Загальний опис

Азатіопрін – це імунодепресивний препарат, який належить до групи антиметаболітів. Це структурний аналог таких нуклеїнових кислот, як аденін, гипоксантин та гуанін. Препарат має здатність блокувати клітинне поділ та проліферацію тканин, що робить його ефективним у лікуванні аутоімунних захворювань та для запобігання відторгнення трансплантатів.

Таблетки азатіопріну мають світло-жовтий або світло-жовтий з зеленуватим відтінком колір. В кожній таблетці міститься 50 мг активної речовини. В допоміжних компонентах використовуються желатин, картопляний крохмаль, молочний цукор та кальцію стеарат.

Класифікація за АТХ та фармакологічна група

Фармакотерапевтична група: Імунодепресивний засіб

Умови зберігання

Зберігати у захищеному від світла та недоступному для дітей місці. Термін придатності – 5 років. Не використовувати препарат після закінчення строку придатності.

Фармакологічна дія

Азатіопрін є імунодепресантом з групи антиметаболітів. Будучи структурним аналогом нуклеотидів, він інгібує синтез ДНК, РНК, клітинне поділ та проліферацію тканин. Його дія спрямована переважно на реакції гіперчутливості та клітинну цитотоксичність, а також зменшує реакцію тканинної несумісності. В меншій мірі він впливає на синтез антитіл. В порівнянні з меркаптопурином, Азатіопрін має більш виражену імуносупресивну активність при меншій цитостатичній дієвості.

Показання до застосування

• профілактика реакції відторгнення трансплантату (у складі комплексної терапії);
• ревматоїдний артрит;
• хронічний активний гепатит;
• системна червона волчанка;
• неспецифічний виразковий коліт;
• дерматоміозит;
• міастенія;
• у узелковий периартеріит;
• вульгарна пухирчатка;
• аутоімунний гломерулонефрит;
• ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура;
• псоріаз.

Спосіб застосування, курс та дозування

Загальні рекомендації

Дозування визначається індивідуально з урахуванням показань, тяжкості захворювання та одночасного застосування інших препаратів. При профілактиці відторгнення трансплантату застосовують у складі комплексної терапії (зазвичай у поєднанні з циклоспорином та кортикостероїдами) у вигляді ударної дози до 5 мг/кг внутрішньо 2-3 рази на добу протягом 1-2 місяців. Після цього призначають підтримуючу терапію у дозі від 1 мг/кг до 4 мг/кг на добу протягом кількох років.

При інших захворюваннях зазвичай призначають по 1,5-2 мг/кг/добу у 3-4 прийоми. За необхідності дозу можна збільшити до 200-250 мг на добу у 2-4 прийоми. Тривалість курсу лікування визначає лікар індивідуально.

Для ревматоїдного артриту

• Доза: 1-2,5 мг/кг/добу у 1-2 прийоми;
• курс лікування: не менше 12 тижнів;
• підтримуюча доза: 0,5 мг/кг один раз на добу.

Для хронічного активного гепатиту

• Доза: 1-1,5 мг/кг/добу.

Передозування

Можливі симптоми: панцитопенія, порушення функції печінки (з підвищенням рівня білірубіну та трансаміназі в крові), посилення побічних ефектів. Лікування симптоматичне, застосовується гемодіаліз, однак азатіопрін не виводиться повністю під час гемодіалізу.

Лікувальні взаємодії

• Аллопуринол: посилює токсичну дію азатіопріну;
• Котримоксазол: можливе посилення мієлотоксичної дії;
• Інгибітори АПФ: ризик розвитку важкої лейкопенії;
• Інші імунодепресанти (кортикостероїди, циклоспорин, анти-СД3-антитіла): підвищується ризик інфекцій та розвитку пухлин;
• Азатіопрін є антагоністом недеполяризуючих міорелаксантів.

При вакцинації з живими вірусними вакцинами можливо посилення реплікації вірусів, а з інактивованими – пригнічення продукції антитіл.

Застосування при вагітності та годуванні грудьми

У період лікування жінки репродуктивного віку повинні використовувати надійні засоби контрацепції. За необхідності застосування під час лактації годівлю груддю слід припинити.

Побічні дії

• Міелодепресія: лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія;
• Розвиток вторинних інфекцій;
• Мегалобластний еритропоез та макроцитоз;
• Тошнота, блювота, відсутність апетиту;
• Шкірна висипка, артралгії, міалгії;
• Ерозивно-виразкові ураження порожнини рота та губ;
• Алергічні реакції, холестатичний та токсичний гепатит;
• Можливі ускладнення у пацієнтів із трансплантатом: панкреатит, кровотечі, некроз кишечнику, перфорація.

У рідкісних випадках можливий розвиток гострої ниркової недостатності, гемолітичної анемії, легочних захворювань, менінгальних реакцій. В експериментальних дослідженнях встановлено тератогенну, ембріотоксичну та канцерогенну дію.

Протипоказання

• вагітність;
• підвищена чутливість до азатіопріну та/або меркаптопурину.

Особливі вказівки

Під час перших 8 тижнів лікування необхідно щотижнево контролювати периферичну кров. Після цього – 1-2 рази на місяць, а також періодичний контроль функції печінки (активність трансаміназ, ЩФ, рівень білірубіну). При порушеннях функцій нирок та/або печінки, а також при одночасному застосуванні аллопуринолу дозу слід зменшити до ¼ від середньої.

З обережністю застосовувати при вірусних інфекціях, радіаційній та цитотоксичній терапії, з урахуванням співвідношення користь-риск.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

• При порушеннях функцій нирок: застосовувати у знижених дозах (до ¼ від стандартної).
• При порушеннях функцій печінки: застосовувати у знижених дозах (до ¼ від стандартної).

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Коди за МКБ

• D69.3 – Ідіопатична тромбоцитопенічна пурпура
• G70 – Міастенія та інші порушення нервово-м'язового синапсу
• K51 – Виразковий коліт
• K73 – Хронічний гепатит, не класифікований в інших рубриках
• L10 – Пемфігус (пухирчатка)
• L40 – Псоріаз
• M05 – Системний червоний вовчак
• M30 – Узелковий периартеріит та подібні стану
• M32 – Дерматополіміозит
• N00 – Гострий нефритичний синдром
• N03 – Хронічний нефритичний синдром
• Z94 – Наявність пересаджених органів і тканин

Власник реєстраційного посвідчення

Виробник: МОСКІМПАРМАПРЕПАРАТ ім. Н.А. СЕМІШКО