Інструкція з застосування препарату Клеримед
Загальна інформація
Клеримед — це антибіотик з групи макролідів, що містить активну речовину кларитроміцин. Препарат випускається у формі таблеток, покритих оболонкою, по 250 мг та 500 мг, по 14 штук у пачці. Таблетки мають овальну форму, жовтого кольору, з випуклою поверхнею. Це високоефективний засіб для лікування різних бактеріальних інфекцій.
Склад
Основна активна речовина: кларитроміцин — 250 або 500 мг у одній таблетці.
Допоміжні речовини включають:
- Мікрокристалічна целюлоза
- Безводний колоїдний кремній
- Кроскармелоза натрію
- Повидон
- Стеаринова кислота
- Тальк
- Магнію стеарат
- Гіпромелоза
- Пропіленгліколь
- Моноолеат сорбітану
- Ванільний ароматизатор
- Титан диоксид (Е171)
- Лак хіноліновий жовтий (Е104)
- Гідроксипропілцелюлоза
- Сорбітова кислота
Клініко-фармакологічна група
Препарат належить до групи антибіотиків групи макролідів, має бактерицидну та бактеріостатичну дію.
Фармакологічна дія
Клеримед — це антимікробний засіб, який пригнічує синтез білків у бактеріальній клітині за рахунок зв'язування з 50S-субодиницею рибосоми. В основному діє бактеріостатично, у високих дозах — бактерицидно.
Діє на широкий спектр мікроорганізмів, включаючи:
- Аеробні грамположні бактерії: Staphylococcus spp. (чутливі до метициліну), Streptococcus pyogenes, Streptococcus pneumoniae, Streptococcus agalactiae та інші.
- Аеробні грамотрицальні бактерії: Bordetella pertussis, Campylobacter jejuni, Helicobacter pylori, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis, Neisseria gonorrhoeae.
- Анаеробні бактерії: Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens та інші.
- Атипичні внутрішньоклітинні мікроорганізми: Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia trachomatis, Legionella pneumophila, Ureaplasma urealyticum.
- Мікобактерії: Mycobacterium avium та інші.
Активність препарату залежить від pH середовища — слабощелочна або нейтральна сприяє кращій активності.
Показання до застосування
- Інфекційно-запальні захворювання верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів: тонзиліт, фарингіт, отит, синусит.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів: бронхіт, пневмонія, плеврит.
- Інфекції шкіри та м'яких тканин.
- Ерадикація Helicobacter pylori у хворих з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки або шлунка (у складі комбінованої терапії).
Спосіб застосування, курс і дози
Дорослі
Зазвичай призначають по 250 мг двічі на добу протягом 7 днів. У випадках важких інфекцій або при синуситах можна підвищити дозу до 500–1000 мг двічі на добу та продовжити курс до 14 днів.
Ерадикація Helicobacter pylori
Для лікування виразкової хвороби застосовують схеми, що включають:
- Трикомпонентну терапію (7 або 10 днів): Клеримед 500 мг двічі на добу + омепразол 20–40 мг один раз на добу + амоксицилін 1 г двічі на добу.
- Двухкомпонентну терапію (14 днів): Клеримед 500 мг три рази на добу + омепразол 20 мг один раз на добу.
Діти
Дітям віком від 12 років та старше — у дозах дорослих. Для дітей віком від 1 до 12 років застосовують дозу 7.5 мг/кг/добу (не більше 500 мг), розділену на 2 прийоми, курс лікування — 7–10 днів.
Особливі застереження
- При порушеннях функції нирок або печінки корекція дози зазвичай не потрібна, за винятком важких випадків.
- При виражених порушеннях функції нирок (КК <30 мл/хв) дозу знижують до 250 мг один раз на добу або 500 мг двічі на добу при важких інфекціях.
- Курс лікування не повинен перевищувати 14 днів.
Препарат слід приймати внутрішньо незалежно від їжі.
Передозування
Симптоми: нудота, блювота, діарея, порушення психічного стану, параноїдальні реакції, гіпокаліємія, гіпоксія. У випадку передозування необхідно промивання шлунка, внутрішньовенна та симптоматична терапія. Гемодіаліз та перитонеальний діаліз малоефективні.
Лікарські взаємодії
- При одночасному застосуванні з препаратами, метаболізуючимися у печінці за системою цитохрому P450 (циклоспорин, дигоксин, варфарин, теофілін, карбамазепін, триазолам та ін.), можливе підвищення їх концентрації у крові.
- Може посилювати ефекти гіпоглікемічних препаратів.
- При спільному застосуванні з зидовудином можливе зниження його концентрації.
- Може підвищувати ризик серцевих аритмій при одночасному застосуванні з цизапридом, пімозидом, астемізолом, терфенадином.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Безпека застосування Клеримед під час вагітності не встановлена. Препарат не рекомендується призначати у I триместрі, за винятком випадків високої необхідності. У тваринних дослідженнях можливі ембріотоксичні ефекти, але у людини тератогенна дія не підтверджена.
Препарат проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування у період лактації його слід скасувати.
Побічні дії
- З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, діарея, метеоризм, болі в животі, підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, холестаз, кандидоз порожнини рота.
- Алергічні реакції: рідко — висип, кропив’янка, анафілаксія, синдром Стівенса-Джонсона.
- З боку ЦНС: головний біль, запаморочення, безсоння, тривожність, галюцинації, порушення слуху.
- З боку серцево-судинної системи: тахікардія, аритмії.
Протипоказання
- Тяжка ниркова недостатність
- Тяжка печінкова недостатність
- Перший триместр вагітності
- Годування грудьми
- Порфірія
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
Особливі застереження
- Потрібен контроль функції печінки у пацієнтів з хронічними захворюваннями.
- Не застосовувати разом із препаратами, що містять споринь.
- Обережність при застосуванні у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями через ризик розвитку аритмій.
Особливі умови
При тривалому застосуванні рекомендується контролювати активність печінкових ферментів. Взаємодія з препаратами, що метаболізуються печінкою, вимагає моніторингу концентрації у крові. При застосуванні з варфарином потрібно контролювати протромбіновий час. Не рекомендується використання з препаратами, що мають подовжений інтервал QT.
Застосування у дітей
Дітям віком від 12 років та старше — у дозах дорослих. Для дітей від 1 року до 12 років застосовують дозу 7.5 мг/кг/добу, розділену на 2 прийоми, курс лікування — 7–10 днів.
Коди нозологій за МКБ
- B98.0 — Helicobacter pylori як причина інших захворювань
- H66 — Гнійний і неуточнений середній отит
- J01 — Гострий синусит
- J02 — Гострий фарингіт
- J03 — Гострий тонзиліт
- J04 — Гострий ларингіт і трахеїт
- J15 — Бактеріальна пневмонія
- J20 — Гострий бронхіт
- J31.2 — Хронічний фарингіт
- J32 — Хронічний синусит
- J35.0 — Хронічний тонзиліт
- J37 — Хронічний ларингіт
- J42 — Хронічний бронхіт неуточнений
- K25 — Язва шлунка
- K26 — Язва дванадцятипалої кишки
- L01 — Импетиго
- L02 — Абсцес шкіри, фурункул, карбункул
- L03 — Флегмона
- L08.0 — Піодермія
- L08.8 — Інші уточнені інфекції шкіри