Інструкція з медичного застосування препарату Лазикс®

Лазикс® (англійська назва: Lasix®) — це лікарський препарат, який належить до групи петльових діуретиків. Використовується для швидкого зниження об’єму рідини в організмі за рахунок посилення сечовиділення та зменшення навантаження на серце і судини. Основною діючою речовиною є фуросемід.

Форма випуску

Код АТХ

Код: C03CA01 — Furosemide

Клініко-фармакологічні групи

• Діуретик
• Фуросемід — активна речовина

Фармако-терапевтична група

Діуретичний засіб

Фармакологічна дія

Лазикс® — це петльовий діуретик, який порушує реабсорбцію іонів натрію та хлору у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле. Це сприяє збільшенню виділення іонів натрію, води, а також іонів калію, кальцію та магнію. Внаслідок механізму дії спостерігається швидкий ефект — через 5-10 хв при внутрішньовенному введенні та через 30-60 хв при пероральному застосуванні. Тривалість дії — 2-3 години при пероральному застосуванні, до 8 годин при зниженій функції нирок.

Лазикс® швидко знижує preload і системний артеріальний тиск, сприяє розширенню судин та зменшенню навантаження на серце, що особливо важливо при серцевій недостатності та гіпертонічних кризах.

Показання до застосування

• Отечний синдром різної етіології, включаючи:
• хронічна серцева недостатність II-III стадії
• цироз печінки (синдром портальної гіпертензії)
• нефротичний синдром
• Легеневий набряк, серцева астма
• Набряк мозку, еклампсія
• Швидкий форсований діурез
• Тяжка артеріальна гіпертензія, у тому числі гіпертонічний криз
• Гіперкальціємія

Спосіб застосування, курс та доза

Дозування підбирається індивідуально, залежно від стану пацієнта та клінічної ситуації. Зазвичай початкова доза для дорослих становить:

• перорально — 20-80 мг на добу, з подальшим поступовим збільшенням до максимуму 600 мг/добу
• внутрішньовенно або внутрішньом’язово — 20-40 мг один раз на добу, у окремих випадках — двічі на добу

Для дітей початкова разова доза становить 1-2 мг/кг, максимум — 6 мг/кг.

Курс лікування визначає лікар, регулюючи дозу та частоту застосування в процесі спостереження за ефектом та станом пацієнта.

Лекарські взаємодії

• При сумісному застосуванні з аміноглікозидами (гентаміцин, тобрамицин) можливе посилення нефротоксичної та ототоксичної дії.
• З антибіотиками цефалоспоринового ряду — ризик підвищення нефротоксичності.
• При комбінації з бета-адреноміметиками та ГКС — можливе посилення гіпокаліємії.
• З гіпоглікемічними засобами — можливе зниження їх ефективності.
• З інгібіторами АПФ — посилення антигіпертензивної дії та ризик гіпотензії.
• З дигоксином і дигітоксином — можливе підвищення токсичності через гіпокаліємію.
• З літієм — зростає ризик інтоксикації Літію.
• З пробенецидом — зменшується кліренс фуросеміду.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат дозволяється застосовувати під час вагітності лише за суворими показаннями та короткими курсами, коли очікувана користь перевищує потенційний ризик для плода. Через можливе виділення у грудне молоко та пригнічення лактації, при необхідності застосування в період лактації годування слід припинити.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи

• зниження артеріального тиску, ортостатична гіпотензія, тахікардія, аритмії, зменшення об’єму циркулюючої крові

З боку нервової системи

• головокруження, головний біль, судоми ікроножних м’язів, парестезії, слабкість, сонливість

Зорові та слухові порушення

• порушення зору і слуху

З боку травної системи

• нудота, блювання, сухість у роті, запори або діарея, холестатична жовтяниця, панкреатит

З боку сечовидільної системи

• олігурія, затримка сечі, гематурія, інтерстиціальний нефрит

З боку крові

• лейкопенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз, апластична анемія

Метаболічні порушення

• гіповолемія, гіпокаліємія, гіпонатрія, гіпохлоремія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, гіперурикемія, гіперглікемія

Алергічні реакції

• крапивниця, дерматит, фотосенсибілізація, анафілактичний шок

Протипоказання до застосування

• острий гломерулонефрит, обструкція сечовивідних шляхів, острая ниркова недостатність з анурією
• гіпокаліємія, алкалоз, печінкова кома, діабетична кома
• подагра, декомпенсований стеноз серцевих клапанів, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія
• підвищений центральний венозний тиск, артеріальна гіпотензія, інфаркт міокарда, панкреатит
• порушення водно-електролітного балансу, підвищена чутливість до фуросеміду

Особливі вказівки

• Перед початком лікування необхідно відновити баланс електролітів.
• Контролювати рівень АТ, електролітів, глюкози, функцію печінки і нирок.
• Комбінувати з калийзберігаючими препаратами для профілактики гіпокаліємії.
• З обережністю застосовувати у пацієнтів з гіперплазією простати, системним червоним вовчаком, а також у літніх людей з атеросклерозом.
• При застосуванні слід уникати сумішей з іншими розчинами в одному шприці.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами та механізмами

Після застосування фуросеміду можливе зниження концентрації уваги і швидкості реакції, тому слід бути обережним при керуванні транспортними засобами або роботі з механізмами.

Механізми дії при порушеннях функції нирок і печінки

При порушеннях функції нирок

Протипоказаний при гострому гломерулонефриті та важкій нирковій недостатності з анурією.

При порушеннях функції печінки

Заборонено при важкій печінковій недостатності, печінковій комі та прекомі.

Застосування у похилому віці

З обережністю, особливо у пацієнтів з вираженим атеросклерозом та порушеннями функцій серця і нирок.

Класифікація за МКБ