Інструкція щодо медичного застосування препарату Дигоксин

Форма випуску

Таблетки по 250 мкг: у пачках по 30, 50 або 100 штук, у контурних ячейкових упаковках (ПВХ/бум), картонних коробках. Можуть бути у вигляді:

• 10 штук у ячейкових упаковках (3 або 5 шт.);
• 50 штук у ячейкових упаковках (1 або 2 шт.);
• 100 штук у ячейкових упаковках (10 шт.).

Опис

Дигоксин — серцевий глікозид, що отримується з наперстянки шерстистой, має виражену кардіотонічну і інотропну дію. Використовується у вигляді таблеток для перорального застосування.

Код АТХ

C01AA05 — дигоксин

Клініко-фармацевтичні групи

• Фармакотерапевтична група: сердечні глікозиди
• Група: кардіотонічні засоби — серцеві глікозиди

Фармакологічна дія

Дигоксин — серцевий глікозид, що впливає на Na+-K+-АТФазу мембран кардіоміоцитів, сприяючи підвищенню внутрішньоклітинного рівня іонів натрію та зниженню рівня іонів калію. Це призводить до підвищення внутрішньоклітинного рівня кальцію, що покращує скоротливість міокарда.

В результаті збільшується сила скорочень серця, покращується його насосна функція, зменшується обсяг порожнин серця та його розміри, що знижує потребу міокарда у кисні. Також препарат знижує симпатичну активність і має позитивний інотропний ефект.

Дигоксин має також негативний хронотропний ефект, зменшуючи частоту серцевих скорочень за рахунок впливу на автоматизм синусового вузла та проведення імпульсів через АВ-узел. Виявляє вазоконстриктивний та вазодилататорний ефекти, сприяє покращенню вентиляції легень та нормалізації функції нирок.

Крім того, препарат може накопичуватися в організмі, тому його дія при передозуванні або токсичних дозах може бути небезпечною, викликаючи порушення серцевого ритму.

Показання до застосування

• Хронічна серцева недостатність при декомпенсованих клапанних пороках, атеросклеротичному кардіосклерозі, гіпертонічній хворобі з перевантаженням міокарда.
• Пароксизмальні наджелудочкові аритмії: мерцальна тахіаритмія, трепетання передсердь, наджелудочкова тахікардія.

Спосіб застосування, курс і дози

Внутрішньо: залежно від клінічної ситуації та віку пацієнта. В середньому призначають до 1 мг/день у 2 прийоми при швидкій дигиталізації або підтримуючу терапію (250-500 мкг/день). Для дітей доза становить 50-80 мкг/кг на добу, курс визначається лікарем.

Парентерально (в/в): вводять 750 мкг/день у 3 введення, потім переходять на підтримуючу терапію (125-250 мкг/день). Важливо враховувати стан нирок і коригувати дозу при їх порушеннях.

Для пацієнтів із серцевою недостатністю підтримуюча доза не перевищує 0,25 мг на добу, а у людей похилого віку — 0,0625–0,125 мг.

Лікарські взаємодії

Взаємодія Дигоксину з іншими препаратами може значно змінювати його концентрацію у крові та підвищувати ризик побічних ефектів:

• Антациди на основі алюмінію і магнію зменшують абсорбцію.
• Антибіотики групи аміноглікозидів — зменшують концентрацію дигоксину.
• Макроліди — можуть підвищувати його рівень, збільшуючи токсичність.
• Бета-адреноблокатори і препарати, що знижують частоту серцебиття, посилюють брадикардію.
• Діуретики, інсулін, кальцій та інші — підвищують ризик інтоксикації.

Детально враховуйте можливі взаємодії при призначенні Дигоксину та консультуйтеся з лікарем перед комбінованим застосуванням.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дигоксин проходить через плацентарний бар’єр, тому його застосування можливе лише за суворими показаннями, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода.

В період грудного вигодовування використання Дигоксину не рекомендується, оскільки він може проникати у грудне молоко і впливати на малюка. За потреби лікування слід розглянути питання про припинення годування.

Побічні дії

Можливі побічні реакції з боку різних систем органів:

• Серцево-судинна система: тахікардія, брадикардія, AV-блокада, мерцальна та трепетальна аритмія, депресія сегмента ST на ЕКГ.
• Шлунково-кишковий тракт: нудота, блювання, діарея, біль у животі, некроз кишечника.
• Нервова система: головний біль, запаморочення, зірні розлади (жовті відтінки, мушки перед очима), порушення сну, делірій.
• Зір: зміна сприйняття кольорів, зниження гостроти зору.
• Кровотворна система: тромбоцитопенія, носові кровотечі, петехії.
• Алергічні реакції: шкірна висипка, кропив’янка.
• Інші: гіпокаліємія, гінекомастія.

Протипоказання

• Гіперчутливість до компонентів препарату.
• Важкі порушення роботи серця, що супроводжуються блокадами серцевого ритму.
• Атеросклероз коронарних судин у стадії гострої та підгострої.
• Гіперкаліємія або гіпокаліємія.
• Гіперфункція щитоподібної залози.
• Тяжкі порушення функції нирок без можливості корекції дози.
• Період вагітності та годування груддю без рекомендацій лікаря.

Особливі вказівки

Перед початком лікування необхідно провести ретельне обстеження, включаючи ЕКГ та визначення рівня дигоксину в крові. Регулярне моніторинг і корекція дози є обов’язковими для запобігання токсичним ефектам.

У пацієнтів з порушеннями функції нирок або при використанні інших лікарських засобів слід особливо уважно контролювати стан і коригувати терапію.

Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

У літніх пацієнтів доза Дигоксину повинна бути знижена, оскільки їхня ниркова функція знижена. У дітей застосовують у вікових дозах під контролем лікаря, з урахуванням маси тіла та особливостей перебігу захворювання.

Нозологія (Коди МКБ)

• I50 — Серцева недостатність
• I47 — Пароксизмальна тахікардія
• I48 — Мерцальна тахіаритмія, трепетання передсердь

Власник реєстраційного посвідчення

Виробник — відповідна фармацевтична компанія.