Форма випуску

Препарат Амосин випускається у вигляді желатинових капсул та порошку для приготування суспензії для перорального застосування. Вміст капсул – гранули білого кольору, упаковані у блістери по 10 штук. Порошок для приготування суспензії доступний у пакетах по 125 мг, 250 мг, 500 мг, з комплектом мірних ложечок або стаканчиків для точного дозування. Таблетки також доступні по 250 мг та 500 мг у упаковках по 10 штук.

Опис

Желатинові капсули №0 білого кольору містять гранули білого кольору, що містять діючу речовину амоксицилін у формі тригідрату. В одному пакеті для приготування суспензії міститься порошок, що забезпечує дозу 125 мг, 250 мг або 500 мг активної речовини. У складі капсул і порошків також присутні допоміжні компоненти, такі як картофельний крахмал, титану діоксид, метилгідроксибензоат, пропілгідроксибензоат, оцтова кислота та желатин.

Фармакологічна дія

Амоксицилін – це широкоспектровий полусинтетичний антибіотик групи пеніцилінів, що має бактерицидну дію. Він інгібує транспептидазу, порушуючи синтез пептидоглікану – основного компонента клітинної стінки бактерій, що призводить до їх лізису. Препарат активний щодо багатьох грамположних бактерій (наприклад, Staphylococcus spp. за винятком штамів, що продукують пенициліназу; Streptococcus spp.) та деяких грамотрицних бактерій (Neisseria gonorrhoeae, Helicobacter pylori, Klebsiella spp. та ін.). Амоксицилін є кислотостійким і швидко проникає у тканини та рідини організму, забезпечуючи швидкий початок дії, який триває до 8 годин.

Показання до застосування

• Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими до препарату мікроорганізмами:
• Органів дихання: бронхіт, пневмонія
• ЛОР-органів: синусит, фарингіт, тонзиліт, гострий середній отит
• Мочеполового тракту: пієлонефрит, цистит, уретрит, гонорея
• Гінекологічних інфекцій: ендометрит, цервіцит
• Органів ЖКТ: перитоніт, ентероколіт, брюшний тиф, холангит, холецистит
• Кожі та м'яких тканин: рожа, імпетіго, вторинно інфіковані дерматози
• Інших інфекцій: лептоспіроз, листеріоз, хвороба Лайма (борреліоз), дизентерія, сальмонеллез, менінгіт, сепсис, эндокардит (профілактика)

Спосіб застосування, курс та дозування

Препарат приймається внутрішньо, до або після їди, запиваючи достатньою кількістю води. Тривалість курсу встановлює лікар, зазвичай від 5 до 12 днів. Дозування залежить від віку, ваги, тяжкості захворювання та чутливості мікроорганізмів:

При лікуванні острого неосложненого гонорею застосовують одноразову дозу 3 г. При інфекціях ЖКТ, гінекологічних інфекціях та інших показаннях – відповідно до рекомендацій лікаря.

Передозування

При передозуванні можливі симптоми: нудота, блювота, діарея, порушення водно-електролітного балансу. Лікування включає промивання шлунка, застосування активованого вугілля, корекцію водно-електролітних порушень та симптоматичну терапію. У важких випадках можливо застосування гемодіалізу.

Лікарські взаємодії

• Антациди, глюкозамін, слабкі засоби та їжа можуть знижувати абсорбцію амоксициліну.
• Аскорбінова кислота підвищує його біодоступність.
• Бактерицидні антибіотики (цефалоспорини, аміноглікозиди) мають синергізм з амоксициліном, тоді як бактеріостатичні препарати (макроліди, тетрациклін) можуть проявляти антагонізм.
• Амоксицилін підсилює ефект непрямих антикоагулянтів, зменшує ефективність пероральних контрацептивів, а також може підвищувати токсичність метотрексату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Застосування препарату можливе за строгими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. У період лактації застосування протипоказане, оскільки амоксицилін проникає у грудне молоко. У разі необхідності лікування в цей період, рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

• Алергічні реакції: кропив’янка, гіперемія, ангіоневротичний набряк, риніт, кон’юнктивіт, у рідкісних випадках анафілактичний шок.
• З боку травної системи: дисбактеріоз, нудота, блювота, діарея, стоматит, глоссит, зміни функції печінки, рідко – псевдомембранозний коліт.
• З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, судоми, зміни поведінки, безсоння.
• З боку сечовивідної системи: інтерстиціальний нефрит (рідко).
• З кровоносної системи: лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенічна пурпура, анемія.
• Інші реакції: свербіж, підвищена втомлюваність, кандидоз слизових, суперинфекція.

Протипоказання до застосування

• Індивідуальна підвищена чутливість до компонентів препарату, зокрема до пеніцилінів.
• Бронхіальна астма, алергічні реакції, поліноз.
• Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз.
• Печінкова недостатність.
• Захворювання шлунково-кишкового тракту, особливо коліти у анамнезі, що пов’язані з застосуванням антибіотиків.
• Грудне вигодовування.
• Дитячий вік до 3 років (для таблеток і капсул).

Особливі вказівки

• Під час лікування необхідно контролювати функцію печінки, нирок та кровотворних органів.
• Можливий розвиток суперинфекції за рахунок росту нечутливих до препарату мікроорганізмів.
• При підозрі на бактеріоліз можливі реакції Яриша-Герксгеймера.
• Пацієнтам з підвищеною чутливістю до пеніцилінів можливі перекрестні алергічні реакції з цефалоспоринами.
• При розвитку діареї слід уникати застосування протидіарейних засобів, що знижують перистальтику.
• При застосуванні з естрогенсодержащими контрацептивами рекомендується додатковий метод контрацепції.

Застосування при порушеннях функції нирок

У пацієнтів із зниженою нирковою функцією (КК 15–40 мл/хв) інтервал між прийомами збільшується до 12 годин. При термінальній стадії хронічної ниркової недостатності (КК <10 мл/хв) дозу слід зменшити на 15–50% або збільшити інтервал до 24 годин. Максимальна добова доза при анурії – 2 г.

Застосування при порушеннях функції печінки

Препарат протипоказаний при тяжкій печінковій недостатності.

Умови реалізації

Препарат відпускається за рецептом лікаря.

Застосування у дітей

Протипоказаний у дітей до 3 років для таблетованих форм. Для дітей старше 3 років препарат застосовується відповідно до рекомендацій лікаря, з урахуванням вікових доз і особливостей організму.

Коди МКБ та показання

Препарат застосовується при захворюваннях, класифікованих за кодами МКБ:

• A01 – Тиф та паратиф
• A02 – Інші сальмонеллезні інфекції
• A03 – Шигеллез
• A27 – Лептоспіроз
• A32 – Лістеріоз
• A39 – Менінгококова інфекція
• A40 – Стрептококовий сепсис
• A41 – Інший сепсис
• A46 – Рожа
• A54 – Гонококова інфекція
• A69.2 – Хвороба Лайма
• G00 – Бактеріальний менінгіт, не класифікований у інших рубриках
• J01 – Острий синусит
• J02 – Острий фарингіт