Інструкція щодо застосування препарату Бритомар

Загальний опис

Бритомар – це пролонгований таблетований препарат, який містить активну речовину торасемід. Випускається у формі круглих, двояковипуклих таблеток білого або майже білого кольору з гравіюванням "SN" на одній стороні. Таблетки призначені для перорального застосування та мають тривалий терапевтичний ефект.

Структура та склад

Основний склад

• Діюча речовина: торасемід – 5 мг або 10 мг
• Допоміжні речовини: камедь гуарова – 6.8 мг, кукурудзяний крохмаль – 61.54 мг, кремнію діоксид колоїдний – 0.85 мг, магнію стеарат – 0.51 мг, лактози моногідрат – до 170 мг.

Клініко-фармакологічні групи

АТХ-код: C03CA04

Група: діуретик

Фармакотерапевтична група: діуретичний засіб

Фармакологічна дія

Бритомар є «петльовим» діуретиком. Механізм дії полягає у зворотньому зв'язуванні торсеміду з котранспортером натрій/хлор/калій у апікальній мембрані товстого сегмента петлі Генле. Це призводить до зниження реабсорбції іонів натрію, зменшення осмотичного тиску внутриклітинної рідини та зменшення реабсорбції води. Торсемід має менший вплив на розвиток гіпокаліємії порівняно з фуросемідом та проявляє більшу активність і триваліший ефект. Терапевтичний ефект настає приблизно через 1 годину після прийому, максимум досягається через 3–6 годин і триває 8–10 годин. Препарат знижує систолічний та діастолічний артеріальний тиск у положенні лежачи та стоячи.

Показання до застосування

• Отеки різної етіології, зокрема при:
• хронічній серцевій недостатності
• захворюваннях печінки (цироз, асцит)
• захворюваннях нирок (нефротичний синдром, хронічна ниркова недостатність)
• Артеріальна гіпертензія

Спосіб застосування, курс і доза

Препарат призначається внутрішньо, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, незалежно від прийому їжі.

Дози для різних станів

Тривалість лікування визначає лікар, залежно від клінічної ситуації та ефективності терапії. Не рекомендується перевищувати разову дозу понад 40 мг, оскільки її безпека не вивчена.

У разі пропуску дозування, слід прийняти її при першій можливості та продовжити режим у звичайному режимі. Не слід приймати дві дози одночасно.

Передозування

Симптоми: надмірне сечовипускання, зниження об'єму циркулюючої крові, гіпонатріємія, гіпокаліємія, гіпотензія, запаморочення, колапс, порушення роботи шлунково-кишкового тракту.

Лікування: симптоматичне, включає припинення прийому препарату, корекцію електролітних порушень, регідратацію, контроль життєво важливих показників. Специфічного антидоту не існує. Гемодіаліз неефективний, оскільки торасемід виводиться слабо.

Ліки та взаємодії

• З сердечними глікозидами: підвищує токсичність.
• З калійзберігаючими засобами та глюкокортикоїдами: можливе збільшення втрати калію.
• З гіпотензивними препаратами: їх дія посилюється.
• З аміноглікозидами та цефалоспоринами: підвищується нефротоксичність та ототоксичність.
• З літієм: можливе підвищення токсичності.
• З нестероїдними протизапальними препаратами: зменшується діуретична дія.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Бритомар протипоказаний у період вагітності через ризик порушення водно-електролітного балансу у плода. Торасемід проникає через плаценту та може спричинити порушення водно-електролітного балансу та тромбоцитопенію у плода. Вплив препарату на лактацію залишається невідомим. У зв'язку з цим, у період грудного вигодовування застосування препарату можливе лише за строгим медичним показанням та під контролем лікаря.

Побічні дії

З боку обміну речовин: нечасто – гіперхолестеринемія, гіпертригліцеридемія, полідіпсія.

З нервової системи: часто – головокруження, головний біль, сонливість; нечасто – судоми нижніх кінцівок; частота невідома – спутаність свідомості, обморок, парестезії.

З серцево-судинної системи: нечасто – екстрасистолія, тахікардія, почервоніння обличчя; частота невідома – гіпотензія, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія, гіповолемія.

З дихальної системи: нечасто – носові кровотечі.

З шлунково-кишкового тракту: часто – діарея; нечасто – біль у животі, метеоризм; частота невідома – нудота, блювота, зниження апетиту, панкреатит, диспепсія.

З сечової системи: часто – збільшення частоти сечовипускань, поліурія, ніктурія; нечасто – часті позиви до сечовипускання; частота невідома – затримка сечі, підвищення рівня креатиніну та сечовини.

З органів зору: частота невідома – порушення зору, шум у вухах, втрата слуху (зазвичай оборотна).

З шкіри: частота невідома – свербіж, висип, фотосенсибілізація.

Лабораторні показники: нечасто – підвищення кількості тромбоцитів; частота невідома – гіперглікемія, гіпурикемія, гіпокаліємія, зниження кількості еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, підвищення активності печінкових ферментів, гіпонатріємія, гипохлоремія, метаболічний алкалоз.

Загальні реакції: нечасто – астенія, слабкість, спрага, нервозність, підвищена утомлюваність.

Протипоказання

• Підвищена чутливість до компонентів препарату.
• Алергія на сульфонаміди (сульфаніламідні протимікробні засоби, сульфонілмочевини).
• Анулія, гостра та хронічна ниркова недостатність (гломерулонефрит).
• Печеночна кома та прекома.
• Рефрактерна гіпокаліємія та гіпонатріємія.
• Дегідратація, значні порушення відтоку сечі.
• Дигіталісна інтоксикація.
• Миокардит, гострий інфаркт міокарда.
• Дитячий вік до 18 років.
• Вагітність та період лактації.

Особливі вказівки

Препарат має застосовуватися під контролем лікаря. Необхідно регулярно контролювати рівень електролітів (особливо калію та натрію), функцію нирок, рівень глюкози та активність печінкових ферментів. У пацієнтів із цирозом, асцитом або порушеннями водно-електролітного балансу потрібно дотримуватися особливої обережності та проводити лабораторний моніторинг. Важливо уникати самовільного підвищення доз або тривалого застосування без рекомендації лікаря.

Застосування у пацієнтів з порушеннями функцій

При порушеннях функцій нирок

Протипоказаний при гострому гломерулонефриті та нирковій недостатності.

При порушеннях функцій печінки

Протипоказаний при печінковій комі та прекомі, а також при захворюваннях, ускладнених цирозом та асцитом.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у пацієнтів похилого віку та дітей

Пацієнтам старшого віку корекція дози не потрібна. Препарат протипоказаний дітям до 18 років через недостатність досліджень безпеки.

Коди МКБ

• I10 – есенціальна гіпертензія
• I50.0 – застійна серцева недостатність
• K74 – фіброз та цироз печінки
• N04 – нефротичний синдром
• N18 – хронічна хвороба нирок

Заключення

Бритомар є ефективним та тривалим діуретиком, що застосовується для лікування набряків та гіпертензії. Перед застосуванням обов'язково слід проконсультуватися з лікарем, дотримуватись рекомендованих доз та режиму лікування, а також регулярно проходити лабораторний контроль для запобігання ускладненням та забезпечення безпеки терапії.