Інструкція з медичного застосування препарату Феназепам
Опис препарату
Феназепам – це лікарський засіб із групи бензодіазепінів, що має анксиолітичну, седативну, міорелаксуючу та протисудомну дію. Представлений у формі таблеток білого кольору, плоскоцилиндричної форми з фаскою. В одній таблетці міститься бромдігідрохлорфенілбензодіазепін у дозі 0,5 мг. Допоміжні речовини: лактозу моногідрат, картопляний крохмаль, кроскармеллозу натрію (примеллоза), кальцію стеарат.
Клініко-фармакологічні групи
- АТХ-код: N05BX – Інші анксиолітики
- Група: Анксиолітик (транквілізатор)
- Діюча речовина: бромдігідрохлорфенілбензодіазепін
Фармакологічна дія
Феназепам – це анксиолітичний препарат бензодіазепінового ряду, що активує бензодіазепінові рецептори, посилює інгібуючу дію гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) у центральній нервовій системі. Це забезпечує його основні терапевтичні ефекти:
- Анксиолітична дія: зменшує емоційне напруження, тривогу, страхи.
- Седативна дія: знижує збудливість і сприяє сну.
- Противосудомна дія: пригнічує поширення судомних імпульсів.
- Міорелаксуюча дія: зменшує м'язовий тонус.
Показання до застосування
- Невротичні, неврозоподібні, психопатичні та психопатоподібні стани, що супроводжуються тривогою, нервовим напруженням, емоційною лабільністю.
- Реактивні психози та сенесто-іпохондричні розлади, що резистентні до інших анксиолітиків.
- Бессонниця, особливо при нервовому напруженні.
- Абстинентний синдром (алкогольна та токсикоманія).
- Епілептичний статус та епілептичні припадки різної етіології, включаючи високу чутливість до інших протисудомних препаратів.
- Висока тривожність і страх у екстремальних ситуаціях.
- Шизофренія з підвищеною чутливістю до антипсихотиків, включаючи фебрильну форму.
- Неврологічні розлади, такі як ригідність м'язів, атетоз, гіперкінези, тики, вегетативна лабільність.
- Премедикація у хірургії та анестезіології для зменшення тривоги та нервового напруження перед операцією.
Спосіб застосування, курс та дозування
Загальні рекомендації
Препарат застосовують внутрішньо, під язик або цілком запиваючи водою. Тривалість курсу визначає лікар індивідуально залежно від стану пацієнта, зазвичай не перевищує 2 тижні, у випадках хронічного застосування – не більше 2 місяців з обов'язковим контролем стану пацієнта.
Дозування
| Захворювання | Початкова доза | Загальна добова доза | Кількість прийомів на добу |
|---|---|---|---|
| Невротичні та психопатичні стани | 0,5–1,0 мг | 2–6 мг | 2–3 рази |
| Бессонниця | 0,25–0,5 мг за 20–30 хвилин перед сном | 0,25–1,0 мг | 1 раз |
| Епілепсія | 2–10 мг | Залежно від стану | 1–2 рази |
| Абстинентний синдром | 0,5–1,0 мг | 1,5–5 мг | 2–3 рази |
При гострих станах можливо внутрішньом'язове або внутрішньовенне введення (струйно або крапельно) у початковій дозі 0,5–1 мг, з подальшим коригуванням залежно від ефекту.
Особливі вказівки
- При тривалому застосуванні необхідно контролювати стан крові та функцію печінки.
- Зменшення дози проводять поступово, щоб уникнути синдрому відміни.
- Не рекомендується одночасне вживання алкоголю або психоактивних речовин.
Лікарські взаємодії
При одночасному застосуванні з іншими препаратами можливе посилення седативних і міорелаксуючих ефектів. Зокрема, взаємодія з антидепресантами, протисудомними засобами, нейролептиками, етанолом, наркотичними анальгетиками може призводити до підвищення ризику пригнічення дихання, зниження артеріального тиску та розвитку когнітивних порушень.
Збільшує концентрацію имипраміну у крові, знижує ефективність леводопи у хворих на паркінсонізм.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Препарат протипоказаний у I триместрі вагітності через ризик розвитку вроджених пороків та токсичну дію на плод. У більш пізніх термінах застосування можливе лише за життєвими показаннями і під строгим контролем лікаря.
Використання у періоді годування груддю заборонено, оскільки активні компоненти проникають у материнське молоко і можуть викликати пригнічення ЦНС у новонародженого.
Побічні дії
З боку центральної нервової системи
- сонливість, запаморочення, слабкість, дезорієнтація, порушення координації, тремор, емоційна лабільність.
- у деяких випадках – агресивні реакції, психомоторне збудження, галюцинації, порушення пам'яті.
З боку крові
- лейкопенія, нейтропенія, агранулоцитоз, анемія, тромбоцитопенія.
З боку травної системи
- сухість у роті, нудота, блювота, запори або діарея, порушення функції печінки (підвищення трансаміназ, жовтяниця).
Інші реакції
- алергічні реакції – шкірна висипка, свербіж; з боку сечової системи – затримка або недержання сечі.
- залежність, синдром відміни при різкому припиненні лікування, зниження артеріального тиску.
Протипоказання
- Кома, шок, міастенія, гостра глаукома (закритокутова), важкі порушення дихання, тяжка депресія з ризиком суїциду.
- Період вагітності, лактації, дитячий та підлітковий вік до 18 років.
- Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату.
Особливі вказівки
- Обережність при печеночних та ниркових порушеннях, у літніх пацієнтів.
- Довготривале застосування можливе лише під контролем лікаря.
- Зменшення дози поступове, щоб запобігти синдрому відміни.
- Уникати вживання алкоголю та психоактивних речовин під час лікування.
Передозування
Можливі симптоми: сильна сонливість, спутаність свідомості, пригнічення рефлексів, порушення дихання, зниження артеріального тиску, кома. Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія, підтримка дихання та кровообігу. Введення флумазенілу – специфічного антагоніста бензодіазепінів – у стаціонарних умовах.
Вплив на здатність керувати транспортом та механізмами
Під час лікування препаратом слід утримуватися від керування автомобілем та роботи з потенційно небезпечними механізмами через можливе виникнення сонливості, порушень концентрації та швидкості реакцій.