Інструкція по медичному застосуванню препарату Азитроміцин
Загальна інформація
Азитроміцин — це високоефективний антибиотик з групи макролідів, що належить до класу азалідних макролідів. Його дія базується на пригніченні синтезу білка у бактеріальних клітинах, що забезпечує широкий спектр антимікробної активності. Препарат має бактеріостатичну і у високих концентраціях бактерицидну дію, ефективно бореться з різноманітними інфекціями, викликаними чутливими до нього мікроорганізмами.
Класифікація та фармакологічна група
| Код АТХ | J01FA10 |
|---|---|
| Фармакологічна група | Антибіотик групи макролідів — азалід |
| Діюча речовина | азитроміцин |
| Фармако-терапевтична група | |
| Антибіотик — азалід | |
Фармакологічна дія
Азитроміцин є представником азалідних макролідів, що активно пригнічує рибосомальне синтезування білка у бактеріальних клітинах шляхом зв’язування з 50S-субодиною рибосоми. Це призводить до порушення трансляції та зупинки росту та розмноження бактерій. Високі концентрації препарату здатні викликати бактерицидну дію. Азитроміцин ефективний проти широкого спектра мікроорганізмів, включаючи грамположні та грамотрицні бактерії, а також внутріклітинні патогени.
Показання до застосування
- Інфекції верхніх дихальних шляхів та ЛОР-органів: ангіна, синусит, тонзиліт, фарингіт, середній отит.
- Інфекції нижніх дихальних шляхів: гострий бронхіт, обострення хронічного бронхіту, пневмонії (в т.ч. викликані атипичними збудниками).
- Інфекції шкіри та м’яких тканин: вугрі середньої тяжкості, рожі, імпетиго, вторинно інфіковані дерматози.
- Неускладнені інфекції мочеполового тракту: уретрит, цервіцит, викликані Chlamydia trachomatis.
- Початкові стадії хвороби Лайма (бореліоз): мигрируюча еритема (erythema migrans).
Спосіб застосування, курс і дозування
Для внутрішнього вживання
Препарат приймається внутрішньо 1 раз на добу за 1 годину до їжі або через 2 години після їжі, не розжовуючи. Тривалість курсу залежить від виду інфекції та стану пацієнта:
| Захворювання | Дозування | Тривалість курсу |
|---|---|---|
| Інфекції верхніх дихальних шляхів і ЛОР-органів, шкіри, м’яких тканин (крім хронічної мигрируючої еритеми) | 500 мг/добу | 3 дні |
| Угри обличчя середньої тяжкості | 500 мг/добу (1 раз на добу) | 3 дні, потім 500 мг раз на тиждень протягом 9 тижнів |
| Обструктивний бронхіт, пневмонія | 500 мг/добу | від 2 до 5 днів залежно від стану |
| Інфекції мочеполового тракту (уретрит, цервіцит) | 1 г однократно | одноразово |
| Бореліоз (хвороба Лайма) | 1 г у перший день, потім по 500 мг щоденно з 2-го по 5-й день | загалом 3 г |
Для внутрішньовенного введення
Вводять препарат внутрішньовенно крапельно протягом 1-3 годин у концентрації 1 мг/мл або 2 мг/мл залежно від стану пацієнта. Не рекомендується струйне або м’язове введення. У разі застосування при пневмонії — 500 мг один раз на добу не менше 2 днів, з подальшим перехідом на пероральний прийом.
Лікарські взаємодії
- Одночасне застосування з дигоксином може підвищити його концентрацію у крові, що збільшує ризик глікозидної інтоксикації.
- Взаємодія з варфарином може посилити його антикоагулянтний ефект.
- Взаємодіє з цимфенадином, терфенадином, що може викликати удлинення інтервалу QT і аритмії.
- З обережністю — застосування з цимом, циклоспорином, статинами (ризик рабдомиолізу).
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Азитроміцин проникає через плацентарний бар’єр. Його застосування під час вагітності можливе лише у разі, коли очікувана користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. При необхідності використання під час лактації рекомендується припинити годування груддю, оскільки препарат проникає у грудне молоко.
Побічні дії
- З боку кровоносної системи: лейко- і нейтропенія, еозинофілія — рідко; тромбоцитопенія, гемолітична анемія — дуже рідко.
- З боку серцево-судинної системи: можливе удлинення інтервалу QT, аритмії, включаючи "пируэт". Ризик збільшується у пацієнтів з електролітними порушеннями і при застосуванні з іншими препаратами, що впливають на серцевий ритм.
- З боку шлунково-кишкового тракту: дуже часто — діарея; часто — нудота, блювота, біль у животі; рідко — запор, диспепсія, гастрит.
- З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, порушення смаку, безсоння, нервозність.
- Інші реакції: висип, свербіж, ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса-Джонсона — рідко.
Протипоказання до застосування
- Підвищена чутливість до азитроміцину, інших макролідів або допоміжних компонентів.
- Тяжкі порушення функції печінки.
- Тяжкі порушення функції нирок (КК менше 40 мл/хв).
- Дитячий вік до 6 місяців (для внутрішнього застосування).
- Дитячий вік до 18 років (для внутрішньовенного застосування).
- Одночасне застосування з эрготаміном і дигідроэрготаміном.
Особливі вказівки
- Обережність при застосуванні у пацієнтів з порушеннями функції печінки — можливий розвиток фульмінантного гепатиту.
- При симптомах порушення функції печінки (жовтяниця, швидке погіршення стану, кровотечі) — припинити терапію і провести обстеження функціонального стану печінки.
- У пацієнтів з порушеннями функції нирок (КК понад 40 мл/хв) корекція дози не потрібна.
- Обережність у пацієнтів з електролітними порушеннями, особливо з гіпокаліємією або гіпомагніємією через ризик розвитку аритмій.
- Можливе розвиток псевдомембранозного коліту у разі тривалого застосування.
Застосування у дітей
Безпечність і ефективність застосування у дітей молодше 6 місяців для внутрішнього застосування, а також у дітей молодше 18 років для внутрішньовенного застосування — не встановлені. Для дітей рекомендується використовувати лікарську форму відповідно віку та масі тіла, строго дотримуючись дозування, визначеного лікарем.