Загальна інформація

Ампіцилін тригідрат — це полусинтетичний антибіотик із групи пеницилінів широкого спектра дії, активний щодо багатьох бактерій, що викликають інфекційні захворювання. Препарат має бактерицидну дію та застосовується для лікування різних інфекційних процесів, спричинених чутливими до нього мікроорганізмами.

Класифікація за фармакологічними групами

• АТХ-код: J01CA01
• Клініко-фармакологічна група: Антибіотики групи пеницилінів широкого спектра дії, що руйнуються пенициліназою
• Фармако-терапевтична група: Антибіотик, пеницилін полусинтетичний

Діюча речовина

Ампіцилін (у формі тригідрату) — основний активний компонент препарату, що забезпечує його бактерицидну дію шляхом порушення синтезу клітинної стінки бактерій.

Форми випуску та дозування

Фармакологічна дія

Ампіцилін — це бактерицидний препарат, що руйнується β-лактамазами бактерій. Він чинить пригнічувальну дію на синтез клітинної стінки бактерій, що веде до їх загибелі. Активний щодо грамположних бактерій, таких як Staphylococcus spp. (крім штамів, продукуючих пенициліназу), Streptococcus spp., Enterococcus spp., Listeria monocytogenes, а також деяких грамнегативних: Neisseria gonorrhoeae, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Bordetella pertussis, Haemophilus influenzae (некоторі штами). Препарат швидко руйнується β-лактамазами бактерій, що знижує його ефективність при інфекціях, спричинених штамами, що продукують цю ферментативну речовину.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами:
  • інфекції верхніх дихальних шляхів (вухо, горло, ніс)
  • одонтогенні інфекції
  • бронхолегеневі інфекції
  • інфекції сечовивідних шляхів (острі та хронічні)
  • інфекції шлунково-кишкового тракту (зокрема сальмонельоз, холецистит)
  • гінекологічні інфекції
  • менінгіт, ендокардит, септицемія, сепсис
  • ревматизм, рожисте запалення, скарлатина
  • інфекції шкіри та м'яких тканин

Спосіб застосування, курс і дози

Внутрішньо для дорослих

• Разова доза: 250–500 мг
• Кратність прийому: 4 рази на добу (кожні 6 годин)

Дітям з масою тіла до 20 кг

• Доза: 12,5–25 мг/кг
• Кратність: кожні 6 годин

Для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення

• Разова доза для дорослих: 250–500 мг кожні 4–6 годин
• Для дітей: 25–50 мг/кг

Тривалість лікування визначає лікар залежно від локалізації інфекційного процесу та чутливості збудника. Максимальна добова доза для дорослих при прийомі внутрішньо — 4 г, при внутрішньовенному/внутрішньом'язовому — 14 г.

Ліки та взаємодія з іншими препаратами

• Сульбактам — інгібітор β-лактамаз, що підвищує ефективність ампіциліну.
• Антибіотики бактерицидної дії (аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин) — проявляють синергізм.
• Бактеріостатичні антибіотики (макроліди, хлорамфенол, тетрацикліни) — можуть знижувати ефективність ампіциліну.
• Ампіцилін посилює ефект непрямих антикоагулянтів, знижуючи синтез вітаміну К.
• Зниження абсорбції спостерігається при застосуванні антацидів, слабких проносних засобів, аскорбінової кислоти — остання підвищує її.
• Увага: застосування ампіциліну з оральними контрацептивами може знижувати їхню ефективність.

Застосування під час вагітності та лактації

Можливе застосування ампіциліну при вагітності за показаннями. Виведення препарату з грудним молоком у низьких концентраціях. При необхідності продовження терапії під час лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні реакції

• Алергічні реакції: кропив'янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон'юнктивіт; рідко — лихоманка, артралгії, еозинофілія; дуже рідко — анафілактичний шок.
• З боку травної системи: нудота, блювота, кандидоз порожнини рота та вагінальний кандидоз, дисбактеріоз кишечнику, коліт, спричинений Clostridium difficile.

Протипоказання

• Гострий мононуклеоз, лімфолейкоз
• Підвищена чутливість до ампіциліну або інших пеницилінів
• Загальний порушення функції печінки

Особливі вказівки та рекомендації

• Обов'язковий систематичний контроль функції печінки і нирок під час терапії
• Пацієнтам з порушеннями функції нирок — корекція режиму дозування відповідно до кліренсу креатиніну
• При застосуванні високих доз у хворих з нирковою недостатністю можливий токсичний вплив на центральну нервову систему
• У випадках бактеріємії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера (реакція бактеріолізу)

Застосування при порушеннях функції нирок

Пацієнтам з нирковою недостатністю необхідна корекція дозування залежно від кліренсу креатиніну. Постійний контроль функції нирок під час лікування.

Застосування при порушеннях функції печінки

Протипоказаний при тяжких порушеннях функції печінки. Під час застосування потрібно контролювати функціональні показники печінки.

Застосування у дітей

Може використовуватися за режимом дозування, встановленим лікарем, залежно від віку та маси тіла дитини.

Міжнародні класифікаційні коди (МКБ)

• A02 — Інші сальмонельозні інфекції
• A38 — Скарлатина
• A40 — Стрептококовий сепсис
• A41 — Інший сепсис
• A46 — Рожа
• G00 — Бактеріальний менінгіт, не класифікований в інших рубриках
• H66 — Гнійний та неуточнений середній отит
• H70 — Мастоїдит та споріднені стани
• I33 — Гострий і підгострий ендокардит
• J00-J04 — Захворювання верхніх дихальних шляхів та бронхіти
• J15 — Бактеріальна пневмонія, інші інфекції дихальних шляхів
• K04, K81, K83 — Захворювання жовчного міхура та жовчних шляхів
• L01-L08 — Інфекції шкіри та м'яких тканин
• M05, M79 — Ревматичні захворювання
• N10-N79 — Захворювання нирок, статевих органів та ін.

Обов'язкові зауваження

Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем. Не застосовувати при інфекційному мононуклеозі, лімфолейкозі або підвищеній чутливості до пеницилінів.