Загальний опис

Амитриптилін – це трициклічний антидепресант, який використовується для лікування різноманітних психічних та неврологічних станів. Препарат має седативну, антихолінергічну, антиаритмічну та анальгезуючу дії, а також впливає на серотонінову та норадреналінову системи центральної нервової системи. Випускається у формі таблеток з різною дозуванням активної речовини, що дозволяє підбирати оптимальну терапію для кожного пацієнта.

Основною діючою речовиною є амитриптилин гідрохлорид, який забезпечує фармакологічний ефект препарату. Вспомогальні компоненти включають мікрокристалічну целюлозу, лактозу, крахмал, кремній діоксид, тальк та магнію стеарат, що сприяють стабільності та легкості засвоєння ліків.

Фармакологічна дія

Амитриптилін має комплексний механізм дії, що включає:

• Антидепресивний ефект – за рахунок збільшення рівня серотоніну та норадреналіну в центральній нервовій системі шляхом пригнічення їхнього зворотного захоплення.
• Седативна дія – через аффінність до Н1-гистамінових рецепторів, що знижує рівень тривоги та покращує сон.
• Антихолінергічний вплив – проявляється у зменшенні секреції залоз, порушеннями акомодації та сухістю слизових.
• Антиаритмічний ефект – згідно з класом IA, препарат уповільнює провідність у серцево-судинній системі.
• Знеболююча дія – зумовлена змінами рівня моноамінів у ЦНС та впливом на опіоїдні системи.

Завдяки цим механізмам, Амитриптилін ефективний при лікуванні депресивних розладів, нейропатичних болях, булимії, енурезі, мігрені та інших станах.

Показання до застосування

Протипоказання

• Гіперчутливість до амитриптиліну або інших компонентів препарату.
• Обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту з ризиком запору або парезу кишківника.
• Глаукома закритого кута.
• Алергічні реакції у минулому.
• Інфаркт міокарда у гострій фазі.
• Період вагітності та годування грудьми без консультації з лікарем.
• Дитячий вік (для деяких форм застосування, залежно від віку).

Спосіб застосування, тривалість курсу та дози

Загальні рекомендації

Препарат приймається внутрішньо, бажано після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини. Таблетки не розжовувати, а ковтати цілими.

Для дорослих

• Початкова доза – 25-50 мг на ніч. Залежно від ефективності та переносимості, дозу поступово можна збільшувати до максимуму 300 мг на добу, розподіляючи її на 2-3 прийоми, з переважанням прийому на ніч.
• При досягненні терапевтичного ефекту дозу знижують до мінімальної ефективної, яка підтримує стабільний стан пацієнта.
• Тривалість терапії – від кількох місяців до 1 року і більше за рекомендацією лікаря.

Для пацієнтів похилого віку

• Початкові дози 25-50 мг на ніч. У разі необхідності дозу зменшують, не перевищуючи 100 мг на добу.
• Зменшення дозування важливе через підвищену чутливість до препарату у цієї групи пацієнтів.

Для дітей

• Від 6 до 12 років: 10-30 мг на добу, або 1-5 мг/кг/день у дробових дозах.
• Підлітки: до 100 мг на добу.
• При нічному енурезі: 10-20 мг на ніч для дітей 6-10 років; до 50 мг для підлітків 11-16 років.

Передозування

Симптоми: порушення роботи ЦНС (сонливість, кома, галюцинації, ступор), порушення серцево-судинної системи (зниження АД, аритмії, шок, порушення провідності), дихальні розлади, нудота, блювота, підвищена температура тіла, судоми.

Лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, симптоматична терапія. У важких випадках — підтримка функцій життєво важливих систем, застосування інфузійної терапії, контроль ЕКГ, госпіталізація.

Гемодіаліз та форсований діурез неефективні.

Лікарські взаємодії

• З алкоголем та препаратами, що пригнічують ЦНС: посилення седативної та депресивної дії.
• З антихолінергічними засобами: збільшення побічних ефектів, таких як сухість слизових, затримка сечі, запори.
• З антиаритміками (хінідин, пимозид): ризик посилення порушень ритму.
• З антидепресантами, що інгібують МАО: протипоказано, можливі серйозні ускладнення.
• З препаратами для лікування щитоподібної залози: можливе посилення токсичних ефектів.
• З препаративними засобами, що підвищують рівень серотоніну: ризик розвитку серотонінового синдрому.

Рекомендується консультація лікаря для підбору безпечної комбінації препаратів.

Застосування під час вагітності та годування грудьми

Препарат застосовується у вагітних лише за суворими показаннями, коли користь для матері перевищує потенційний ризик для плода. Амитриптилін проникає у грудне молоко, тому при необхідності прийому рекомендується припинити грудне вигодовування або відмінити препарат за 7 тижнів до передбачуваних пологів, аби уникнути побічних ефектів у новонароджених.

Побічні дії

• З боку центральної нервової системи: сонливість, запаморочення, слабкість, тривожність, галюцинації, порушення пам’яті, тремор, судоми, екстрапірамідні розлади.
• З серцево-судинної системи: тахікардія, ортостатична гіпотензія, порушення провідності, аритмії.
• З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у роті, запори, підвищення або зниження апетиту, гастралгія.
• З боку ендокринної системи: гінекомастія, галакторея, зміни у статевих функціях.
• Аллергічні реакції: висип, свербіж, набряки, фотофотосенсибілізація.
• Інші побічні ефекти: випадання волосся, шум у вухах, гіперпірексія, гіпонатремія.

При тривалому застосуванні та раптовій відміні можливий синдром відміни: порушення сну, дратівливість, головний біль, незвичні сновидіння.

Особливі вказівки

• Потрібен регулярний контроль стану пацієнта, зокрема роботи серця (ЕКГ), функцій печінки та нирок.
• З обережністю призначати пацієнтам з історією судом, глаукомою, порушеннями серцевого ритму.
• Зменшувати дозу у літніх пацієнтів та при порушеннях функцій печінки і нирок.
• У разі появи побічних явищ — звернутися до лікаря для корекції терапії.