Лізиноприл

Загальна інформація

Лізиноприл — це фармацевтичний препарат із групи інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), що активно застосовується для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності, а також для профілактики ускладнень при інфаркті міокарда та діабетичній нефропатії. Випускається у формі таблеток, дозування яких становить 20 мг. В упаковці може бути від 10 до 300 таблеток залежно від потреби пацієнта.

Клініко-фармакологічна група

Код АТХ	Група	Діюча речовина	Фармакотерапевтична група
C09AA03	Інгибітори АПФ	Лізиноприл	Блокатори АПФ

Фармакологічна дія полягає у пригніченні активності ферменту АПФ, що призводить до зменшення перетворення ангіотензину I у ангіотензин II — потужний судинозвужувальний агент. Це сприяє розширенню артерій, зниженню системічного опору судинам, зменшенню переднавантаження та післянавантаження на серце, а також покращенню функціонального стану міокарда при хронічних формах серцевої недостатності.

Механізм дії

Лізиноприл зменшує активність ренін-ангіотензинової системи, що веде до зниження рівня ангіотензину II та альдостерону. Це сприяє:

зниженню судинного опору та артеріального тиску;
зменшенню об'єму циркулюючої крові;
поліпшенню кровообігу у тканинах;
зменшенню навантаження на серце;
покращенню функції ендотелію та кровопостачання міокарда.

При тривалому застосуванні можливо зменшення гіпертрофії міокарда та запобігання ремоделюванню судинної стінки.

Показання до застосування

Ессенціальна артеріальна гіпертензія — для монотерапії або у комбінації з іншими гіпотензивними препаратами.
Хронічна серцева недостатність — у складі комплексної терапії для поліпшення функції серця.
Острий інфаркт міокарда — для профілактики дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності у перші 24 години.
Діабетична нефропатія — для зниження рівня альбумінурії у пацієнтів з інсулінозалежним та інсуліннезалежним цукровим діабетом при нормальному або підвищеному артеріальному тиску.

Спосіб застосування, курси і дози

Загальна рекомендація — початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Далі, залежно від клінічної відповіді та стану пацієнта, дозу коригують у межах 5–20 мг на добу. Прийом рекомендується здійснювати натще або з їжею.

При гіпертензії: початкова доза — 2,5 мг, при необхідності збільшується до 20 мг на добу у вигляді однієї або двох доз.

При серцевій недостатності: початкова доза — 2,5 мг, з подальшою корекцією під контролем лікаря.

При інфаркті міокарда: призначають по 5 мг під час перших 24 годин з подальшою підтримкою у межах 10-20 мг на добу, залежно від переносимості.

Лікарські взаємодії

З іншими антигіпертензивними засобами: можливе адитивне зниження АТ.
Калийзберігаючі діуретики та препарати з калієм: підвищується ризик гіперкаліємії, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
НПВС, інгібітори ЦОГ-2: зменшують гіпотензивний ефект і можуть спричинити порушення функції нирок.
Тіазидні та петлеві діуретики: посилюють гіпотензивний ефект.
Інсулін та гіпоглікемічні засоби: можливе погіршення глікемічного контролю, необхідний контроль рівня глюкози.
Літій: підвищується ризик токсичності, потрібно контролювати рівень літію у крові.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат категорично заборонено застосовувати під час вагітності та у період лактації через високий ризик розвитку ускладнень для плода і новонародженого. При необхідності лікування у цей період слід припинити годування груддю.

Побічні дії

З боку систем кровотворення

Рідко — зниження гемоглобіну, гематокриту; дуже рідко — агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, гемолітична анемія.

З боку імунної системи

Часто — ангіоневротичний набряк обличчя, губ, язика, гортані; рідко — синдром з підвищеною швидкістю осідання еритроцитів, артралгії, крапивниця; дуже рідко — аутоімунні реакції.

З боку нервової системи

Часто — головний біль, запаморочення; рідко — судоми, порушення сну, стан розгубленості.

З боку серцево-судинної системи

Часто — ортостатична гіпотензія; рідко — тахікардія, погіршення симптомів серцевої недостатності.

З боку дихальної системи

Часто — сухий кашель; рідко — бронхоспазм, диспное.

З боку травної системи

Часто — нудота, блювота, діарея; рідко — сухість у роті, диспепсія.

З боку печінки

Рідко — гепатит, жовтяниця.

З боку ниркової системи

Часто — порушення функції нирок; рідко — уремія, гостра ниркова недостатність.

З боку шкіри

Часто — свербіж, висип; дуже рідко — синдром Лайела, синдром Стівенса-Джонсона.

Інші реакції

М’язові болі, артралгії, гінекомастія, порушення лібідо.

Протипоказання

Підвищена чутливість до лізиноприлу або інших інгібіторів АПФ.
Анафілактичні реакції на попередні застосування.
Наслідковий набряк Квінке в анамнезі.
Вагітність і період годування груддю.
Дитячий вік до 18 років — без достатніх даних щодо безпеки.
Гемодіаліз та використання високопротокових мембран.
Алергія на інші компоненти препарату.

З обережністю застосовують при порушеннях функції нирок, стенозі ниркових артерій, гіпотензії, аортальному стенозі, гипертрофічній обструктивній кардіоміопатії, у літніх пацієнтів.

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно оцінити функцію нирок та рівень електролітів у крові.
При терапії можливе транзиторне зниження АТ, яке потребує контролю стану пацієнта.
У пацієнтів з реноваскулярною гіпертензією або двостороннім стенозом ниркових артерій підвищується ризик гострої ниркової недостатності.
Після початку терапії рекомендовано регулярний моніторинг функції нирок та калію в крові.
При розвитку сильного зниження АТ необхідно відмінити препарат і провести відповідне лікування.

Лизиноприл таблетки 20 мг 20 шт.