Інструкція з медичного застосування препарату Лізинотон
Загальна інформація
Препарат Лізинотон — це таблетовані форми з активною речовиною лізиноприл, що є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Випускається у вигляді таблеток дозуванням 5 мг, 10 мг та 20 мг. Таблетки мають круглу форму, світло-рожевого кольору, з рискою для поділу.
Зовнішній вигляд: таблетки круглі, двоопуклі, допускається наявність мраморності, з рискою посередині.
Класифікація та фармакологічна група
Код АТХ
C09AA03
Фармакотерапевтична група
Інгибітори АПФ
Група
Блокатори АПФ
Діюча речовина
Лізиноприл
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці, при температурі не вище 25°C. Тримати у сухому, темному місці, уникати впливу світла і вологи. Термін придатності — 3 роки.
Фармакологічна дія
Лізиноприл — це інгібітор АПФ, що зменшує утворення ангіотензину II з ангіотензину I. Це сприяє зниженню рівня ангіотензину II, що призводить до зниження продукції альдостерону, розширення артеріол, зниження системічного опору судинам та артеріального тиску.
При тривалому застосуванні препарат допомагає знизити ризик розвитку ускладнень серцево-судинних захворювань та подовжує життя пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю.
Показання до застосування
Артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими антигіпертензивними препаратами;
Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії разом із діуретиками та препаратами наперстянки;
Профілактика та лікування у ранньому періоді після інфаркту міокарда — для зниження ризику розвитку серцевої недостатності та покращення прогнозу.
Спосіб застосування, курс і дозування
Загальні рекомендації
Препарат приймається внутрішньо, незалежно від прийому їжі, запиваючи достатньою кількістю рідини.
Для артеріальної гіпертензії
Початкова доза — 5 мг 1 раз на добу.
За необхідності, через 2-3 дні, дозу можна збільшити до 10 мг/добу.
Максимальна добова доза — 40 мг, розподілена на 1-2 прийоми.
Загальний курс лікування — залежить від клінічного ефекту, зазвичай — 1-2 місяці або довше за рекомендацією лікаря.
Для хронічної серцевої недостатності
Початкова доза — 2.5 мг 1 раз на добу.
Залежно від реакції пацієнта, дозу можна збільшити до 5-20 мг/добу, розподіляючи її на 1-2 прийоми.
Курс лікування — тривалий, за рекомендацією лікаря, з регулярним контролем стану.
При гострих станах після інфаркту
Починається з 5 мг у перші добу, далі — по 5 мг через 24 години, потім — по 10 мг через 2 доби, з подальшим підтримуючим прийомом 10 мг/добу протягом щонайменше 6 тижнів.
Особливі рекомендації
Перед початком лікування необхідно скоригувати застосування діуретиків, особливо у пацієнтів із зниженим об’ємом циркулюючої крові.
У хворих із порушеннями функції нирок дозу слід підбирати індивідуально, залежно від швидкості клубочкової фільтрації.
При застосуванні у пацієнтів похилого віку починати з мінімальних доз, з урахуванням підвищеного ризику гіпотензії.
Передозування
Симптоми: різке зниження артеріального тиску, сухість у роті, сонливість, затримка сечовипускання, запор, збудження або дратівливість.
Лікування: симптоматичне — внутрішньовенне введення рідини, контроль АТ, корекція електролітного балансу. Лізиноприл виводиться з організму гемодіалізом.
Лікарські взаємодії
Одночасне застосування з калийзберігаючими діуретиками, калієм і засобами, що містять калій, може підвищувати ризик гіперкаліємії — контроль рівня калію обов’язковий.
З НПВС (наприклад, індометацин) зменшується гіпотензивний ефект.
Спільне застосування з лінією може змінювати виведення — слід контролювати рівень лінії в крові.
Етанол може посилювати гіпотензивний ефект.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Препарат Лізинотон категорично заборонено застосовувати під час вагітності, особливо у другому та третьому триместрах через ризик розвитку у плода: гіпотензії, недостатності нирок, гіпоплазії черепа, внутрішньоутробної смерті.
При встановленні вагітності лікування слід припинити якомога раніше.
Дані про проникнення лізиноприлу у грудне молоко відсутні. Враховуючи потенційний ризик для новонароджених, у період лактації препарат не рекомендується, і при необхідності — годування груддю слід припинити.
Побічні дії
З боку серцево-судинної системи
Часто — ортостатична гіпотензія, больові відчуття у грудях;
Рідко — виражене зниження АТ, тахікардія, інфаркт міокарда, інсульт (у пацієнтів із високим ризиком).
З боку нервової системи
Часто — головний біль, запаморочення, слабкість;
Рідко — сонливість, судоми, лабільність настрою, порушення сну.
З боку травної системи
Часто — нудота, блювання, діарея;
Рідко — сухість у роті, больові відчуття у животі, змінений смак, панкреатит.
З боку дихальної системи
Часто — сухий кашель;
З боку кровотворної системи
Можливо — лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія.
Алергічні реакції
Ангіоневротичний набряк обличчя, губ, мови, гортані — рідко;
Крапивниця, свербіж шкіри — часто.
З боку нирок
Рідко — порушення функції нирок, олігурія, острая ниркова недостатність.
Протипоказання до застосування
Алергія на лізиноприл або інші інгібітори АПФ;
Анафілактичний або ангіоневротичний набряк в анамнезі;
Неповнолітній вік (до 18 років);
Наявність стенозу двосторонніх ниркових артерій або у єдиній функціонуючій нирці;
Гіперчутливість до компонентів препарату;
Вагітність та період годування груддю — заборонено застосовувати.
Особливі вказівки
Перед початком терапії слід коригувати об’єм циркулюючої крові та рівень натрію у крові;
Регулярний контроль функції нирок і рівня калію — обов’язковий, особливо у пацієнтів із порушеннями ниркової функції, на діалізі або із стенозом ниркових артерій;
У випадках гострих хірургічних операцій або застосування анестезії слід повідомити лікаря про прийом препарату;
У пацієнтів старшого віку можливе посилення гіпотензивної реакції — потрібно особливе спостереження за станом.
Застосування при порушеннях функції нирок
Дозу Лізинотона слід підбирати індивідуально, залежно від швидкості клубочкової фільтрації (КФ). При КФ менше 30 мл/хв доза не повинна перевищувати 10 мг на добу, з обов’язковим контролем функції нирок і рівня калію.
