Інструкція щодо застосування медичного препарату Анаприлін

Загальна інформація

Анаприлін — це лікарський засіб, що містить активну речовину пропранололу гідрохлорид, який належить до групи бета-адреноблокаторів. Препарат застосовується для лікування різних серцево-судинних та неврологічних захворювань. Випускається у формі таблеток для перорального застосування у дозі 10 мг, у упаковках по 50 або 100 штук, а також у банках по 50 або 100 таблеток.

Код АТХ

Клініко-фармакологічна група

Бета-адреноблокатор (неселективний). Відноситься до групи серцево-судинних препаратів, що діяють на бета-адренорецептори.

Фармако-терапевтична група

Бета-адреноблокатори

Фармакологічна дія

Анаприлін є неселективним бета-адреноблокатором. Він пригнічує активність β1- та β2-адренорецепторів, що призводить до зниження серцевої частоти, зменшення сили скорочень міокарда та зниження артеріального тиску. Це забезпечує антигіпертензивний, антиангінальний та антиаритмічний ефект.

При застосуванні Анаприліну зменшується утворення цАМФ з АТФ у клітинах, що призводить до зменшення внутреклітинного входу кальцію та відповідних фізіологічних ефектів:

• зниження частоти серцевих скорочень (хронотропний ефект);
• зменшення швидкості проведення імпульсів через АВ-узел (дромотропний ефект);
• зниження сили скорочень міокарда (інотропний ефект);
• зменшення потреби міокарда у кисні, що має антиангінальний ефект.

Завдяки цим механізмам Анаприлін знижує ризик розвитку аритмій, контролює серцевий ритм та артеріальний тиск, а також сприяє профілактиці головних болів судинного походження та зменшенню тремору.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія
• Стенокардія напруги
• Нестабільна стенокардія
• Синусова тахікардія та інші форми тахіаритмій (у тому числі наджелудочкова тахікардія, мерцальна тахісистолія, екстрасистолії)
• Ессенціальний тремор
• Профілактика мігрені
• Алкогольна абстиненція та тремор
• Тривожні розлади та стреси
• Феохромоцитома (у якості допоміжної терапії)
• Диффузний зоб та тиреотоксикоз (у комплексній терапії)
• Симпатоадреналові кризи при диэнцефальному синдромі
• Гемангіоми у новонароджених, що вимагають системного лікування: у випадках, що загрожують життю, з ускладненнями або ризиком рубців

Спосіб застосування, дози та курси лікування

Для дорослих

Зазвичай початкова доза становить 20 мг 2-3 рази на добу. Максимальна добова доза — 320 мг. Терапію слід починати під контролем лікаря, поступово підвищуючи дозу відповідно до клінічної відповіді.

Для дітей

Для новонароджених (від 35 днів до 150 днів) початкова доза — 1 мг/кг/добу у дві порції. Залежно від клінічної відповіді доза може бути збільшена до 3 мг/кг/добу, розподіленої на дві рівні частини. Тривалість лікування — до 6 місяців. Перед початком терапії та при зміні дози дитина повинна перебувати під наглядом лікаря, з частим моніторингом серцевого ритму та стану дитини.

Ін’єкційна форма

При внутрішньовенному введенні початкова доза — 1 мг з подальшим контролем стану пацієнта та, за потреби, повторними введеннями під контролем ЕКГ і артеріального тиску.

Особливості титрування

Загальна тривалість терапії визначається лікарем. Важливо проводити контроль стану пацієнта, частоти серцевих скорочень та артеріального тиску, особливо на початкових етапах лікування або при зміні дозування.

Лікарські взаємодії

При одночасному застосуванні з іншими препаратами можливі такі ефекти:

• Зниження гіпоглікемічної дії цукрознижуючих засобів та інсуліну.
• Можливе посилення кардіотоксичних та брадикардичних ефектів при застосуванні з дигиталісом.
• Зменшення ефективності бронхолітиків та симпатоміметиків (епінефрину, сальбутолу).
• Ускладнення при сумісному застосуванні з блокаторами кальцієвих каналів, наприклад верапамілом, — підвищення ризику гіпотензії та брадикардії.
• Підвищення концентрації пропранололу у крові при застосуванні з інгібіторами МАО, циметидином, гидралазином, або при одночасному застосуванні з гіпоглікемічними засобами.
• Зміни у фармакокінетиці інших препаратів (варфарин, феніноїн, антидепресанти) та можливе посилення або послаблення їх дії.

Протипоказання

• Гіперчутливість до пропранололу або інших компонентів препарату
• Бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання легень
• Брадикардія (частота серцевих скорочень < 55 уд/хв)
• ССД (кардіогенна шок)
• Серйозні порушення функції печінки або нирок
• Порушення провідності серця (AV-блок 2-3 ступеня)
• Період вагітності та годування груддю без консультації лікаря

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно обов’язково провести обстеження серцево-судинної системи, функції печінки та нирок.
• Під час лікування слід регулярно контролювати частоту серцевих скорочень і артеріальний тиск.
• При появі симптомів брадикардії, задишки, запаморочення або набряків слід звернутися до лікаря.
• У разі різкої відміни препарату — можливо виникнення симптомів рикошету, тому необхідно поступово знижувати дозу.

Застосування при порушеннях функцій печінки та нирок

У пацієнтів з порушеннями функцій печінки або нирок дозу слід коригувати відповідно до клінічної ситуації та під контролем лікаря.

Застосування у літніх пацієнтів

З обережністю застосовують у пацієнтів похилого віку через ризик розвитку гіпотензії та брадикардії. Необхідний регулярний клінічний моніторинг.

Застосування у дітей

Для новонароджених та дітей застосовують під суворим контролем лікаря з урахуванням особливостей фармакокінетики та клінічного стану.

Побічні реакції

• З боку серцево-судинної системи: брадикардія, зниження артеріального тиску, порушення провідності, серцева недостатність.
• З боку дихальної системи: бронхоспазм, задишка, кашель.
• З боку центральної нервової системи: головний біль, запаморочення, втома, сонливість, депресія.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, діарея, запор.
• Інші: порушення кровотворення, алергічні реакції, висипання, свербіж.

Протипоказання до застосування

• Гіперчутливість до компонентів препарату
• Бронхіальна астма та інші обструктивні захворювання легень
• Брадикардія (<55 уд/хв)
• Кардіогенна шок
• Тяжкі порушення функції печінки або нирок
• Автоматизм та провідність серця (AV-блок 2-3 ст.)
• Період вагітності і годування груддю без консультації лікаря

Особливі вказівки та рекомендації

Перед початком терапії необхідно провести повне обстеження, включаючи ЕКГ, функціональні аналізи печінки та нирок. У процесі лікування слід регулярно моніторити стан пацієнта, особливо у перші тижні та при зміні дози. При появі побічних реакцій або симптомів передозування потрібно негайно звернутися до лікаря.

Період вагітності та годування груддю

Застосування Анаприліну під час вагітності можливе лише за суворими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У цей період необхідне ретельне спостереження за станом дитини. Препарат здатний проникати у грудне молоко, тому при необхідності лікування слід припинити годування.