Інструкція з медичного застосування препарату Анаприлін

Форма випуску

Таблетки по 40 мг, по 50 штук у упаковці, а також у зручних формах:

• якісні ячейкові контурні упаковки по 10 або 25 штук
• банки з темного скла по 50 штук

Опис

Препарат Анаприлін є бета-адреноблокатором неселективної дії, що містить активну речовину пропранололу гидрохлорид. Це лікарський засіб має широкий спектр фармакологічних ефектів, включаючи антигіпертензивну, антиангінальну, антиаритмічну, а також деякі додаткові властивості, що роблять його незамінним у кардіологічній практиці.

Коди АТХ

Клініко-фармакологічні групи

Група: Бета-адреноблокатор, неселективний бета₁- та бета₂-адреноблокатор.

Фармако-терапевтична група

Бета-адреноблокатор.

Фармакологічне дія

Пропранололу гидрохлорид є неселективним блокатором бета-адренорецепторів. Він має антигіпертензивний, антиангінальний та антиаритмічний ефекти. Механізм дії полягає у пригніченні стимуляції β-адренорецепторів, що знижує вироблення цАМФ з АТФ, унаслідок чого зменшується внутріклітинне надходження іонів кальцію, що в свою чергу знижує частоту серцевих скорочень, провідність та збудливість міокарда, а також його скоротливу здатність. Це сприяє зниженню артеріального тиску та профілактиці нападів стенокардії, покращенню показників при аритміях, а також зменшенню потреби міокарда у кисні.

Механізм антигіпертензивної дії

• зменшення хвилинного об’єму крові;
• зниження симпатичної стимуляції периферичних судин;
• пригнічення ренін-ангиотензинової системи;
• зниження чутливості барорецепторів дуги аорти;
• вплив на центральну нервову систему.

Гіпотензивний ефект стабілізується протягом 2 тижнів.

Антиангінальна дія

Зумовлена зменшенням потреби міокарда у кисні за рахунок негативних інотропних і хронотропних ефектів, що зменшують частоту серцевих скорочень, а також збільшують діастолу та покращують перфузію міокарда.

Антиаритмічна дія

Зменшує швидкість спонтанного збудження синусового та ектопічних водіїв ритму, уповільнює провідність у серцевих шляхах, особливо у передсердно-ventрикулярному вузлі, що допомагає контролювати тахіаритмії та екстрасистолії.

Інші ефекти

• зменшує прояви головної болі судинного генезу;
• знижує тремор;
• збільшує атерогенні властивості крові;
• підсилює скоротливість матки;
• посилює тонус бронхів у високих дозах;
• може викликати седативний ефект у високих дозах.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Стенокардія напруження
• Нестабільна стенокардія
• Синусова тахікардія (у тому числі при гіпертиреозі)
• Наджелудочкова тахікардія
• Мерцання передсердь (у т.ч. тахісистолічна форма)
• Екстрасистолії різного походження
• Ессенціальний тремор
• Профілактика мігрені
• Алкогольна абстиненція
• Тривожні розлади
• Феохромоцитома (у допоміжній терапії)
• Диффузний токсичний зоб
• Тиреотоксичний криз (у допоміжній терапії)
• Кризові стані при діэнцефальному синдромі
• Проміжна терапія інфантильних гемангиом, що потребують системного лікування

Спосіб застосування, курс і дози

Для дорослих

Розпочинається з дози 20 мг внутрішньо 2-3 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 40-80 мг 2-3 рази на добу залежно від відповіді організму. Максимальна добова доза становить 320 мг.

Для внутрішньовенного введення

Починається з 1 мг струйно, вводять повільно, через 2 хв — повторне введення тої ж дози. За показаннями можливо повторне введення. Максимальна доза — 10 мг усього.

Для дітей

У віці від 35 днів до 150 днів початкова доза становить 1 мг/кг/добу у два прийоми. Рекомендується поступове збільшення до 3 мг/кг/добу. Титрування дози проводиться по 1 мг/кг/добу протягом першого тижня, потім — по 2 мг/кг/добу другого тижня, і далі — по 3 мг/кг/добу з третього тижня. Тривалість лікування — до 6 місяців.

Особливості застосування

• Загальна тривалість курсу — не більше 6 місяців.
• Після завершення курсу припинення застосування — без поступового зниження дози.
• Контроль стану дитини — не рідше одного разу на місяць.
• Перший день лікування та після підвищення дози — дитина має перебувати під медичним наглядом протягом 2 годин, з вимірюванням ЧСС кожну годину.

Лікарські взаємодії

Препарат має широке коло взаємодій з іншими лікарськими засобами:

• Гіпоглікемічні засоби: підвищується ризик гіпоглікемії.
• Інгибітори МАО: можливі небажані реакції.
• Дигоксин: підвищується ризик брадикардії.
• Медикаменти для наркозу: підвищується ризик пригнічення серцевої діяльності.
• Аміодарон: можливе посилення кардіотоксичності.
• Верапаміл: можливе посилення брадикардії і гіпотензії.
• Глініди та гільбенкламіду: можливе зменшення їхньої ефективності.
• Літій: можлива брадикардія та збільшення концентрації у крові.
• Бронхолітики: можливе посилення бронхоспазму у пацієнтів із бронхіальною астмою.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Препарат застосовується під ретельним контролем лікаря. У період вагітності можливе використання лише за життєвими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Внутрішньоутробно може спричинити затримку розвитку, гіпоглікемію та брадикардію у плода.

Після народження пропранолол виділяється з молоком, тому при необхідності застосування у період лактації слід або припинити годування, або знизити дозу під контролем лікаря.

Побічні дії

Можливі побічні реакції, що залежать від дози та тривалості застосування:

• зниження частоти серцевих скорочень, гіпотензія;
• загальна слабкість, запаморочення, головний біль;
• порушення з боку травної системи: нудота, блювання, діарея, запор;
• респіраторні реакції: бронхоспазм, особливо у хворих із астмою;
• порушення з боку нервової системи: депресія, сонливість, порушення концентрації;
• зниження толерантності до фізичних навантажень;
• зміни лабораторних показників: гіпоглікемія, гіперліпідемія.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до компонентів препарату.
• Бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання легень.
• ССД (синдром слабкості синусового вузла).
• Ангіноз залежного типу, що супроводжується блокадою серця.
• Кардіогенні шоки.
• Знижений артеріальний тиск (систолічний тиск < 90 мм рт. ст.).
• Загострення хронічних серцево-судинних захворювань.

Особливі вказівки

З обережністю застосовують у хворих з цукровим діабетом, оскільки препарат може маскувати симптоми гіпоглікемії. Під час терапії необхідний постійний медичний контроль, зокрема, за частотою серцевих скорочень, рівнем артеріального тиску та станом дитини або пацієнта.

У разі появи побічних реакцій або погіршення стану необхідно звернутися до лікаря.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

У пацієнтів із порушеннями функцій нирок або печінки потрібно коригувати дозу та частоту застосування під контролем лікаря.

Застосування у літніх пацієнтів та дітей

Літнім пацієнтам препарат призначають з обережністю, з урахуванням можливого зниження функціональної здатності організму. Для дітей використовують спеціальні форми з урахуванням віку та ваги, під наглядом фахівця.

Нозологія (коди МКБ)

• І10 — Гіпертензія
• I20 — Стенокардія
• I47 — Тахіаритмії
• I48 — Мерцання передсердь
• G43 — Мігрень
• Код 148.0 — Гемангіоми (у тому числі інфантильні гемангіоми)

Власник реєстраційного посвідчення

Препарат зареєстрований у відповідних органах охорони здоров’я та має офіційний дозвіл на медичне застосування.