Загальний опис

Препарат Діувер — це лікарський засіб у формі таблеток, що застосовуються для зниження симптомів та лікування ряду захворювань, пов’язаних з порушеннями водно-електролітного балансу та підвищеним артеріальним тиском. Таблетки мають білий або майже білий колір, круглі, двояковипуклі з фаскою, з рискою з однієї сторони та гравіруванням "916" з іншого.

Фармакологічна дія

Діувер містить активну речовину торасемід, який належить до групи петльових діуретиків. Механізм дії полягає у зворотному зв’язуванні з натрій-калій-хлоридним контранспортером (Na+/Cl−/K+) у товстому сегменті висхідної частини петлі Генле, що призводить до зниження реабсорбції натрію і води. Це сприяє зменшенню об’єму циркулюючої крові та зниженню артеріального тиску.

Крім того, торесемід має здатність блокувати альдостеронові рецептори у міокарді, що зменшує фіброз і покращує діастолічну функцію серця. Препарат має тривалу дію та меншою мірою викликає гіпокаліємію у порівнянні з фуросемідом. Максимальний діуретичний ефект спостерігається через 2-3 години після прийому.

Показання до застосування

• Отечний синдром різного генезу, зокрема при хронічній серцевій недостатності, захворюваннях печінки, легень та нирок;
• Артеріальна гіпертензія.

Спосіб застосування, курс і дози

Діувер застосовують внутрішньо, один раз на добу після сніданку, запиваючи невеликою кількістю води.

Для лікування відечного синдрому:

• Стартова доза становить 5 мг один раз на добу.
• За необхідності дозу поступово підвищують до 20-40 мг на добу, іноді до 200 мг залежно від тяжкості стану.
• Препарат призначають тривалий час або до зникнення набряків.

Для лікування артеріальної гіпертензії:

• Початкова доза — 2,5 мг один раз на добу (півтаблетки 5 мг).
• За потреби дозу збільшують до 5 мг один раз на добу.
• Корекція дози у пацієнтів похилого віку не потрібна.

Передозування

Симптоми: надмірне підвищення діурезу, гіповолемія, електролітні порушення (гіпокаліємія, гіпонатриємія), зниження артеріального тиску, сонливість, спутаність свідомості, колапс, гастроінтестинальні розлади.

Лікування: немає специфічного антидоту. Необхідно провести промивання шлунка, застосувати активоване вугілля, корекцію електролітних порушень та гідратації під контролем лабораторних показників. Гемодіаліз неефективний.

Лікарські взаємодії

Торасемід підвищує концентрацію та ризик нефро- і ототоксичної дії цефалоспоринів, аміноглікозидів, хлорамфеніколу, цисплатину, амфотерицину В. Також посилює ефект інших діуретиків і гіпотензивних препаратів.

При комбінації з ГКС і амфотерицином В підвищується ризик гіпокаліємії, що може спричинити серцеві аритмії. Взаємодії з літієм, пробенецидом, метотрексатом можуть знизити їх ефективність або призвести до токсичних ефектів.

Застосування під час вагітності і годування груддю

Діувер застосовують у вагітних лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода і під контролем лікаря, мінімальними дозами.

Торасемід проникає через плаценту, викликаючи порушення водно-електролітного балансу у плода. Не відомо, чи виділяється у грудне молоко. При необхідності застосування препарату в період лактації слід припинити годування груддю.

Побічні дії

• З боку водно-електролітного та кислотно-лужного балансу: гіпонатрія, гіпокаліємія, гіпомагніємія, метаболічний алкалоз, головний біль, судоми, порушення серцевого ритму.
• З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпотензія, ортостатична гіпотензія, тахікардія, аритмії.
• Обмін речовин: підвищення рівня холестерину, тригліцеридів, гіперглікемія, підвищення рівня креатиніну та мочовини.
• З боку сечовидільної системи: олігурія, затримка сечі, інтерстиціальний нефрит.
• З боку травної системи: нудота, блювання, діарея, печінкове ураження, панкреатит.
• З боку нервової системи та слуху: шум у вухах, парестезії.
• З боку шкірних покривів: свербіж, кропив’янка, синдром Стівенса-Джонсона, анафілактичні реакції.
• З боку крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.

Протипоказання

• Індивідуальна підвищена чутливість до торасеміду та інших компонентів препарату, а також до сульфонамідів.
• Почечна недостатність з анурією.
• Гостра печінкова кома або прекома.
• Виражена гіпокаліємія, гіпонатріємія, дегідратація, гіповолемія.
• Обструкція сечовивідних шляхів будь-якої етіології.
• Глікозидна інтоксикація, гострий гломерулонефрит.
• Декомпенсований стеноз клапанів серця, гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія.
• Вагітність та період годування груддю.
• Діти до 18 років.

Особливі вказівки

Препарат призначають за показаннями та під контролем лікаря. Необхідно регулярно контролювати рівень електролітів у крові, особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю або при тривалому застосуванні. У разі появи ознак гіпонатрії, гіпокаліємії або гіперурикемії слід скоригувати терапію.

У пацієнтів з серцевою недостатністю та цирозом печінки слід дотримуватися обережності, оскільки можливі порушення водно-електролітного балансу, що може викликати печінкову кому.

Вплив на здатність керувати транспортними засобами або механізмами — у період лікування рекомендується утриматися від цих видів діяльності через можливі порушення концентрації і реакцій.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30°C.

Термін придатності — 3 роки.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.