Іматініб-Тева — детальний опис препарату
Загальна інформація
Іматініб-Тева — це препарат у формі твердых капсул, який належить до групи протипухлинних засобів, інгібіторів протеїнтирозинкинази. Його основна дія полягає у селективному пригніченні ферменту Bcr-Abl-тирозинкинази, що відіграє ключову роль у патологічних процесах при різних формах лейкемії та інших онкологічних захворюваннях.
Форма випуску
Препарат представлений у вигляді капсул твердої консистенції №1, світло-оранжевого кольору з маркуванням «100 mg» чорними чернилами на корпусі. Вміст капсули — світло-жовтий порошок.
Доступні комплектації капсул по 24, 48, 60, 96, 120 або 180 штук у пачках, зібраних у блистери по 8, 10 або 18 штук.
Фармакологічна дія
Іматініб є селективним інгібітором протеїнтирозинкинази, особливо ферменту Bcr-Abl, що є результатом генної трансформації у клітинах при хронічному мієлолейкозі та інших пухлинних процесах. Він блоковує активність тирозинкинази, що призводить до пригнічення проліферації пухлинних клітин і сприяє їх апоптозу.
Додатково, препарат інгібує рецептори тирозин-кінази для фактора росту тромбоцитів та фактору стовбурових клітин, що впливає на клітинні реакції, пов’язані з цими факторами.
Показання до застосування
- Виявлений позитивний філадельфійський хромосомний статус у пацієнтів із хронічним мієлолейкозом (ХМЛ), включаючи:
- ХМЛ у хронічній фазі
- Акселерація або бластний криз
- У разі неефективності попередньої терапії (інтерферон альфа)
- Виявлений позитивний філадельфійський хромосомний статус у пацієнтів із гострим лімфобластним лейкозом (ОЛЛ), в тому числі в монотерапії або у комбінації з хіміотерапією.
- Міелодиспластичні та мієпроліферативні захворювання, пов’язані з генними перестройками рецептора росту тромбоцитів.
- Системний мастоцитоз у пацієнтів без мутації D816V c-Kit або з невідомим статусом.
- Гіпереозинофільний синдром та хронічний еозинофільний лейкоз з позитивним або негативним аномальним FIP1L1-PDGRF альфа-тирозинкиназою.
- Гастроінтестинальні стромальні пухлини (ГІСТ) у дорослих пацієнтів, позитивні по c-Kit, у разі неможливості оперативного лікування або рецидиву.
- Ад’ювантна терапія для профілактики рецидиву у пацієнтів із ГІСТ.
- Високоінвазивна або метастатична дерматофібросаркома у дорослих.
Спосіб застосування, курс і дози
Іматініб призначається внутрішньо, перорально. Дозування та тривалість лікування визначає лікар індивідуально, залежно від показань, віку та стану пацієнта. Зазвичай застосовують:
- Дорослі та діти старше 18 років — початкова доза 400-600 мг на добу, розділена на один або два прийоми.
- Діти віком від 1 до 18 років — дози підбираються з урахуванням маси тіла та клінічної ситуації.
- При необхідності, дозу можуть поступово коригувати залежно від відповіді на терапію та переносимості.
Курс лікування триває протягом усього періоду, визначеного лікарем, зазвичай — до досягнення стабілізації стану або поки не з’являться побічні ефекти, що вимагають припинення терапії.
Лікарські взаємодії
При одночасному застосуванні іматініба з препаратами, що інгібують цитохром Р450 CYP3A4 (наприклад, інгібітори вірусних протеаз, азолові протигрибкові препарати, макроліди), можливо підвищення концентрації іматініба в крові. Це вимагає корекції дозування та контролю за станом пацієнта.
Іматініб може знижувати метаболізм і активність препаратів, що є субстратами CYP3A4, таких як циклоспорин, такролімус, або підвищувати концентрацію варфарину, тому необхідно проводити моніторинг протромбінового часу.
Важливо враховувати можливе посилення побічних ефектів при комбінації з хіміотерапевтичними засобами або іншими лікарськими препаратами.
Протипоказання
- Підвищена чутливість до іматінібу або допоміжних компонентів
- Вагітність та період лактації
- Дитячий вік: до 1 року — при острому лімфобластному лейкозі, до 2 років — при хронічному мієлолейкозі, до 18 років — для інших показань.
З обережністю призначають пацієнтам із тяжкими порушеннями функції печінки або нирок, а також при захворюваннях серцево-судинної системи або високому ризику розвитку серцевої недостатності.
Особливі вказівки
- Лікування іматінібом має проводитися під контролем досвідченого лікаря.
- Потрібно регулярно контролювати рівень крові (нейтропенія, тромбоцитопенія) та функцію печінки (трансамінази, білірубін).
- У разі швидкого збільшення маси тіла або появи набряків слід припинити терапію та провести додаткові обстеження.
- При розвитку нейтропенії або тромбоцитопенії можливо зменшення дози або тимчасове припинення лікування.
- Враховувати ризик розвитку гепатотоксичності та інших побічних реакцій.
Застосування у спеціальних групах пацієнтів
Після трансплантації або при порушеннях функції печінки/нирок
У таких випадках необхідне особливе спостереження, корекція дози та частий моніторинг функціонального стану.
Пожилі пацієнти
Фармакокінетика іматінібу у цій групі схожа з молодими пацієнтами, проте слід враховувати можливе зниження кліренсу та підвищений ризик побічних реакцій.
Діти
Безпека та ефективність у дітей до 1 року не досліджені. У віці від 1 до 18 років терапія призначається з обережністю та під контролем спеціаліста.
Побічні дії
З боку кровотворної системи
- Дуже часто: нейтропенія, тромбоцитопенія, анемія
- Часто: панцитопенія, фебрильна нейтропенія
- Рідко: гемолітична анемія
З боку обміну речовин
- Дуже часто: збільшення маси тіла
- Часто: анорексія, зниження маси тіла
- Рідко: гіперкаліємія, підвищення рівня глюкози в крові
З боку нервової системи
- Дуже часто: головний біль
- Часто: головокруження, парестезії, порушення смаку
- Рідко: судоми, порушення пам’яті, синдром "бісоких ніг"
З боку серцево-судинної системи
- Часто: приливи, кровотечі
- Рідко: аритмії, інфаркт міокарда, порушення серцевої діяльності
З боку шкіри та підшкірних тканин
- Дуже часто: периорбітальний набряк, дерматит, свербіж
- Часто: сухість шкіри, еритема, алопеція
- Рідко: фотосенсибілізація, висипання
Протипоказання
- Підвищена чутливість до іматінібу або допоміжних компонентів препарату
- Вагітність та період лактації
- Дитячий вік (до 1 року при ОЛЛ, до 2 років — при ХМЛ, до 18 років — інші показання)
З обережністю застосовують у разі тяжкої печінкової або ниркової недостатності, порушень серцево-судинної системи, а також при одночасному застосуванні лікарських засобів, що взаємодіють з CYP3A4.