Загальний опис

Препарат Амлодипін-Прана є таблетованим лікарським засобом, що належить до групи блокаторів кальцієвих каналів. Випускається у формі таблеток по 5 мг активної речовини. Таблетки мають різну форму випуску та упаковки, включаючи ячейкові контурні упаковки та банки з полімера для зручності застосування. Основною діючою речовиною є амлодипін у формі безилату, який проявляє селективний блокуючий ефектор на кальцієві канали міоцитів судин.

Класифікація за АТХ та фармако-терапевтичною групою

Препарат належить до групи блокаторів кальцієвих каналів, зокрема до класу дигідропіридинів.

Фармакологічна дія

Амлодипін є селективним блокатором кальцієвих каналів II класу. Його антигіпертензивний ефект обумовлений прямим розслаблюючим впливом на гладкі м'язи судин, що призводить до зниження периферичного опору судин (ОПСС). Це сприяє зниженню артеріального тиску без розвитку рефлекторної тахікардії. Крім того, препарат розширює коронарні артерії, що покращує кровопостачання міокарда, зменшує потребу серця у кисні та енергії, що особливо важливо при стенокардії. Амлодипін також сприяє розширенню як великих, так і маліших коронарних судин, що допомагає зменшити спазми та покращити кровотік.

Показання до застосування

• Артеріальна гіпертензія — у монотерапії або в складі комбінаційної терапії.
• Стабільна стенокардія — для зменшення частоти нападів та поліпшення прогнозу.
• Нестабільна стенокардія — у комплексному лікуванні.
• Стенокардія Принцметала — у монотерапії або в комбінації для профілактики спазмів судин.

Спосіб застосування, курс і дозування

Загальна рекомендована початкова доза для дорослих становить 5 мг один раз на добу. За потреби, дозу можна збільшити до максимальної — 10 мг один раз на добу. Таблетки слід приймати цілком, запиваючи достатньою кількістю води, незалежно від прийому їжі.

Особливості дозування:

• Дозу підбирають індивідуально залежно від клінічного стану пацієнта.
• При недостатній ефективності можливо збільшення дози до 10 мг/добу.
• Тривалість лікування визначає лікар залежно від реакції пацієнта.

Лікарські взаємодії

Амлодипін може посилювати дію інших антигіпертензивних препаратів, таких як інгібітори АПФ, бета-адреноблокатори, діуретики та нитрати. Також можливе посилення антиангінальної дії при комбінуванні з блокаторами медленних кальцієвих каналів або нейролептиками.

Важливо враховувати потенційне збільшення концентрації амлодипіну при застосуванні з інгібіторами CYP3A4, такими як кетоконазол, ітраконазол, або ритонавір. При одночасному застосуванні з літієм можливе підвищення токсичності останнього.

При застосуванні з НПВС можливо зменшення антигіпертензивної дії препарату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Безпека застосування амлодипіну під час вагітності не встановлена, тому препарат призначають лише у випадках, коли потенційна користь для матері перевищує можливий ризик для плода.

Дані щодо виведення амлодипіну з грудним молоком відсутні, але відомо, що інші блокатори кальцієвих каналів виділяються з грудним молоком. У разі необхідності застосування препарату в період лактації рекомендується припинити грудне вигодовування.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи:

• переферичні набряки
• тахікардія
• гіперемія шкірних покривів
• у високих дозах — артеріальна гіпотензія, аритмії, задишка

З боку травної системи:

• нудота
• біль у животі
• рідко — гиперплазія ясен

З боку нервової системи:

• головний біль
• втома
• сонливість
• запаморочення
• парестезії при тривалому застосуванні

Алергічні реакції:

• шкірна висипка
• зуд

Інші явища:

• біль у кінцівках при тривалому застосуванні

Протипоказання

• Тяжка артеріальна гіпотензія (систолічний АТ менше 90 мм рт.ст.)
• Обструкція вихідного тракту лівого шлуночка (включаючи важкий аортальний стеноз)
• Гемодинамічно нестабільна серцева недостатність після інфаркту міокарда
• Дитячий та підлітковий вік до 18 років — без встановленої безпеки та ефективності
• Індивідуальна підвищена чутливість до амлодипіну або інших дигідропіридинів

Особливі зауваження

• Обережне застосування у пацієнтів з печінковою недостатністю, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, стенозом аортального клапана.
• Під час лікування можливе збільшення часу напіввиведення у пацієнтів похилого віку, що вимагає контролю стану.
• Застосування при гіпертонічному кризі не рекомендується безпосередньо, оскільки безпосередня дія не досліджена.
• Прекращення терапії слід проводити поступово, щоб уникнути синдрома відміни.
• Дані щодо застосування у педіатрії відсутні — застосування у дітей не рекомендоване.

Застосування при порушеннях функцій нирок та печінки

Нирки:

З обережністю застосовувати при порушеннях функції нирок. Не потрібно коригування дози, але слід здійснювати постійний контроль стану.

Печінка:

З обережністю застосовувати при печінковій недостатності, оскільки може збільшуватися час напіввиведення препарату.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Пацієнтам похилого віку не потрібно знижувати дозу, але слід більш ретельно контролювати стан і можливий розвиток побічних ефектів через зміни метаболізму.

Застосування у дітей

Клінічні дані щодо безпеки та ефективності застосування у дітей відсутні. Застосування у педіатрії не рекомендується.

Коди МКХ та нозологія

• I10 — есенціальна (первинна) гіпертензія
• I20 — стенокардія (грудна жаба)
• I20.0 — нестабільна стенокардія
• I20.1 — стенокардія з документально підтвердженим спазмом (стенокардія Принцметала, варіантна стенокардія)