Загальний опис

Амитриптилін — це фармакологічний препарат, що належить до групи трициклічних антидепресантів. Він має властивості, що дозволяють застосовувати його для лікування різних психологічних та фізичних станів, зокрема депресій, нервових розладів, хронічного болю та інших показань.

Форма випуску

Препарат доступний у формі таблеток по 25 мг. Упаковки містять по 50 таблеток. Таблетки мають циліндричну форму, білий або майже білий колір, з міткою, що дозволяє ідентифікувати препарат.

Опис

Амитриптилін — це препарат, що містить активну речовину амитриптиліну гідрохлорид. Таблетки містять по 25 мг активної речовини. Вони виготовляються у вигляді ячейкових контурних упаковок по 10 штук, а також у банках із полімерних матеріалів по 50 штук.

Коди МКХ та АТХ

Клініко-фармакологічні групи та фармакологічна дія

Амитриптилін належить до антидепресантів групи трициклічних. Механізм його дії полягає у підвищенні концентрації нейромедіаторів — серотоніну та норадреналіну — у синаптичних щілинах шляхом пригнічення їхнього зворотного захоплення у нервових клітинах.

Довгострокове застосування сприяє зниженню активності β-адренорецепторів та серотонінових рецепторів у головному мозку, що нормалізує нейротрансмітерний баланс та покращує стан пацієнта при депресіях і тривожно-депресивних розладах. Також препарат має анальгезуючий ефект, впливає на гистамінові та холінергічні системи, викликає седативний ефект і має протиязвену дію за рахунок блокади H2-рецепторів у шлунку.

Показання до застосування

• Депресії: ендогенна, реактивна, невротична, інволюційна, ліки, при ураженнях мозку, алкогольна абстиненція.
• Шизофренічні психози та інші психотичні стани.
• Нервові розлади: порушення поведінки, активності, уваги.
• Нічний енурез: особливо у дітей віком 6-16 років.
• Нервна булимия.
• Хронічний болювий синдром: мігрень, ревматичні болі, невралгії, діабетична нейропатія, постгерпетична невралгія.
• Профілактика мігрені.
• Язва шлунка та дванадцятипалої кишки.

Спосіб застосування, курс та дози

Для внутрішнього застосування: початкова доза — 25-50 мг перед сном. Відповідно до клінічної відповіді та переносимості, дозу поступово збільшують на 25-50 мг кожні 5-6 днів до досягнення терапевтичного ефекту, зазвичай 150-200 мг на добу. У разі відсутності покращення у перші 2 тижні, дозу можна збільшити до 300 мг/добу.

Після поліпшення стану або зменшення симптомів, дозу зменшують до мінімально ефективної — 50-100 мг/добу, яку продовжують застосовувати не менше 3 місяців для запобігання рецидиву.

Пацієнтам похилого віку рекомендується починати з 30-100 мг/добу, зазвичай перед сном, з подальшою корекцією дозування.

Для лікування нічного енурезу у дітей віком 6-10 років — 10-20 мг перед сном, у віці 11-16 років — 25-50 мг.

Лікарська форма та спосіб застосування

Лікарські взаємодії

• З препаратами, що пригнічують ЦНС — можливе посилення седативного та пригнічуючого впливу.
• З антихолінергічними засобами — можливо, посилення антихолінергічних ефектів.
• З препаратами, що впливають на серцево-судинну систему — підвищується ризик аритмій, тахікардії, гіпертензії.
• З препаратами, що впливають на метаболізм — можливе підвищення або зниження концентрації амитриптиліну у крові, що може призвести до токсичних станів.
• З інгібіторами МАО — можливий розвиток гіпертензивного кризу, застосування з інтервалом не менше 14 днів після їх скасування.
• З алкоголем — посилення седативної дії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Амитриптилін протипоказаний під час вагітності, особливо у I та III триместрах, за винятком життєво необхідних випадків та під суворим контролем лікаря. Велику увагу слід приділяти поступовому скасуванню препарату за 7-8 тижнів до передбачуваних пологів, щоб уникнути синдрому відміни у новонародженого.

У період лактації застосування амитриптиліну заборонено, оскільки препарат виділяється з грудним молоком і може викликати сонливість та інші побічні ефекти у немовляти.

Побічні дії

З боку нервової системи

• сонливість, астенія, запаморочення, галюцинації, тривожність, порушення пам’яті, м’язові тремори, екстрапірамідні розлади, судоми.

З боку серцево-судинної системи

• ортостатична гіпотензія, тахікардія, порушення провідності, аритмії, підвищення або зниження артеріального тиску.

З боку шлунково-кишкового тракту

• нудота, блювання, запор, сухість у роті, зміна апетиту, гепатит, холестаз.

Інші побічні реакції

• гормональні зміни, алергічні реакції, порушення зору, гіперпірексія, випадіння волосся, шум у вухах.

Протипоказання

• острий інфаркт міокарда
• гостра алкогольна інтоксикація
• гостра інтоксикація снодійними, анальгетиками або психотропними засобами
• закритокутова глаукома
• тяжкі порушення АВ- або внутрішньовентрикулової провідності (блокада ніжок пучка Гіса, 2 ступінь АВ-блокади)
• перший триместр вагітності
• лактація
• дитячий вік до 6 років для перорального застосування, до 12 років для парентерального застосування
• індивідуальна підвищена чутливість до компонентів

Особливі вказівки

• Обережність при ІБС, порушеннях ритму, серцевій недостатності, гіпертонії, інсульті, хронічному алкоголізмі, тиреотоксикозі, захворюваннях печінки і нирок.
• Під час терапії можливий розвиток психозів, особливо у схильних пацієнтів і у похилому віці.
• Після припинення застосування можливий синдром відміни — необхідно поступове скасування препарату.
• У разі проведення хірургічних втручань слід повідомити лікаря про застосування амитриптиліну.
• Можливе підвищення ризику судом у пацієнтів із схильністю або при наявності провокуючих факторів.
• Тривале застосування може сприяти розвитку карієсу, тому рекомендується гігієна порожнини рота.
• Не рекомендується водити транспорт або виконувати потенційно небезпечні роботи під час лікування.

Застосування у особливих групах пацієнтів

Похилого віку

У пацієнтів похилого віку можливий розвиток психозів, запорів, порушень серцевого ритму, тому слід починати з мінімальних доз, уважно контролювати стан.

Дітей

Застосування у дітей молодше 6 років для перорального прийому заборонено, у віці 6–12 років — лише за призначенням лікаря і під контролем, з обережністю через можливість розвитку побічних реакцій.