше 4 років.
Коди МКБ
- A09 – Інші гастроентерити та коліти інфекційного та невизначеного походження
- K59.1 – Функціональна діарея
- K91.4 – Дисфункція після колостоми та ентеростоми
Виробник
ТОВ «Фармакор Продакшн»
Перед застосуванням препарату обов'язково проконсультуйтеся з лікарем або фармацевтом для визначення оптимальної дозування та врахування індивідуальних особливостей стану здоров'я.