Загальний опис

Глімепірид — це пероральний гіпоглікемічний препарат, який належить до групи сульфонілмочевин III покоління. Випускається у вигляді таблеток білого або майже білого кольору, плоскоцилиндричної форми з фаскою. Основною діючою речовиною є глімепірид, який стимулює секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози і підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну.

До допоміжних речовин входять лактози моногідрат, мікрокристалічна целюлоза, натрію карбоксиметилкрахмал, повидон, полісорбат 80, магній стеарат. Упаковки представлені у вигляді ячейкових контурних упаковок різної кількості таблеток або у пластикових банках.

Фармако-фармакологічна група

• Код АТХ: A10BB12
• Клініко-фармакологічна група: пероральний гіпоглікемічний препарат
• Фармакологічна дія: Глімепірид стимулює виділення інсуліну з β-клітин підшлункової залози, підвищує чутливість тканин до інсуліну, сприяє зниженню рівня глюкози у крові.

Показання до застосування

• Цукровий діабет 2-го типу (інсулиннезалежний), у разі неефективності дієтотерапії та фізичних навантажень.

Протипоказання

• Цукровий діабет 1-го типу (інсулінозалежний)
• Кетоацидоз, прекома, кома
• Печінкова недостатність
• Почечна недостатність, у тому числі пацієнти на гемодіалізі
• Період вагітності та годування груддю
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років
• Індивідуальна підвищена чутливість до глімепіриду або інших сульфонілмочевин

Спосіб застосування, курс та дози

Індивідуальний підбір дози здійснюється під контролем рівня глюкози у крові та сечі. Початкова доза становить 1 мг один раз на добу. За потреби дозу поступово збільшують (на 1 мг кожні 1-2 тижні) до досягнення оптимального рівня глікемії. Максимальна добова доза — 8 мг. Терапію слід проводити під контролем рівня цукру та глікованого гемоглобіну.

Для підтримуючої терапії рекомендується приймати таблетку одноразово, зазвичай в один час доби, запиваючи достатньою кількістю води.

Лекарственные взаимодействия

Усилення гіпоглікемічної дії глімепіриду можливе при одночасному застосуванні з інсуліном, іншими гіпоглікемічними препаратами, інгібіторами АПФ, аллопуринолом, анаболічними стероїдами, статевими гормонами, хлорамфеніколом, кумариновими антикоагулянтами, циклофосфамідом, дизопірамідом, фенфлураміном, фенірамідомолом, фібратами, флуоксетином, гуанетидином, інгібіторами МАО, миконазолом, ПАСК, пентоксифілліном, фенілбутазоном, азапропазоном, оксифенбутазоном, пробенецидом, хінолонами, саліцилатами, сульфініпіразоном, сульфаніламідами, тетрациклінами. Ослаблення дії можливо при застосуванні з ацетазоламідом, барбітуратами, кортикостероїдами, діазоксидом, діуретиками, адреналіном, глюкагоном, слабкими проносними засобами, естрогенами, прогестогенами, фенотиазином, фенитоїном, рифампіцином, гормонами щитоподібної залози. Взаємодія з блокаторами гістамінових H2-рецепторів, клонидином та резерпіном здатна потенціювати або знижувати гіпоглікемічний ефект.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Глімепірид протипоказаний до застосування під час вагітності. При плануванні вагітності або її настанні жінку слід перевести на інсулін. У період лактації — також рекомендується перейти на інсулін, оскільки глімепірид виділяється з грудним молоком і може впливати на новонародженого.

Побічні дії

• Обмін речовин: гіпоглікемія, гіпонатріємія
• З боку травної системи: нудота, блювота, дискомфорт у епігастрії, болі в животі, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, холестаз, жовтяха, гепатит (можливий розвиток печінкової недостатності)
• Зі сторони кровотворної системи: тромбоцитопенія, лейкопенія, еритропенія, гранулоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія, гемолітична анемія
• З боку зору: тимчасові порушення зору
• Алергічні реакції: свербіж, кропив’янка, шкірна висипка; рідко — диспное, падіння АТ, анафілактичний шок, алергічний васкуліт, фотосенсибілізація

Особливі вказівки

• Обережність при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функцій щитовидної залози, аденогіпофізарною або адренокортикальною недостатністю.
• В умовах стресу (травма, хірургічне втручання, інфекційні захворювання з лихоманкою) можливий тимчасовий перехід на інсулін.
• У похилому віці симптоми гіпоглікемії можуть бути менш вираженими або відсутніми, тому необхідний більш ретельний контроль рівня цукру.
• При досягненні компенсації цукрового діабету підвищується чутливість до інсуліну, і може знизитися потреба у глімепіриді, що вимагає корекції дози.
• При переході з інших препаратів слід враховувати їхню тривалість дії для запобігання передозуванню.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

• Протипоказаний при тяжкій нирковій недостатності та печінковій недостатності.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Обережність рекомендується через можливе зменшення симптомів гіпоглікемії, що ускладнює її діагностику.

Застосування у дітей

Протипоказаний до застосування у дітей та підлітків до 18 років.

Виробник

Регистраційне посвідчення належить компанії VERTEX.