Фармакологічна дія

Препарат Кортизон має значний вплив на обмін вуглеводів, меншою мірою — на водно-електролітний обмін. Обладает минералокортикоидною активністю, що проявляється у затримці натрію, втраті калію та затримці рідини в організмі. Стимулює накопичення глікогену в печінці, підвищує рівень глюкози у крові, сприяє виведенню азоту з сечею. Має протизапальну, десенсибілізуючу та протиалергічну дію, а також імунодепресивний ефект.

Механізм протизапальної дії полягає у пригніченні активності фосфоліпази А2, що призводить до зниження синтезу простагландинів, зменшення виділення макрофагального хемотаксичного фактора та міграції макрофагів і лімфоцитів у зону запалення. Стабілізує мембрани лізосом і запобігає виведенню лізосомальних ферментів.

Імунодепресивна дія проявляється у зниженні кількості і функціональної активності імунокомпетентних клітин, зменшенні вироблення імуноглобулінів, а також у пригніченні бласттрансформації B-лімфоцитів і зниженні рівня цитокінів.

Крім того, Кортизон активує лізис костної тканини через підвищення рівня кальцитоніну, сприяє активності остеокластів і зменшує функцію остеобластів, що може призводити до остеопорозу. Виявляє катаболічну та липолитичну активність, підвищує рівень жирних кислот у крові. Знижує секрецію АКТГ, що сприяє пригніченню функції кори надпочечників при тривалому застосуванні.