Форма випуску
Таблетки по 50 мг: по 20 штук у контурних ячейкових упаковках, у картонних пачках.
Таблетки по 50 мг: по 20 штук у контурних ячейкових упаковках, у картонних пачках.
Лікарський засіб Каптоприл — це таблетки для перорального застосування, які містять активну речовину каптоприл. Таблетки мають білі або майже білі кольори, циліндричну форму, з рискою для поділу, що дозволяє легко ділити дозу.
Код АТХ | Класифікація |
---|---|
C09AA01 | Інгибитор АПФ |
Інгибитор ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ)
Каптоприл
Блокатор АПФ
Каптоприл — це антигіпертензивний засіб, що належить до групи інгібіторів АПФ. Механізм його дії полягає у конкурентному пригнобленні активності ангіотензинперетворюючого ферменту, що призводить до зниження швидкості перетворення ангіотензину I у ангіотензин II, який має судинозвужувальну та стимулюючу секрецію альдостерону дію. Це сприяє розширенню судин, зниженню системного опору судин, покращенню кровотоку в коронарних та ниркових судинах, а також зменшенню навантаження на серце.
Крім того, каптоприл впливає на кініно-каллікреїнову систему, запобігаючи розпаду брадикинину, що сприяє вазодилатації. Гіпотензивна дія не залежить від активності реніну плазми і проявляється навіть при нормальних або знижених рівнях гормонів, що обумовлено його впливом на тканинну РААС. Засіб збільшує коронарний та нирковий кровотік, знижує постнагрузку та переднагрузку, покращує функцію серця, зменшує гіпертрофію лівого шлуночка і гальмує прогресування серцевої недостатності.
Приймати внутрішньо під час їжі. Початкова доза становить 6,25–12,5 мг 2-3 рази на добу. За необхідності дозу поступово збільшують до 25–50 мг 3 рази на добу. Максимальна добова доза — 150 мг. При порушеннях функції нирок слід зменшити дозу та контроль рівня калію і креатиніну в крові.
При одночасному застосуванні з імуносупресантами і цитостатиками підвищується ризик лейкопенії. Вживання з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, триамтерен, амілорид), препаратами калію або замінниками солі з калієм може спричинити гіперкаліємію, особливо при порушеннях функції нирок.
Спільне застосування з НПВС, індометацином або ібупрофеном може знизити антигіпертензивний ефект. Також можливе підвищення рівня дигоксину в крові та ризик гематологічних порушень при комбінації з азатиоприном і аллопуринолом.
Взаємодія з лiтієм може спричинити його накопичення та симптоми інтоксикації. Важливо контролювати рівень калію, креатиніну та ниркову функцію при довготривалому застосуванні.
Застосування Каптоприлу у II та III триместрах вагітності може спричиняти порушення розвитку плода та його смерті. У разі виявлення вагітності препарат слід припинити. Виводиться з грудним молоком, тому при необхідності застосування у період лактації рекомендується припинити годування груддю.
При анамнезі на ангіоневротичний набряк або спадковий/ідіопатичний набряк обличчя, слід застосовувати з обережністю. У разі аортального стенозу, церебро- або кардіоваскулярних захворювань, у тому числі у хворих із недостатністю мозкового кровообігу, ІБС, та у пацієнтів із аутоімунними захворюваннями, необхідно контролювати стан під час терапії. Враховуйте можливість розвитку ортостатичної гіпотензії, особливо при початкових дозах або при застосуванні разом із діуретиками.
У пацієнтів похилого віку та при порушеннях функції нирок дозу слід коригувати та контролювати рівень калію, креатиніну.
З обережністю застосовують у пацієнтів після трансплантації нирки та при нирковій недостатності. Необхідне регулярне моніторування функції нирок та рівня калію. Дозу слід зменшити відповідно до клінічної ситуації.
Препарат застосовують з обережністю у пацієнтів з печінковою недостатністю, оскільки метаболізм може бути порушений, що збільшує ризик побічних реакцій.
З обережністю, з урахуванням ризику гіпотензії та порушень функції нирок, слід коригувати дозу і проводити регулярний контроль стану.
Протипоказаний у віці до 18 років, крім випадків, коли інші терапевтичні варіанти неефективні. Застосовується під контролем лікаря.