Лизиноприл таблетки 5 мг 30 шт. Вертекс
Лізиноприл — інструкція з застосування
Опис препарату
Лізиноприл — це таблетований препарат, що належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ). Виготовляється у формі круглих, рожевих таблеток із скошеними краями, з ризиком на одній стороні для łatшого розламування. В одній таблетці міститься лізиноприл у формі дигідрату — 20 мг. Вспомогні речовини включають: крохмаль, лактозу моногідрат, повидон, метиленхлорид, тальк, магнію стеарат, кармоізин (фарбник).
Клініко-фармакологічна група та фармакологічна дія
Код АТХ | Група | Діяльність |
---|---|---|
C09AA03 | Інгибітори АПФ | Лізиноприл є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту, що сприяє зниженню рівня ангіотензину II — потужного судинозвужувального агента. Це сприяє розширенню артеріол, зниженню системічного опору судинам (ОПСС), зменшенню переднавантаження та післянавантаження, а також підвищенню толерантності до фізичних навантажень у хворих з хронічною серцевою недостатністю. Механізм дії включає блокування активності РААС, що сприяє зниженню рівня альдостерону, підвищенню рівня реніну, а також покращенню функції ендотелію судин. |
Показання до застосування
- Ессенціальна артеріальна гіпертензія — у монотерапії або у комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.
- Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії.
- Острый інфаркт міокарда — у перші 24 години для підтримки гемодинаміки і профілактики дисфункції лівого шлуночка.
- Діабетична нефропатія — для зниження альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним або інсуліннезалежним діабетом за нормального артеріального тиску.
Спосіб застосування, курс і дозування
Дозування визначається індивідуально, залежно від показань, стану пацієнта та функції нирок. Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Подальше підтримуюче дозування — від 5 до 20 мг на добу, розподіляючи її на один або два прийоми. Для досягнення цільового рівня артеріального тиску або контролю симптомів, дозу можливо поступово збільшувати під контролем лікаря. Тривалість терапії визначає лікар у залежності від клінічної ситуації.
Лікарські взаємодії
- Комбінування з гіпотензивними препаратами — може посилювати їхню дію, що вимагає корекції доз.
- Калийзберігаючі діуретики, препарати калію та замінники солі — підвищують ризик гіперкаліємії, особливо при порушеннях функції нирок.
- НПВС, індометацин — знижують гіпотензивний ефект і можуть порушувати функцію нирок.
- Інсулін і цукрознижувальні засоби — можуть підвищувати ризик гіпоглікемії.
- Літій — підвищує концентрацію літію в крові, що може спричинити токсичність.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
- Анафілактичний або ангіоневротичний набряк в анамнезі.
- Наслідковий або ідіопатичний набряк Квінке.
- Вагітність і період лактації.
- Вік до 18 років — ефективність і безпека не встановлені.
- Гемодіаліз або застосування високопротечних мембран (наприклад, AN69).
- Одночасне застосування з препаратами, що містять аліскирен у пацієнтів з цукровим діабетом або порушеннями функції нирок.
Особливі вказівки
Перед початком терапії необхідно оцінити рівень гіповолемії і коригувати її. У пацієнтів з серцевою недостатністю або порушеннями функції нирок можливе значне зниження АТ при початку лікування, що вимагає контролю стану. Транзиторна гіпотензія не є протипоказанням для подальшого застосування, але лікар повинен контролювати стан пацієнта.
У пацієнтів з двостороннім стенозом ниркових артерій або стенозом єдиного органу можливе підвищення рівня креатиніну і азоту мочовини у крові — ці зміни зазвичай оборотні. У таких випадках рекомендується коригувати дозування або припинити застосування препарату.
Після інфаркту міокарда лікування лізиноприлом потрібно починати з обережністю, під контролем функції нирок та рівня калію.
Застосування при вагітності і годуванні груддю
Препарат категорично заборонено застосовувати під час вагітності і годування груддю. У разі необхідності лікування у період лактації слід розглянути питання про припинення грудного вигодовування.
Побічні дії
З боку кровоносної системи можуть виникати: рідко — зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко — агранулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія, гемолітична анемія. З боку імунної системи — ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані; рідко — синдром, що супроводжується підвищенням СОЭ, артралгіями. З боку нервової системи — головний біль, головокруження, парестезії, порушення сну. З боку серцево-судинної системи — ортостатична гіпотензія, тахікардія, можливо погіршення симптомів ХСН. З боку дихальної системи — сухий кашель, риніт, рідко — бронхоспазм. З боку шлунково-кишкового тракту — нудота, блювота, діарея, сухість у роті, диспепсія. З боку печінки — дуже рідко — гепатит, жовтяниця. З боку сечової системи — порушення функції нирок, підвищення рівня креатиніну і мочовини, у разі тяжких порушень — олігурія або анурія. З боку шкіри — свербіж, висип, рідко — псоріаз, синдром Лайела. З боку м’язово-скелетної системи — артралгії, міалгії. Загальні реакції — лихоманка, слабкість, астенія, алопеція. Можливе підвищення рівня глюкози у крові та розвиток гіпоглікемії при одночасному застосуванні з цукрознижувальними засобами.
-
Форма выпуска:таблетки
-
Дозировка:5 мг
-
Категория:Лекарства для сердца и сосудов
-
Страна:Россия