Інструкція з медичного застосування препарату Іматініб Гріндекс

Форма випуску

Препарат випускається у вигляді твердых желатинових капсул №1, коричнево-оранжевого кольору. Капсула містить порошок від білого до світло-жовтого або коричнювато-жовтого кольору. В одній капсулі міститься іматініб мезилат у дозі 119,5 мг, що відповідає 100 мг активної речовини іматініб. В допоміжних речовинах використовуються такі компоненти: просолв (мікрокристалічна целюлоза – 92,46 мг, колоїдний безводний діоксид кремнію – 1,89 мг), кросповідон, тальк, магнію стеарат. Оболонка капсули складається з таких компонентів: діоксид титану, залізооксиди (червоний та жовтий), желатин.

Опис

Капсули тверді желатинові, корпус і ковпачок мають коричнево-оранжевий колір. Зміст капсули – порошок білого або світло-жовтого відтінку, що може варіюватися від світло-жовтого до коричнювато-жовтого. Виготовляється у контурних ячейкових упаковках по 10 або 12 штук, розміщених у картонних пачках.

Коди АТХ

L01XE01 — Іматініб

Клініко-фармакологічні групи

• Протипухлинний препарат
• Інгибитор протеїнтирозинкинази

Діюча речовина

Іматініб

Фармако-терапевтична група

Протипухлинний засіб, інгібітор протеїнтирозинкинази.

Фармакологічна дія

Іматініб є селективним інгібітором протеїнтирозинкинази Bcr-Abl. Він пригнічує активність ферменту на клітинному рівні як in vitro, так і in vivo. Це сприяє селективному гальмуванню проліферації та індукує апоптоз клітин, позитивних за Bcr-Abl, а також молодих лейкозних клітин у хворих на хронічний мієлолейкоз з філадельфійською хромосомою та при гострому лімфобластному лейкозі. В дослідженнях підтверджено, що Іматініб селективно інгібує колонії Bcr-Abl-позитивних клітин, отриманих у пацієнтів із хронічним мієлолейкозом. Також препарат проявляє протипухлинний ефект у моделях тварин при застосуванні монотерапії. Крім того, Іматініб є інгібітором рецепторів тирозин-кінази для фактора росту тромбоцитів та фактора стовбурових клітин, пригнічуючи клітинні реакції, опосередковані цими факторами. В in vitro умовах він гальмує проліферацію та індукує апоптоз клітин стромальних пухлин ЖКТ з мутаціями kit.

Показання до застосування

• Хронічний мієлолейкоз (ХМЛ) у дітей та дорослих, Вперше виявлений позитивний по філадельфійській хромосомі; при неефективності попереднього лікування або у фазі акселерації, або бластній кризі.
• Гострий лімфобластний лейкоз (ОЛЛ) у пацієнтів будь-якого віку, у поєднанні з хіміотерапією; у випадках рецидиву або резистентності — у якості монотерапії.
• Міелодиспластичні або мієлопроліферативні захворювання, пов’язані з генними перестройками рецептора фактора росту тромбоцитів.
• Системний мастоцитоз у дорослих без D816V мутації c-Kit або з невідомим її статусом.
• Гіпереозинофільний синдром та хронічний еозинофільний лейкоз при позитивних або негативних аномаліях FIP1L1-PDGFRA.
• Неоперабельні або метастатичні гастроінтестинальні стромальні пухлини (ГІСТ), що експресують c-Kit у дорослих.
• Ад’ювантна терапія у пацієнтів з позитивним статусом по c-Kit (CD117).
• Неоперабельна, рецидивна або метастатична вибухаюча дерматофібросаркома у дорослих.

Спосіб застосування, курс і дози

Препарат призначається внутрішньо. Дозування, режим та тривалість лікування встановлює лікар індивідуально залежно від показань, віку та стану пацієнта. Зазвичай рекомендується приймати капсули з їжею або без неї, цілком, запиваючи достатньою кількістю рідини. Не рекомендується розжовувати або роздрібнювати капсули. Терапію слід починати з рекомендованих доз, що подальше коригуються залежно від клінічного ефекту та переносимості. Важливо регулярно контролювати клінічний стан, аналізи крові та функцію печінки і нирок.

Лікарські взаємодії

При одночасному застосуванні Іматініб з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, інгібіторами вірусних протеаз, азоловими протигрибковими препаратами, макролидами) можливе підвищення концентрації Іматініб у плазмі крові через пригнічення його метаболізму. Необхідно застосовувати з обережністю, контролюючи стан пацієнта. Індукція CYP3A4 (рифампіцин, зверобій, деякі антиэпілептичні) може зменшити ефективність препарату. Важливо враховувати взаємодію з препаратами, що метаболізуються CYP3A4 або CYP2C9, зокрема варфарином, циклоспорином, циметидином, триазолобензодіазепінами. Під час терапії необхідно контролювати рівень протромбінового часу та коригувати дози препаратів за потребою.

Застосування при вагітності і годуванні груддю

Препарат категорично заборонено застосовувати під час вагітності та в період лактації, оскільки його використання може спричинити серйозні ризики для плоду та новонародженого.

Побічні дії

Можуть виникати різноманітні побічні ефекти, що залежать від стану пацієнта та режиму лікування:

• Інфекційні та паразитарні захворювання: опоясуючий герпес, герпес, риніти, пневмонії, синусити, сепсис, мікози (рідко).
• З боку кровоносної системи: дуже часто — нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія; часто — панцитопенія, фебрильна нейтропенія; рідко — гемолітична анемія, тромбоцитемія, лімфопенія.
• Обмін речовин: дуже часто — збільшення маси тіла; часто — анорексія, зниження маси тіла; рідко — гіпокаліємія, гіперурикемія, гіперглікемія, підвищення активності печінкових ферментів.
• Психіка: часто — безсоння; рідко — депресія, тривожність, зниження лібідо.
• Нервова система: часто — головний біль; рідко — запаморочення, парестезії, порушення смаку, порушення пам’яті, тремор.
• Зору: часто — набряк повік, кон’юнктивальні крововиливи, сухість очей; рідко — катаракта, макулярний набряк.
• Слухові і вестибулярні порушення: рідко — шум у вухах, зниження слуху.
• Серцево-судинна система: часто — приливи, кровотечі; рідко — аритмії, серцева недостатність, інфаркт міокарда.
• Дихальна система: часто — кровотечі з носа, задишка; рідко — плеврит, пневмонія.
• Шлунково-кишковий тракт: дуже часто — нудота, блювання, діарея, болі в животі; часто — запори, гастрит; рідко — виразки, внутрішньочеревні кровотечі.
• Печінка і жовчовивідні шляхи: підвищення активності печінкових ферментів, жовтяниця, гепатит, гіпербілірубінемія; рідко — печінкова недостатність.
• Шкіра та підшкірні тканини: дерматит, екзема, свербіж, сухість шкіри, алопеція, реакції фотосенсибілізації, кропив’янка.
• М’язово-скелетна система: м’язові спазми, болі в суглобах, артралгії; рідко — міалгії, слабкість.
• Органи репродуктивної системи: гінекомастія, порушення менструального циклу, сексуальні розлади.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до Іматініб або компонентів препарату.
• Вагітність та період годування груддю.
• Дитячий вік (без встановленої безпеки та ефективності): до 1 року — для гострого лімфобластного лейкозу, до 2 років — для ХМЛ, до 18 років — для інших показань.

З обережністю застосовують у пацієнтів з тяжкою печінковою або нирковою недостатністю, у хворих з серцево-судинними захворюваннями або факторами ризику розвитку серцевої недостатності. Не рекомендується при одночасному застосуванні з препаратами, що інгібують або індукують CYP3A4, а також із препаратами, що метаболізуються цим ферментом.

Особливі вказівки

Лікування Іматініб має проводитися тільки під наглядом кваліфікованого лікаря з досвідом роботи з протипухлинними засобами. Необхідно регулярно контролювати аналізи крові, функцію печінки та нирок. Варто відслідковувати появу набряків, затримки рідини, гематологічних порушень. У разі швидкого зростання маси тіла або появи ознак серцевої недостатності потрібно провести додаткове обстеження та, за потреби, призупинити терапію або зменшити дозу. При виникненні побічних реакцій слід коригувати терапію під контролем лікаря.

Застосування при порушеннях функцій органів

При порушеннях функції печінки

Рекомендується проводити контроль функції печінки з урахуванням рівня активності трансаміназ та білірубіну. В разі погіршення стану дозу Іматініб слід зменшити або припинити терапію.

При порушеннях функції нирок

Препарат можна застосовувати у пацієнтів з легкими та помірними порушеннями функції нирок. У важких випадках рекомендується зменшити початкову дозу або контролювати стан пацієнта більш ретельно.

Застосування у пацієнтів похилого віку

При застосуванні Іматініб у літніх пацієнтів не потрібно коригувати дозу, проте необхідно враховувати можливу наявність супутніх захворювань та поліпшену чутливість до побічних реакцій.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність Іматініб у дітей не встановлені для більшості показань. Застосування можливе тільки за суворими показаннями та під контролем досвідченого спеціаліста.

Нозологія (код МКБ)