Інструкція з застосування лікарського засобу Бидоп®
Загальна інформація
Бидоп® — це лікарський препарат, який належить до класу бета-адреноблокаторів, зокрема селективних β1-адреноблокаторів. Його застосовують для лікування різних кардіологічних станів, включаючи гіпертензію, стабільну стенокардію та хронічну серцеву недостатність.
Форма випуску: таблетки по 5 мг та 10 мг, у упаковках по 14, 28 або 56 штук.
Склад і форма випуску
| Компонент | Кількість |
|---|---|
| Бісопролол фумарат | 5 мг або 10 мг |
| Вспомогательные вещества: | Лактозы моногидрат, микрокристаллическая целлюлоза, магния стеарат, кросповидон, пигмент PB 22812 желтый (лактозы моногидрат — 87%, железа оксид желтый — 13%) |
Класифікація за ATХ
Код АТХ: C07AB07 — Бета-адреноблокатори, селективні β1-адреноблокатори
Фармакологічна дія
Бісопролол є селективним β1-адреноблокатором без внутрішньої симпатоміметичної активності та мембраностабілізуючого дії. Він зменшує активність симпатоадреналової системи, блокуючи β1-адренорецептори серця, що сприяє зниженню частоти серцевих скорочень (ЧСС), зменшенню ударного об'єму і потреби міокарда у кисні. Максимальна дія досягається через 3–4 години після прийому, а терапевтичний ефект зберігається протягом 24 годин завдяки періоду напіввиведення 10–12 годин.
Препарат не має значної впливу на бронхіальну і судинну мускулатуру та метаболічні процеси, пов'язані з β2-адренорецепторами. Це забезпечує високий рівень селективності й мінімізує ризик побічних реакцій з боку дихальної системи.
Показання до застосування
- Артеріальна гіпертензія
- Стабільна стенокардія
- Хронічна серцева недостатність
Спосіб застосування, курс і дози
Загальні рекомендації
Препарат приймають внутрішньо, 1 раз на добу, натще або під час їжі, запиваючи невеликою кількістю води. Не розжовувати і не подрібнювати таблетки.
При гіпертензії і стенокардії
- Початкова доза: 5 мг один раз на добу
- За потреби, дозу можна збільшити до 10 мг на добу
- Максимальна добова доза: 20 мг
- Дозування підбирає лікар індивідуально, з урахуванням ЧСС та стану пацієнта
При хронічній серцевій недостатності
- Лікування починають з низьких доз (1,25 мг) у формі таблеток по 2,5 мг або 2,5 мг/1/2 таблетки
- Дозу поступово підвищують кожні 2 тижні, залежно від переносимості
- Максимальна підтримуюча доза не перевищує 10 мг на добу
- Контроль АТ, ЧСС і симптомів — обов’язковий під час титрування
Особливі групи пацієнтів
- Пацієнти з порушеннями функцій печінки або нирок: корекція дози за потреби, особливо при тяжких порушеннях
- Літні пацієнти (старше 65 років): корекція дози не потрібна
- Діти та підлітки: застосування не рекомендоване через недостатність даних
Передозування
Симптоми: виражена брадикардія, AV-блокада, гіпотензія, бронхоспазм, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія.
Лікування: припинення прийому, підтримуюча терапія, введення атропіну при брадикардії, внутрішньовенне введення розчинів для підвищення АТ, підтримка дихання, при необхідності — установка штучного водія ритму.
Лікарська взаємодія
Бісопролол може взаємодіяти з іншими лікарськими засобами, що впливають на серцево-судинну систему та метаболічні процеси.
- Антиаритмічні засоби I класу (хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенитоїн, флекаінід, пропафенон): підвищують ризик AV-блокади та зниження скоротливості серця.
- Блокатори кальцієвих каналів (верапаміл, дилтіазем): можливе посилення гіпотензивного і сердечного ефекту.
- Гіпотензивні засоби центральної дії (клонидин, метилдопа): можуть спричинити посилене зниження ЧСС і АТ.
- Гіпоглікемічні препарати і інсулін: можливе маскування симптомів гіпоглікемії.
- Інші взаємодії: з НПЗП, глікозидами, антидепресантами, м-холіноміметиками — ускладнення або зменшення ефекту.
Застосування при вагітності і годуванні груддю
Препарат використовують під контролем лікаря, якщо потенційна користь для матері перевищує ризик для плода чи новонародженого. Бета-адреноблокатори можуть знижувати кровотік у плаценті та спричиняти гіпоглікемію у новонароджених.
Про проникнення бісопрололу у грудне молоко даних немає, тому застосування під час годування рекомендується припинити або замінити препарат на альтернативний.
Побічні реакції
Можуть виникати за системами органів та частотою:
- Нервова система: головокруження, головний біль, депресія, безсоння, галюцинації.
- Серцево-судинна система: брадикардія, зниження АТ, погіршення симптомів ХСН, ортостатична гіпотензія.
- Дихальна система: бронхоспазм (у пацієнтів з астмою або обструктивними захворюваннями).
- Зір і слух: зменшення сльозотечі, кон’юнктивіт, порушення слуху (рідко).
Протипоказання до застосування
- Підвищена чутливість до компонентів препарату
- Брадикардія (<60 уд/хв)
- AV-блокада II-III ступеня
- Кардіогенный шок
- Тяжкі порушення функцій печінки і нирок
- Обструктивні захворювання дихальних шляхів у важкій формі
- Під час вагітності та годування груддю — за винятком випадків, коли користь перевищує ризики
Особливі вказівки
- Перед початком лікування необхідно провести оцінку функціонального стану серця та судин.
- Під час терапії слід контролювати ЧСС, АТ і симптоми ХСН.
- При появі ознак обострення ХСН або брадикардії — знизити дозу або припинити застосування.
- Обережність при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функцій печінки та нирок.
Застосування при порушеннях функцій нирок і печінки
При легких та помірних порушеннях корекція дози не потрібна. При тяжких порушеннях (КК менше 20 мл/хв) максимальна доза становить 10 мг на день, з обережністю та під контролем лікаря.
Застосування у пацієнтів похилого віку
Корекція дози не потрібна, проте рекомендується обережність і контроль стану.