Інструкція з застосування препарату Лідевін
Загальна інформація
Лідевін — це комбінований лікарський засіб, призначений для лікування та профілактики рецидивів хронічного алкоголізму. Випускається у формі таблеток, що мають правильну круглу форму, білого кольору з кремовим відтінком, з фаскою та крестообразною рискою на одній стороні.
| Таблетки |
- Дисульфірам — 500 мг
- Нікотинамід (вітамін В3) — 0,3 мг
- Аденін (вітамін В4) — 0,5 мг
|
| Повідіон, мікрокристалічна целюлоза, кармеллоза натрію, магнію стеарат |
| N07BB01 (Disulfiram) |
| Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C |
| 3 роки |
Фармакологічна дія
Лідевін є комбінованим препаратом, що поєднує дисульфірам з вітамінами групи В. Дисульфірам — інгібітор ацетальдегіддегідрогенази, що блокуючи цей фермент, спричиняє накопичення ацетальдегіду — метаболіту етилового спирту. Це призводить до появи негативних реакцій при вживанні алкоголю, таких як почервоніння обличчя, нудота, блювота, тахікардія, зниження артеріального тиску. Внаслідок цього виникає умовний відразливий рефлекс до запаху та смаку спиртних напоїв. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 12 годин після прийому і може тривати 10-14 днів після завершення курсу. Вітаміни В3 (нікотинамід) та В4 (аденін) забезпечують підтримку нервової системи, зменшують токсичність дисульфіраму та запобігають розвитку алкогольної нейропатії і гіповітамінозів.
Показання до застосування
- лікування хронічного алкоголізму
- профілактика рецидивів алкоголізму
Спосіб застосування, курс і дозування
Препарат призначають після обстеження пацієнта та попередження про можливі наслідки і ускладнення терапії. Дозу визначають індивідуально, враховуючи стан пацієнта, але в середньому — від 125 до 500 мг двічі на добу. Через 7-10 днів терапії проводять дисульфірам-алкогольну пробу (випивання 20-30 мл 40% водки після прийому 500 мг препарату). У разі слабкої реакції дозу алкоголю збільшують на 10-20 мл, максимум — до 100-120 мл. Таку пробу повторюють через 1-2 дні у стаціонарних умовах і через 3-5 днів — амбулаторно з можливими корекціями дози. Подальше підтримувальне лікування — 125-200 мг на добу протягом 1-3 років.
Передозування
В даний час випадки передозування препарату Лідевін не повідомлялися. При сумісному застосуванні з алкоголем можливе пригнічення свідомості до коми, серцево-судинний колапс, неврологічні ускладнення. Лікування — симптоматична терапія, з відповідним підтриманням життєвих функцій.
Лікування та взаємодія з іншими препаратами
Комбінації, що заборонені або потребують обережності:
- З алкоголем: викликає сильну реакцію непереносимості — прилив крові, почервоніння, блювоту, тахікардію.
- З ізониазидом: можливе порушення поведінки та координації.
- З метронидазолом, орнідазолом, секнидазолом, тинидазолом: можливий розвиток делірію та спутаності свідомості.
- З фенитоїном: підвищення концентрації у крові та токсичність фенитоїну.
- З варфарином: можливе підвищення ризику кровотеч.
- З теофілліном: слід зменшити дозу через уповільнення метаболізму.
- З бензодіазепінами: потенціює седативний ефект, потрібно коригувати дозу.
Загалом, при застосуванні Лідевін слід уникати прийому будь-яких препаратів, що містять етанол, та консультуватися з лікарем щодо інших медикаментів.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Лідевін заборонено для застосування під час вагітності. Не рекомендується використовувати препарат у період лактації через можливий ризик для дитини.
Побічні дії
- металевий присмак у роті, неприємний запах (особливо у пацієнтів з колостомою)
- полінейропатія нижніх кінцівок
- неврит зорового нерва
- погіршення пам’яті, спутаність свідомості
- астенія, головний біль
- алергічні реакції шкіри
- у рідкісних випадках — гепатит (особливо при наявності ніколевої екземи)
Побічні ефекти, викликані реакцією дисульфіраму з алкоголем, — аритмія, приступи стенокардії, інфаркт міокарда, неврологічні порушення, дихальна недостатність, серцево-судинний колапс, набряки.
Протипоказання
Абсолютні протипоказання:
- захворювання серцево-судинної системи у стадії декомпенсації
- неврит слухового нерва
- глаукома
- неврит зорового нерва
- бронхіальна астма
- емфізема легень
- туберкульоз легень
- тяжка печінкова недостатність
- порушення кровотворення
- сахарний діабет
- тиреотоксикоз
- епілепсія та судомний синдром будь-якого генезу
- психічні захворювання
- загострення виразкової хвороби шлунка
- захворювання нирок
- злоякісні новоутворення
- поліневропатії різної етіології
- вагітність
- індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату
Відносні протипоказання включають:
- сердечно-судинні захворювання у стадії компенсації
- старший вік (після 60 років)
- язвена хвороба у стадії ремісії
- запальні явища після порушень мозкового кровообігу
- дисульфірамові психози в анамнезі
З обережністю застосовують при гіпотиреозі, особливо при ризику поєднання з алкоголем.
Особливі вказівки
Пацієнтів слід попередити про можливі наслідки одночасного вживання алкоголю або прийому препаратів, що містять етанол.
Застосування при порушеннях функції нирок та печінки
Препарат Лідевін категорично заборонений для застосування при захворюваннях нирок та важкій печінковій недостатності.
Умови реалізації
Препарат відпускається за рецептом лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Для пацієнтів старше 60 років застосування Лідевін є відносним протипоказанням, з урахуванням особливостей стану і під контролем лікаря.
Міжнародна класифікація хвороб (МКБ)
Хронічний алкоголізм — код F10.2
