Л-Тироксин Берлін-Хемі: детальна інформація
Загальний опис
Л-Тироксин Берлін-Хемі — це синтетичний гормон щитовидної залози, який містить активну речовину левотироксин натрій. Препарат представлений у формі таблеток, які мають круглу форму, білий або бежевий колір, з рискою для поділу та тисненням "75" на одній стороні. Таблетки призначені для внутрішнього застосування і виготовляються у дозуваннях 50, 75, 100, 125 та 150 мкг.
Основне призначення — замісна терапія при гіпотиреозі, еутиреоїдному зобі, після резекції щитовидної залози, а також при дифузному токсичному зобі та деяких видах раку щитовидної залози.
Фармакологічні властивості
Левотироксин натрій — це левовращаючий ізомер тироксина, який після потрапляння в організм частково перетворюється у трийодтиронін (Т3) у печінці та нирках. Впливає на розвиток і ріст тканин, обмін речовин, а також стимулює обмін білків, жирів та вуглеводів.
У малих дозах препарат має анаболічний ефект, стимулює функціональну активність серцево-судинної системи та центральної нервової системи. При середніх дозах він активує ріст і розвиток органів, підвищує потребу тканин у кисні, а також стимулює метаболізм. Високі дози пригнічують вироблення ТТГ гіпоталамусом і гіпофізом.
Клінічно терапевтичний ефект спостерігається через 7-12 днів, а клінічний — через 3-5 днів при гипотиреозі. Диффузний зоб зменшується або зникає протягом 3-6 місяців.
Показання до застосування
- Гіпотиреоз різної етіології (вроджений, придбаний, постопераційний)
- Еутиреоїдний зоб
- Профілактика рецидиву зоба після резекції щитовидної залози
- Рак щитовидної залози після оперативного лікування
- Диффузний токсичний зоб (тиреотоксикоз), з наступним досягненням еутиреоїдного стану тиреостатиками
- Диагностичні тести для визначення функціонального стану щитовидної залози (тиреоидна супресія)
Спосіб застосування, дозування та курс лікування
Дозування препарату визначає лікар індивідуально, залежно від показань та стану пацієнта. Таблетки слід приймати внутрішньо, натщесерце, за 30 хвилин до їди, запиваючи склянкою води. Не розжовувати, щоб уникнути порушення швидкості всмоктування активної речовини.
Замісна терапія гіпотиреозу
- Пацієнти молодше 55 років без серцево-судинних захворювань: початкова доза — 50-100 мкг/день, з подальшим збільшенням у разі необхідності до нормалізації рівня ТТГ.
- Пацієнти старше 55 років або з серцево-судинними захворюваннями: початкова доза — 25 мкг/день, збільшують на 25 мкг кожні 2 місяці до досягнення терапевтичного ефекту.
- Діти та новонароджені: дози підраховуються за масою тіла та віком, початкові — 12,5-50 мкг/день, які ускладнюються відповідно до рекомендацій для кожної вікової групи.
Терапія зобу та тиреотоксикозу
- Для зменшення або усунення зоба — 50-200 мкг/день
- Для профілактики рецидиву після резекції — 50-200 мкг/день
- В комплексній терапії тиреотоксикозу — 50-100 мкг/день, з поступовим збільшенням за потребою
Тривалість лікування визначає лікар, враховуючи клінічний та лабораторний ефект.
Передозування
При передозуванні можливі симптоми тиреотоксикозу: серцебиття, порушення ритму, болі в серці, тремор, безсоння, підвищена потливість, зниження апетиту, втрата ваги, діарея. У разі передозування необхідно зменшити дозу або припинити прийом препарату, а також застосувати відповідне лікування симптомів, включаючи бета-адреноблокатори.
Лікарські взаємодії
- Левотироксин посилює ефект непрямих антикоагулянтів — потрібно коригувати їх дозу.
- Може підвищувати потребу у цукрознижуючих препаратах та інсуліні — необхідний контроль рівня глюкози.
- Знижує ефективність серцевих глікозидів.
- Аміноглутимід, фенитоїн, карбамазепін та рифампін можуть збільшувати кліренс левотироксину, що вимагає корекції дози.
- Комбінація з колестираміном, колестиполом або алюмінієвими препаратами зменшує всмоктування ліків.
- Естрогени підвищують концентрацію білкових комплексов, що може зменшити активність препарату.
Застосування під час вагітності та лактації
При вагітності та годуванні груддю терапію левотироксином слід продовжувати. Вагітним потрібно коригувати дозу у зв'язку з підвищенням рівня глобуліну, що зв'язує тиреоїдні гормони. Грудне вигодовування безпечне, оскільки концентрація гормону у молоці є недостатньою для впливу на дитину. Важливо контролювати рівень ТТГ і Т4 у крові матері.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
- Нелікований тиреотоксикоз
- Острий інфаркт міокарда
- Острий міокардит
- Недостатність функції наднирників
З обережністю застосовують при ІХС, артеріальній гіпертензії, аритміях, цукровому діабеті, тяжкому гипотиреозі та синдромі мальабсорбції.
Особливі вказівки
- Перед початком терапії необхідно виключити недостатність кори надниркових залоз.
- Застосування у пацієнтів з гипотиреозом при порушеннях серцево-судинної системи потребує особливої обережності.
- Вплив на здатність керувати транспортом — відсутній.
Умови зберігання
Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C, у оригінальній упаковці, щоб запобігти впливу світла та вологи.
Термін придатності
2 роки від дати виготовлення. Не застосовувати препарат після закінчення строку придатності.
Особливості застосування у різних груп пацієнтів
Пожилі пацієнти
З обережністю та під контролем лікаря призначають препарат пацієнтам старше 55 років, враховуючи можливі ускладнення з боку серцево-судинної системи.
Діти
Для дітей дозування підбирається відповідно до віку та маси тіла. Новонародженим та дітям до 3 років препарат призначають у вигляді розчину, який готують безпосередньо перед застосуванням, розчиняючи таблетку у воді.
Кодування за МКХ
| Код МКХ | Захворювання |
|---|---|
| C73 | Злоякісне новоутворення щитовидної залози |
| E01.0 | Дифузний зоб, пов'язаний з йододефіцитом |
| E01.1 | Многоузловий зоб, пов'язаний з йододефіцитом |
| E01.2 | Зоб, пов'язаний з йододефіцитом, неуточнений |
| E02 | Субклінічний гіпотиреоз через йододефіцит |
| E03 | Інші форми гіпотиреозу |
| E04 | Інші форми нетоксичного зоба |
| E05 | Тиреотоксикоз (гіпертиреоз) |
Особливі вказівки
Перед початком терапії слід обов'язково врахувати стан серцево-судинної системи, а також регулярно контролювати рівень гормонів у крові для корекції дози.