Амоксицилін – інструкція з застосування
Форма випуску
Препарат випускається у вигляді капсул по 250 мг, розмір №2. Капсула желатинова, з темно-зеленою кришечкою та білим корпусом з жовтуватим відтінком. Зміст капсули – гранульований порошок від білого до світло-жовтого кольору. Допускається наявність ущільненого циліндра порошку, який при натисканні стеклянною паличкою перетворюється у сипучий порошок.
Опис та склад
Основна активна речовина: амоксициліну тригідрат – 286,9 мг (що відповідає 250 мг чистого амоксициліну).
Вспомогальні речовини: магнію стеарат – 4,6 мг; мікрокристалічна целюлоза РН 102 – 13,5 мг.
Оболонка капсули складається з желатину, з додаванням барвників:
- кришечка – титан диоксид (Е171), хіноліновий жовтий (Е104), індигокармин (Е132);
- корпус – титан диоксид (Е171), хіноліновий жовтий (Е104).
Класифікація за АТХ та фармакологічною групою
Код АТХ | Група |
---|---|
J01CA04 | Антибіотик групи пеницилінів широкого спектра дії, що руйнується пенициліназою |
Фармако-терапевтична група: антибіотик, пеницилін полусинтетичний.
Фармакологічна дія
Амоксицилін – представник групи полусинтетичних пеницилінів широкого спектра дії. Оказує бактерицидну дію, руйнуючи клітинну стінку бактерій. Активний щодо грамположних бактерій: Staphylococcus spp. (крім штамів, які продукують пенициліназу), Streptococcus spp.. Також активний проти грамнегативних бактерій: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Escherichia coli, Shigella spp., Salmonella spp., Klebsiella spp.. Мікроорганізми, що продукують пенициліназу, є резистентними до амоксициліну. В комбінації з бета-лактамазоюінгібітором клавулановою кислотою спектр активності розширюється, зокрема щодо Bacteroides spp., Legionella spp., Nocardia spp., Pseudomonas (Burkholderia) pseudomallei. Важливо враховувати, що Pseudomonas aeruginosa та Serratia marcescens залишаються резистентними до амоксициліну.
Показання до застосування
- Інфекційно-запальні захворювання, викликані чутливими мікроорганізмами: бронхіт, пневмонія, ангіна, пієлонефрит, уретрит, інфекції шлунково-кишкового тракту, гінекологічні інфекції, інфекції шкіри та м’яких тканин, листеріоз, лептоспіроз, гонорея.
- У комбінації з метронидазолом – хронічний гастрит у фазі загострення, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки у фазі загострення, асоційовані з Helicobacter pylori.
Спосіб застосування, курс та дози
Індивідуальний режим лікування.
Внутрішньо, для дорослих та дітей старше 10 років (з масою тіла понад 40 кг): разова доза становить 250-500 мг. У тяжких випадках – до 1 г. Для дітей віком 5-10 років – 250 мг, 2-3 рази на добу; 2-5 років – по 125 мг, 2-3 рази на добу. Інтервал між прийомами – 8 годин.
Діти з масою тіла менше 40 кг: добова доза визначається залежно від клінічної ситуації та становить 20-100 мг/кг, що розподіляється на 2-3 прийоми.
Лікування гонореї: однократна доза 3 г у поєднанні з пробенецидом.
При порушеннях функції нирок: для КК 10-40 мл/хв – інтервал між прийомами збільшується до 12 годин; при КК менше 10 мл/хв – до 24 годин.
Парентеральне застосування:
- В/м – по 1 г двічі на добу;
- В/в – 2-12 г/добу (при нормальній функції нирок);
- Дітям – 50 мг/кг/добу, разова доза – 500 мг, частота – 2 рази на добу.
Лекарські взаємодії
- Амоксицилін зменшує ефективність пероральних контрацептивів.
- При одночасному застосуванні з бактерицидними антибіотиками (аміноглікозиди, цефалоспорини, ванкоміцин, рифампіцин) проявляється синергізм.
- З бактеріостатичними антибіотиками (макроліди, хлорамфенол, тетрацикліни та ін.) – можливий антагонізм.
- Усилює дію непрямий антикоагулянтів, знижуючи синтез вітаміну К та протромбіновий індекс.
- Зменшує ефективність засобів, що метаболізуються з участю ПАБК.
- Пробенецид, діуретики, аллопуринол, фенілбутазон, НПЗП – збільшують концентрацію амоксициліну.
- Антациди, глюкозамін, слабкі та інші препарати – можуть впливати на швидкість та ступінь абсорбції.
Застосування під час вагітності та годування груддю
Амоксицилін проникає через плацентарний бар’єр і виділяється у невеликих кількостях з грудним молоком. При необхідності застосування вагітним слід зважити співвідношення потенційної користі для матері та ризику для плода. У період лактації слід застосовувати з обережністю, враховуючи можливість побічних ефектів у немовляти.
Побічні дії
- Алергічні реакції: кропив’янка, еритема, ангіоневротичний набряк, риніт, кон’юнктивіт; рідко – лихоманка, болі у суглобах, еозинофілія; в окремих випадках – анафілактичний шок.
- Залежно від тривалості і дозування: можливий розвиток суперинфекцій, головокружіння, атаксії, спутаності свідомості, депресії, периферичних невропатій, судом.
- При комбінації з метронидазолом: нудота, блювота, диспепсія, діарея, стоматит, глоссит, гепатит, псевдомембранозний коліт.
- При застосуванні з клавулановою кислотою: холестатична желтуха, гепатит, рідко – мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз, ексфоліативний дерматит.
Протипоказання
- Інфекційний мононуклеоз, лімфолейкоз, важкі інфекції ЖКТ із діареєю або блювотою.
- Респіраторні вірусні інфекції, алергічний діатез, бронхіальна астма, сінна лихоманка.
- Підвищена чутливість до пеніцилінів і цефалоспоринів.
- При застосуванні в комбінації з метронидазолом – захворювання нервової системи, кровотворні порушення, інфекційний мононуклеоз.
- З протипоказаннями для застосування з клавулановою кислотою є хронічна патологія печінки та жовтяниця.
Особливі вказівки
- Обережно застосовувати у пацієнтів із алергічною схильністю.
- Комбінована терапія з метронидазолом не рекомендується дітям молодше 18 років та при захворюваннях печінки.
- На час терапії з метронидазолом слід утримуватися від вживання алкоголю.
Застосування при порушеннях функції нирок
Для пацієнтів із зниженою функцією нирок дозування та інтервал між прийомами коригуються відповідно до показників кліренсу креатиніну (КК).
Застосування при порушеннях функції печінки
З обережністю застосовувати у пацієнтів з захворюваннями печінки. Зокрема, у випадках з ураженням печінки на фоні застосування з метронидазолом препарат не рекомендується.
Застосування у дітей
Застосовується відповідно до режиму дозування залежно від віку та маси тіла дитини. Амоксицилін у комбінації з метронидазолом не рекомендується дітям молодше 18 років.
Класифікація за МКБ
- A27 – Лептоспіроз
- A32 – Лістеріоз
- A54 – Гонококова інфекція
- B98.0 – Helicobacter pylori як причина захворювань
- J03 – Гострий тонзиліт
- J15 – Бактеріальна пневмонія, інші
- J20 – Гострий бронхіт
- J35.0 – Хронічний тонзиліт
- J42 – Хронічний бронхіт
- K25 – Язва шлунка
- K26 – Язва дванадцятипалої кишки
- K27 – Пептична язва
- K29 – Гастрит, дуоденіт
- K65.0 – Гострий перитоніт
- K81.0 – Гострий холецистит
- K81.1 – Хронічний холецистит
- K83.0 – Холангіт
- L01 – Импетиго
- L02 – Абсцес шкіри, фурункул, карбункул
- L03 – Флегмона
- L08.0 – Піодермія
- L08.8 – Інші локальні інфекції шкіри
- N10 – Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит
- N11 – Хронічний нефрит
- N30 – Цистит
- N34 – Уретрит
- N41 – Запальні захворювання простати
- N70 – Сальпінгіт, оофорит
- N71 – Запальні процеси матки
- N72 – Запальні захворювання шийки матки
- T79.3 – Посттравматична ранева інфекція