Інструкція для медичного застосування препарату Ампіцилін

Показання до застосування

• інфекційно-запальні захворювання, спричинені чутливими до ампіциліну мікроорганізмами:
• інфекції верхніх дихальних шляхів (у тому числі отит, тонзиліт, фарингіт, синусит);
• одонтогенні інфекції;
• бронхолегеневі інфекції (бронхіт, пневмонія);
• інфекції сечовивідних шляхів (цистит, уретрит);
• інфекції органів шлунково-кишкового тракту (сальмонельоз, холецистит);
• гінекологічні інфекції;
• менінгіт, ендокардит, септицемія, сепсис;
• ревматизм, рожі, скарлатина;
• інфекції шкіри та м’яких тканин.

Спосіб застосування, курс та дози

Для перорального застосування: дорослим — по 250-500 мг кожні 6 годин (4 рази на добу). Максимальна добова доза — 4 г. Дітям з масою тіла до 20 кг — по 12,5-25 мг/кг кожні 6 годин.

Для внутрішньовенного (в/в) та внутрішньом’язового (в/м) введення: дорослим — по 250-500 мг кожні 4-6 годин. Дітям — по 25-50 мг/кг у залежності від тяжкості інфекції та віку. Максимальна добова доза для внутрішньовенного та внутрішньом’язового застосування — 14 г.

Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, залежно від локалізації та тяжкості інфекції.

Лікування у вагітних та годуючих жінок

Застосування Ампіциліну можливо за показаннями під контролем лікаря. Препарат проникає у грудне молоко у низьких концентраціях. При необхідності терапії у період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

• Алергічні реакції: кропив’янка, еритема, набряк Квінке, риніт, кон’юнктивіт. Можливі рідкісні випадки лихоманки, болю у суглобах, еозинофілії. Крайні рідкісні — анафілактичний шок.
• З боку травної системи: нудота, блювання, диспепсія.
• Інфекційні ускладнення: кандидоз ротової порожнини і піхви, кишковий дисбактеріоз, коліт, викликаний Clostridium difficile.

Протипоказання до застосування

• інфекційний мононуклеоз;
• лімфолейкоз;
• підвищена чутливість до пеніцилінів та інших β-лактамних антибіотиків;
• печінкова недостатність.

Особливі вказівки

Під час лікування необхідно систематично контролювати функцію печінки, нирок та периферичної крові. У разі порушень функцій нирок потрібна корекція дози. Високі дози у пацієнтів із нирковою недостатністю можуть спричинити токсичний ефект на центральну нервову систему. У випадках бактеріємії можливий розвиток реакції Яриша-Герксгеймера (реакція бактеріолізу).

Застосування при порушеннях функцій нирок

Необхідна корекція режиму дозування відповідно до кліренсу креатиніну. Постійний контроль функцій нирок обов’язковий. У високих дозах можливе токсичне ураження ЦНС.

Застосування при порушеннях функцій печінки

Протипоказаний при печінковій недостатності. Необхідний контроль функцій печінки під час терапії.

Застосування у дітей

Можливе відповідно до режиму дозування залежно від віку та маси тіла.

Код МКБ (міжнародна класифікація хвороб)

• A02.. — Інші сальмонельозні інфекції
• A38.. — Скарлатина
• A40.. — Стрептококовий сепсис
• A41.. — Інші септичні стани
• A46.. — Рожа
• G00.. — Бактеріальний менінгіт
• H66.. — Гнійний та неуточнений середній отит
• H70.. — Мастоїдит та відповідні стану
• I33.. — Гострий та підгострий ендокардит
• J00.. — Гострий риніт (насморк)
• J01.. — Гострий синусит
• J02.. — Гострий фарингіт
• J03.. — Гострий тонзиліт
• J15.. — Бактеріальна пневмонія, інша не класифікована
• J20.. — Гострий бронхіт
• K04.. — Болі пульпи та періапікальних тканин
• K81.0 — Гострий холецистит
• K81.1 — Хронічний холецистит
• K83.0 — Холангіт
• L01.. — Імпетіго
• L02.. — Абсцес шкіри, фурункул, карбункул
• L03.. — Флегмона
• L08.0 — Піодермія
• L08.8 — Інші уточнені місцеві інфекції шкіри та підшкірної клітковини
• M05.. — Ревматоїдний артрит
• M79.0 — Ревматизм
• N10.. — Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
• N11.. — Хронічний нефрит
• N30.. — Цистит
• N34.. — Уретрит
• N41.. — Воспалительные захворювання простати
• N70.. — Сальпінгіт та оофорит
• N71.. — Воспалення матки
• N72.. — Воспалення шийки матки
• T79.3 — Посттравматична ранова інфекція

Власник реєстраційного посвідчення

Виробник: Біохімік АО