Інструкція з застосування препарату Енап

Енап (Enap) – це сучасний лікарський засіб, який застосовується для лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності. Він належить до групи інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що забезпечує ефективне зниження артеріального тиску та покращення функціонального стану серця. Нижче наведено повну офіційну інформацію щодо складу, показань, правил застосування та можливих побічних реакцій цього препарату.

Форма випуску

• Таблетки по 10 мг: у пачках по 20, 60, 500 та 1000 штук.
• Монотаблетки плоскоцилиндричної форми, червоно-коричневого кольору, з рискою і фаскою; допускаються на поверхні і в масі таблетки білі та бордові вкраплення.

Опис

Основна активна речовина препарату – еналаприл малеат у дозі 10 мг. Допоміжні компоненти включають натрію гідрокарбонат, лактозу моногідрат, кукурудзяний крохмаль, тальк, магнію стеарат та натуральний барвник – залізо оксид червоний (Е172). Таблетки мають характерний колір, їх виготовляють у вигляді плоскоцилиндричних таблеток з рискою і фаскою, що полегшує дозування і прийом.

Клініко-фармакологічні групи

Фармакологічна дія

Енап є пролекарством, яке в організмі перетворюється у активний метаболіт – еналаприлат. Механізм його антигіпертензивної дії полягає у конкурентному ингибуванні активності ангіотензинперетворюючого ферменту (АПФ), що призводить до зниження перетворення ангіотензину I у ангіотензин II – потужного вазоконстриктору, що стимулює секрецію альдостерону. Це сприяє зниженню судинного опору, зменшенню навантаження на серце та покращенню кровотоку. Крім того, препарат впливає на систему кініно-каллікреїнову, запобігаючи розпаду брадикинина, що сприяє розширенню судин і зниженню артеріального тиску. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю Енап підвищує толерантність до фізичних навантажень і зменшує ступінь тяжкості захворювання, сприяє запобіганню прогресуванню дилатації лівого шлуночка та знижує ризик розвитку ішемічних ускладнень, таких як інфаркт міокарда і госпіталізації.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія (в тому числі реноваскулярна).
• Хронічна серцева недостатність у складі комплексної терапії.
• Профілактика розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності у пацієнтів із безсимптомною дисфункцією лівого шлуночка.
• Профілактика коронарної ішемії у пацієнтів із дисфункцією лівого шлуночка для зменшення частоти розвитку інфаркту міокарда та госпіталізацій через нестабільну стенокардію.

Спосіб застосування, курс і дозування

Рекомендується приймати Енап внутрішньо, починаючи з початкової дози 2,5–5 мг один раз на добу. У подальшому, залежно від відповіді організму, дозу можна збільшити до 10–20 мг на добу, розділивши її на дві частини. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 80 мг. Точний режим і тривалість лікування визначає лікар залежно від стану пацієнта.

Лікувальні взаємодії

• При спільному застосуванні з імунодепресантами та цитостатиками підвищується ризик лейкопенії.
• Збільшується ризик гіперкаліємії при застосуванні з калийзберігаючими діуретиками (спіронолактон, тріамтерен, амілорид) та препаратами калію.
• Одночасне застосування з нестероїдними протизапальними засобами зменшує гіпотензивний ефект препарату.
• З обережністю слід застосовувати з бета-блокаторами, нітратами, блокаторами кальцієвих каналів – можливе посилення гіпотензивного ефекту.
• При взаємодії з лінійними препаратами та інсуліном можливе посилення гіпоглікемічної дії.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Енап категорично заборонений до застосування під час вагітності. У випадку настання вагітності застосування препарату необхідно припинити негайно. Також він проникає у грудне молоко, тому при необхідності застосування в період лактації слід припинити годування груддю.

Побічні дії

• З боку нервової системи: головокруження, головний біль, підвищена втомлюваність, порушення сну, нервозність.
• З боку серцево-судинної системи: ортостатична гіпотензія, серцебиття, болі у серці.
• З боку травної системи: нудота, сухість у роті, болі в животі, блювання, діарея, порушення функції печінки, підвищення активності печінкових трансаміназ.
• З боку кровоносної системи: нейтропенія, агранулоцитоз у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями.
• З боку сечової системи: порушення функції нирок, протеїнурія.
• Реакції алергічного характеру: шкірна сып, набряк Квінке.
• Інші: гіперкаліємія, судоми, випадіння волосся, шум у вухах.

Протипоказання

• Ангіоневротичний набряк у анамнезі.
• Двосторонній стеноз ниркових артерій або стеноз єдиної нирки.
• Гіперкаліємія.
• Порфірія.
• Одночасне застосування з алискиреном у пацієнтів із цукровим діабетом або порушенням функції нирок (КК < 60 мл/хв).
• Вагітність і період годування груддю.
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років.
• Підвищена чутливість до еналаприлу та інших інгібіторів АПФ.

Особливі застереження

Перед початком лікування необхідно компенсувати втрату рідини і солей, особливо у пацієнтів з серцевою недостатністю. При довгостроковій терапії слід регулярно контролювати кров'яний і сечовий аналіз, функцію нирок та рівень електролітів у крові. У разі хірургічних процедур або анестезії можливо розвиток гіпотензії, що вимагає корекції стану пацієнта. Важливо дотримуватися обережності при управлінні транспортом і складними механізмами через можливе головокруження.

Застосування при порушеннях функції печінки

З особливою обережністю застосовують у пацієнтів із порушеннями функції печінки, оскільки метаболізм препарату може бути порушений, що збільшує ризик побічних реакцій.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність застосування Енапу у дітей та підлітків до 18 років не встановлені, тому препарат не призначають цій віковій групі без строгої медичної необхідності та консультації спеціаліста.

Власник реєстраційного посвідчення та виробник

Власник реєстраційного посвідчення – компанія KRKA d.d. (Словенія). Виробник – компанія KRKA d.d. (Словенія).