Форма випуску

Левофлоксацин доступний у вигляді таблеток для перорального застосування та розчинів для внутрішньовенного введення.

Класифікація препарату

Діюча речовина

Левофлоксацин у формі гемігідрату, що є активним інгредієнтом препарату.

Фармакологічна дія

Левофлоксацин — це синтетичний широкоспектральний антибактеріальний препарат із групи фторхінолонів, що є левовращаючим ізомером офлоксацину.

Механізм дії полягає у блокуванні ДНК-гирази, порушенні суперспіральної структури ДНК та її сшиванні, що призводить до гальмування синтезу ДНК бактеріальної клітини. Це сприяє швидкому та ефективному знищенню широкого спектру мікроорганізмів.

Левофлоксацин активний у відношенні більшості грам-позитивних та грам-негативних штамів як in vitro, так і in vivo.

Показання до застосування

Для прийому всередину

• інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими мікроорганізмами:
  • острий синусит
  • загострення хронічного бронхіту
  • внебольнична пневмонія
  • ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (включаючи пієлонефрит)
  • неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
  • простатит
  • інфекції шкіри та м’яких тканин
  • септицемія/бактеріємія, пов’язані з перерахованими вище показаннями
  • інтраабдомінальні інфекції

Для внутрішньовенного введення

• інфекційно-запальні захворювання легкого та середнього ступеня тяжкості, викликані чутливими збудниками:
  • внебольнична пневмонія
  • у складі комплексної терапії стійких форм туберкульозу
  • ускладнені інфекції нирок та сечовивідних шляхів, включаючи пієлонефрит
  • неускладнені інфекції сечовивідних шляхів
  • простатит
  • септицемія/бактеріємія, пов’язана з вищенаведеними показаннями
  • інтраабдомінальні інфекції

Спосіб застосування, курс і дозування

Для прийому всередину

Розова доза становить 250–500 мг 1-2 рази на добу. Тривалість курсу визначає лікар, залежно від характеру інфекції та клінічного стану пацієнта.

При застосуванні в/в (крапельно або повільно) — 250–500 мг 1-2 рази на добу. Тривалість визначає лікар, враховуючи клінічну картину.

Пацієнтам з порушеннями функції нирок необхідна корекція режиму дозування відповідно до рівня кліренсу креатиніну.

Після поліпшення стану можливий перехід з внутрішньовенного на пероральний прийом у тій же дозі.

Загальний курс лікування зазвичай не перевищує 14 днів, за винятком простатиту, де тривалість може бути більшою. Терапію слід продовжувати не менше 48–72 годин після нормалізації температури або ерадикації збудника.

Лікарські взаємодії

• Одночасне застосування з препаратами, що знижують поріг судомної готовності (наприклад, фенобарбітал, фенитоїн), підвищує ризик судом.
• Зменшує ефективність левофлоксацину прийом антацидних засобів, що містять магній або алюміній, а також залізовмісних препаратів. Їх слід застосовувати не раніше ніж через 2 години до або після левофлоксацину.
• Взаємодії з циметидином та пробенецидом мають мінімальний клінічний вплив, але потребують контролю у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
• Левофлоксацин може підвищувати концентрацію циклоспорину у крові, тому потрібно контролювати його рівень.
• При сумісному застосуванні з глюкокортикостероїдами зростає ризик розриву сухожиль, особливо у літніх пацієнтів.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано при вагітності та в період лактації через можливий негативний вплив на розвиток плода та новонародженого.

Побічні дії

З боку систем кровотворення

• іноді — еозинофілія, лейкопенія
• рідко — нейтропенія, тромбоцитопенія
• дуже рідко — агранулоцитоз, гемолітична анемія, панцитопенія

З боку травної системи

• часто — нудота, діарея, підвищення активності АЛТ, ACT, дисбактеріоз
• іноді — втрата апетиту, блювання, болі в животі, порушення травлення
• рідко — кровотечі з кишечника, гепатит

З боку серцево-судинної системи

• рідко — тахікардія, зниження АТ
• дуже рідко — удлинення інтервалу QT, колапс

З боку нервової системи

• часто — головний біль, запаморочення, сонливість, порушення сну
• рідко — парестезії, тремор, тривожність, судоми, порушення свідомості
• дуже рідко — психотичні реакції, галюцинації, депресія

З боку органів зору та слуху

• дуже рідко — порушення зору, слуху, нюху, смаку

Обмін речовин

• дуже рідко — гіпоглікемія, обострення порфірії

З боку сечовивідної системи

• рідко — гіперкреатинінемія
• дуже рідко — гостра ниркова недостатність

З боку м’язів та суглобів

• рідко — тендиніт, болі у суглобах і м’язах
• дуже рідко — розрив сухожилля, рабдоміоліз

Алергічні реакції

• іноді — свербіж, висип, кропив’янка
• рідко — анафілаксія, набряк Квінке, синдром Стівенса-Джонсона

Інші реакції

• часто — слабкість, втому
• дуже рідко — тривала лихоманка, суперинфекція

Протипоказання до застосування

• підвищена чутливість до левофлоксацину або інших фторхінолонів
• епілепсія
• пораження сухожиль у минулому після застосування фторхінолонів
• дитячий та підлітковий вік до 18 років
• вагітність і період лактації

З обережністю застосовують у пацієнтів з порушеннями функції нирок, у літніх пацієнтів, а також при глюкозо-6-фосфатдегідрогеназній недостатності.

Особливі вказівки

• У разі розвитку псевдомембранозного коліту слід припинити застосування левофлоксацину та почати специфічну терапію.
• Ризик розвитку тендиніту та його розриву особливо високий у літніх пацієнтів та при застосуванні глюкокортикостероїдів.
• Можливий розвиток реакцій гіперчутливості, включаючи анафілаксію, тому слід бути уважним у перші дні терапії.
• Обов’язково контролювати функцію нирок у пацієнтів із порушеннями її роботи.