Загальний опис

Препарат Бидоп® — це таблетована лікарська форма, яка містить активну речовину бісопрололу фумарат. Випускається у формі круглих, двояковипуклих таблеток світло-жовтого кольору з маркуванням "ВI" по центру та цифрою "5" або "10" нижче риски. Таблетки мають помірний жовтий колір із вкрапленнями та призначені для перорального застосування.

Основне фармакологічне застосування — це лікування гіпертензії, стабільної стенокардії та хронічної серцевої недостатності. Препарат має селективну дію на β1-адренорецептори, що дозволяє зменшити навантаження на серце та знизити артеріальний тиск.

Класифікація за АТХ та групами

Умови зберігання

Препарат слід зберігати у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25°C. Тримати у захищеному від світла місці, уникати впливу вологи та високих температур. Термін придатності — 3 роки від дати виготовлення.

Фармакологічна дія

Бісопролол — це селективний бета1-адреноблокатор, без внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючих властивостей. Він має незначне споріднення до β2-адренорецепторів, що зменшує ризик бронхоспазму та порушень метаболізму. Максимальний терапевтичний ефект досягається через 3–4 години після прийому, з тривалістю дії до 24 годин завдяки періоду напіввиведення 10–12 годин.

Препарат знижує активність симпатоадреналової системи, зменшує частоту серцевих скорочень, знижує потребу міокарда у кисні, покращує показники кровообігу та зменшує артеріальний тиск. Також він сприяє зниженню рівня реніну у плазмі крові, що є однією з механізмів його гіпотензивної дії.

Показання до застосування

• артеріальна гіпертензія
• стабільна стенокардія
• хронічна серцева недостатність

Спосіб застосування, курс та доза

Загальні рекомендації

Препарат приймати внутрішньо, один раз на добу, за 30 хвилин до їжі або під час їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Таблетки не розжовувати, не розтирати в порошок.

Для артеріальної гіпертензії та стабільної стенокардії

• початкова доза — 5 мг один раз на добу.
• при необхідності дозу можна збільшити до 10 мг один раз на добу.
• максимальна добова доза — 20 мг.
• індивідуальний підбір дози залежно від реакції пацієнта, враховуючи ЧСС та рівень артеріального тиску.

Для хронічної серцевої недостатності

• лікування починається з низьких доз для титрування — 1.25 мг один раз на добу, поступово збільшуючи до максимальної дози 10 мг.
• збільшення доз здійснюється кожні 2 тижні під контролем стану пацієнта, особливо рівня артеріального тиску, ЧСС та симптомів ХСН.
• загальна тривалість терапії — довгострокова.

Особливі групи пацієнтів

• Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок: корекція дозування при легкому та помірному порушенні не потрібна; при важких порушеннях (КК < 20 мл/хв) — максимальна доза 10 мг/добу.
• Пожилі пацієнти (старше 65 років): корекція дозування не потрібна.
• Діти та підлітки: застосування не рекомендується через недостатність даних.

Передозування

Симптоми: брадикардія, артеріальна гіпотензія, AV-блокада, бронхоспазм, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія.

Лікування включає припинення прийому препарату, підтримуючу терапію та симптоматичне лікування. При брадикардії — внутрішньовенне введення атропіну, при важкій гіпотензії — введення плазмозамісників та вазопресорних препаратів. При бронхоспазмі — бронхолітики. Важливе значення має ендотрахеальний і кардіологічний моніторинг.

Лікарські взаємодії

Взаємодії препарату з іншими лікарськими засобами можуть впливати на його ефективність та переносимість:

• Антиаритмічні засоби I клас — підвищують ризик AV-блокади і серцевої недостатності.
• Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем) — посилюють гіпотензивний та негативний інотропний ефект.
• Гіпотензивні засоби — потенціюють гіпотензивний ефект.
• Гіпоглікемічні засоби та інсулін — можуть маскувати симптоми гіпоглікемії.
• Інші взаємодії: з препаратами для анестезії, глікозидами, β2-адреноміметиками — слід застосовувати з обережністю, коригуючи дозування під контролем лікаря.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат застосовувати під суворим контролем лікаря, якщо користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Бета-адреноблокатори можуть знижувати кровотік у плаценті, що може впливати на розвиток плода. Не рекомендується застосовувати в період годування груддю, оскільки дані щодо проникнення у грудне молоко відсутні. За необхідності застосування — припинити годування.

Побічні дії

З боку системи нервової діяльності: головокруження, головний біль, депресія, безсоння, галюцинації.

З боку серцево-судинної системи: брадикардія, зниження АТ, порушення AV-провідності, ортостатична гіпотензія, погіршення симптомів ХСН.

З боку дихальної системи: бронхоспазм у пацієнтів з астмою або обструктивними захворюваннями.

Інші реакції: зменшення сльозотечі, алергічний риніт, порушення слуху.