Лінкоміцин

Форма випуску: капсули по 250 мг, упаковки по 20 штук

Опис препарату

Лінкоміцин — це антибіотик групи лінкозамідів, який застосовується для лікування важких інфекційних захворювань. Він являє собою капсули з активною речовиною лінкоміцин у формі гідрохлориду моногідрату у дозі 250 мг. Препарат має бактеріостатичну та бактеріцидну дію, залежно від концентрації у тканинах та крові.

Код АТХ

J01FF02

Клініко-фармакологічна група

• Антибіотик групи лінкозамідів
• Антибактеріальний препарат — лінкозамід

Фармакологічна дія

Лінкоміцин пригнічує синтез білка у мікробних клітинах, що призводить до зупинки їх росту та розвитку. В терапевтичних дозах проявляє бактеріостатичний ефект, при підвищених концентраціях — бактерицидний. Основна активність спрямована проти грамположних аеробних бактерій, таких як Staphylococcus spp. (у тому числі штами, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp. (включно з Streptococcus pneumoniae, за винятком Enterococcus faecalis), Corynebacterium diphtheriae, а також анаеробних бактерій, таких як Clostridium spp. та Bacteroides spp. Виявляє активність щодо Mycoplasma spp.. Важливо зазначити, що більшість грамнегативних бактерій, грибів та вірусів є резистентними до лінкоміцину.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання тяжкого перебігу, викликані чутливими до лінкоміцину мікроорганізмами, зокрема:
  • сепсис
  • підострий септичний ендокардит
  • абсцес легкого
  • емпієма плеври
  • плеврит
  • отит
  • остеомієліт (гострий і хронічний)
  • гнійний артрит
  • післяопераційні гнійні ускладнення
  • ранова інфекція
  • інфекції шкіри і м’яких тканин (піодермія, фурункульоз, флегмона, рожі)

Спосіб застосування, курс і дозування

Для дорослих:

• Внутрішньо — по 500 мг 3-4 рази на добу
• Міопатично — по 600 мг 1-2 рази на добу
• Внутрішньовенно крапельно — по 600 мг з інтервалом 8 годин

Для дітей старше 1 місяця:

• Внутрішньовенно крапельно — в дозі 10-20 мг/кг/добу, розподіленої на кілька прийомів

Лекарські взаємодії

• При спільному застосуванні з пеницилінами, цефалоспоринами, хлорамфеніколом або еритроміцином можливий антагонізм у противомікробній дії
• З аміноглікозидами — можливий синергізм
• При комбінації з засобами для інгаляційної анестезії або міорелаксантами — можливе посилення нервово-м’язової блокади, аж до розвитку апное
• Прийом протидіарейних препаратів знижує ефективність лінкоміцину
• При комбінації з теофіліном — можливе посилення дії останнього через інгібування ферменту CYP450

Фармацевтична сумісність: Лінкоміцин несумісний у одному шприці або крапельниці з ампіциліном, барбітуратами, теофіліном, кальцію глюконатом, гепарином і магнію сульфатом. Не можна змішувати з канаміцином або новоцинами.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лінкоміцин проникає через плацентарний бар’єр і виділяється з грудним молоком. Тому застосування препарату під час вагітності є протипоказаним, за винятком життєвих показань. При необхідності застосування під час лактації рекомендується припинити годування груддю.

Побічна дія

• З боку травної системи: нудота, блювота, діарея, болі в животі, свербіж ануса, глосит, стоматит, жовтяниця, транзиторна гіпербілірубінемія, підвищення активності печінкових трансаміназ; при довготривалому застосуванні — кандидоз ЖКТ, псевдомембранозний коліт.
• З боку кровотворної системи: оборотна лейкопенія, тромбоцитопенічна пурпура, нейтропенія, агранулоцитоз, апластична анемія, панцитопенія.
• Алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, висип, ексфоліативний дерматит, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке, анафілактичний шок, многофомна еритема, реакція «сироваткової хвороби».
• З боку сечової системи: порушення функції нирок, вагініт.
• З боку органів почуття: шум у вухах, запаморочення.
• Місцеві реакції: при внутрішньовенному введенні — тромбофлебіт; при внутрішньом’язовому — місцеве подразнення, болючість, ущільнення, стерильний абсцес у місці ін’єкції. При швидкому введенні — зниження АТ, головокружіння, головний біль, сонливість, слабкість, м’язова релаксація, апное, зупинка серця.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до лінкоміцину або клиндаміцину
• Тяжка печінкова або ниркова недостатність
• Вагітність (крім життєвих показань)
• Період годування груддю
• Новонароджені до 1 місяця

З обережністю:

• Грибкові ураження шкіри і слизових
• Міастенія
• Одночасне застосування препаратів, що блокують нервово-м’язову передачу
• Цукровий діабет
• Захворювання печінки або нирок середньої важкості
• Захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо коліти в анамнезі

Особливі вказівки

• Рекомендується вводити глибоко внутрішньом’язово для запобігання асептичному некрозу
• Внутрішньовенно — лише у розведеному вигляді, не вводити без попереднього розведення
• При виникненні симптомів псевдомембранозного коліту (діарея, лейкоцитоз, підвищена температура, біль у животі, кров’янисті або слизисті виділення з калом) — слід припинити застосування препарату та розпочати відповідне лікування, включаючи використання ванкоміцину або бацитрацину
• Не рекомендується застосовувати лінкоміцин при менінгіті через недостатню концентрацію у спинномозковій рідині
• При тривалому лікуванні слід регулярно контролювати функцію печінки і нирок, а також аналіз крові
• При розвитку вторинної інфекції — слід вжити заходів щодо її лікування
• У пацієнтів з міастенією можливе посилення м’язової слабкості, тому застосування препарату у таких випадках — з обережністю

Особливості застосування у пацієнтів з порушеннями функцій

При порушеннях функцій нирок:

Протипоказано при важких порушеннях функції нирок. У випадках середньої тяжкості необхідно коригувати дозу та частоту введень, контролювати рівень лінкоміцину в крові.

При порушеннях функцій печінки:

Протипоказано при важких порушеннях функції печінки. У разі застосування — необхідний контроль функціональних показників печінки.

Застосування у літніх пацієнтів

Фармакокінетика у людей похилого віку з нормальною функцією печінки і нирок відповідає такій у дорослих пацієнтів. Однак для пацієнтів із порушеннями функцій необхідна корекція дозування та контроль рівня препарату у крові.

Застосування у дітей

Застосовується у дітей старше 1 місяця згідно з рекомендаціями. Дозування залежить від віку і ваги дитини.

Нозологічні коди МКБ