Форма випуску

Препарат доступний у вигляді таблеток для перорального застосування:

• Таблетки по 0.25 мг
• Кількість у упаковці: 50 штук

Таблетки мають круглу форму, плоскі, з фаскою та гравіруванням "D" на одній стороні. Виготовляються з допоміжних речовин: кремнію діоксиду колоїдного, магнію стеарату, желатину, тальку, кукурудзяного крахмалю, моногідрату лактози.

Опис

Дигоксин — це серцевий глікозид білого або майже білого кольору, має круглу, плоску форму та фаску. На одній стороні має гравірування "D". Препарат використовується для лікування серцевої недостатності та аритмій, має високу біодоступність та швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту.

Класифікація та коди

Умови зберігання та термін придатності

• Зберігати у недоступному для дітей місці
• Температура зберігання: не вище 30°C
• Термін придатності: 3 роки

Фармакологічна дія

Дигоксин має комплексний вплив на серцеву діяльність:

• Позитивна інотропна дія: посилює силу серцевих скорочень шляхом інгібування мембранної Na+/K+-АТФази, що сприяє підвищенню внутрішньоклітинного Na+ та Ca++, що підсилює скорочення міокарда.
• Зниження кінцевого систолічного та діастолічного обсягів: покращує опорожнення шлуночків, зменшує дилатацію серця.
• Зменшує тиск у легеневих венах: зменшує симптоми застійної серцевої недостатності — ортопное, задишку.
• Антиаритмічний ефект: зменшує швидкість проведення імпульсів через AV-узел, подовжує рефрактерний період, сприяє зниженню частоти серцевих скорочень при фібриляції передсердь.
• Вазоконстрикторна дія: при високих дозах викликає звуження судин, однак у більшості випадків переважає вазодилататорний ефект через рефлекторне зниження опору судин.

Показання до застосування

• Хронічна серцева недостатність II (при наявності клінічних проявів) та III-IV функціонального класу
• Тахісистолічна форма фібриляції та тріпотіння передсердь (особливо у поєднанні з ХСН)

Спосіб застосування, курс і дозування

Загальні рекомендації

• Приймати всередину, незалежно від прийому їжі
• Дозу підбирати індивідуально, враховуючи вікові особливості, функцію нирок, масу тіла, наявність супутніх захворювань та реакцію на терапію
• Для початку терапії можливе застосування підтримуючої або нагнітальної дози залежно від швидкості досягнення терапевтичного ефекту

Взрослі та діти старше 10 років

Діти 3-10 років

Дозування підбирається індивідуально.

• Нагрузочна доза для дітей з нормальною функцією нирок і масою тіла:
• від 3 до 5 років — 30–40 мкг/кг
• від 5 до 10 років — 20–35 мкг/кг
• Перша доза — половина розрахованої навантажувальної
• Далі, з урахуванням переносимості, застосовують залишкову дозу кожні 6–8 годин
• Підтримуюча доза становить 25–35% від навантажувальної

Пожилі пацієнти (старше 65 років)

Рекомендується зменшувати дозу через підвищену чутливість та ризик токсичності. Зазвичай підтримуюча доза становить 0.125–0.25 мг/добу.

Передозування

Має сприятливий, але потенційно небезпечний характер через вузький терапевтичний діапазон. Концентрація дигоксину у крові понад 2 нг/мл вважається токсичною, а понад 10 мг — смертельною.

Симптоми

• З боку ЖКТ: нудота, блювота, втрата апетиту, діарея, болі в животі, слинотеча, пітливість
• З боку ЦНС: головний біль, слабкість, парестезії, депресія, галюцинації, дезорієнтація, розлади сприйняття кольору
• З боку серця: аритмії — екстрасистолії, блокади, тахікардії, фібриляція шлуночків

Лікування

• Промивання шлунка і введення активованого вугілля
• Корекція електролітних порушень, зокрема гіпокаліємії
• В разі тяжкої інтоксикації застосовувати інсулін з глюкозою, можливо — діаліз у випадках високого рівня дигоксину
• Медикаментозна терапія — антиаритмічні засоби, з обережністю

Лікарські взаємодії

Розглянемо основні впливи препаратів та можливі ризики при їх одночасному застосуванні:

Протипоказання

• Гостра фаза міокарду, гострий інфаркт міокарда
• Гіперкаліємія, гіпомагніємія
• Обструктивні захворювання серця (наприклад, аортальний стеноз)
• Брадикардія без штучного водія серця
• Гостра або хронічна печінкова недостатність
• Гіпертиреоз
• Індивідуальна непереносимість

Особливі вказівки

• Потрібен регулярний контроль рівня дигоксину у крові, електролітів і функції нирок
• Обов’язково враховувати взаємодії з іншими медикаментами
• Не застосовувати без призначення лікаря та під контролем фахівця
• Враховувати особливості застосування у вагітних і годуючих

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Загалом застосування дигоксину при вагітності можливо за призначенням лікаря, якщо очікувана користь перевищує потенційний ризик для плода. У період годування груддю препарат проникає у грудне молоко, тому необхідно консультація з лікарем перед застосуванням.

Побічні дії

• З боку серцево-судинної системи: аритмії, брадикардія, AV-блокади, підвищена збудливість
• З боку нервової системи: слабкість, головний біль, порушення зору (зір у вигляді "зеленого" або "жовтого" ока), галюцинації
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, діарея, болі в животі
• Інші: гіперкаліємія або гіпокаліємія, гіпомагніємія, алергічні реакції