Показання до застосування

• Лікування та профілактика пароксизмальних порушень ритму:
• життєроугрожающие шлуночкові аритмії, зокрема шлуночкова тахікардія;
• профілактика фібриляції шлуночків (після кардіоверсії);
• суправентрикулярні аритмії, зокрема при неефективності інших терапій або при синдромі WPW;
• пароксизм мерцання та тріпотіння передсердь;
• предсердні та шлуночкові екстрасистоли;
• аритмії на фоні коронарної недостатності або хронічної серцевої недостатності;
• парасистолія, шлуночкові аритмії у хворих із міокардитом Шагаса;
• стенокардія.

Протипоказання

• Абсолютні: синусова брадикардія, синоатриальна блокада, ІІ-ІІІ ступеня AV-блокада без кардіостимулятора, кардіогенні шок, гіпокаліємія, колапс, артеріальна гіпотензія, тиреотоксикоз, інтерстиціальні захворювання легень, прийом інгібіторів МАО, вагітність, лактація, підвищена чутливість до йоду.
• Відносні: тяжка печінкова недостатність, бронхіальна астма, важка серцева недостатність, гіпотиреоз, тяжкі порушення електролітного балансу.

Спосіб застосування, дози та тривалість курсу

Пероральний прийом

Для дорослих початкова доза становить 200 мг один раз на день. Далі терапію підбирає лікар індивідуально, залежно від стану пацієнта та реакції на лікування. У дітей доза становить 2,5-10 мг/добу.

Внутрішньовенне введення

• Струйно або крапельно — 5 мг/кг маси тіла одразу, потім — до 1,2 г на добу (15 мг/кг).

Тривалість лікування та режим визначаються лікарем залежно від клінічної ситуації.

Лікувальні взаємодії

Аміодарон може взаємодіяти з різними препаратами навіть через кілька місяців після завершення курсу через тривалий період напіввиведення. Основні взаємодії:

• З препаратами I класу антиаритміків (наприклад, дизопірамід) — збільшується ризик подовження інтервалу QT та розвитку тахіаритмій.
• З засобами, що спричиняють гіпокаліємію (діуретики, глюкокортикостероїди, амфотерицин В) — підвищується ризик аритмій.
• З препаратами для анестезії, оксигенотерапією — можливе зниження кров'яного тиску, брадикардія, порушення провідності.
• З антидепресантами, антипсихотиками, циметидином — можливе підвищення концентрації амиодарону у плазмі, що збільшує ризик побічних ефектів.
• З антикоагулянтами (варфарином, фенпрокумоном) — посилення їх дії та підвищення ризику кровотеч.
• З дигоксином — підвищення концентрації в крові, що може спричинити інтоксикацію.
• З бета-блокаторами — можливе посилення брадикардії та гіпотензії.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат заборонено застосовувати під час вагітності та в період лактації через ризик проникнення у плаценту та грудне молоко, що може негативно впливати на плід і новонародженого. Аміодарон і його метабіти проникають у кров плода, а також виділяються з грудним молоком.

Побічні дії

З боку серцево-судинної системи

• синусова брадикардія, AV-блокада, прогресування серцевої недостатності, шлуночкова тахікардія ("пируэт"), посилення існуючих порушень ритму, зниження АТ при парентеральному застосуванні.

З системи ендокринної

• гіпо- або гіпертиреоз, тиреотоксикоз.

З дихальної системи

• при тривалому застосуванні — кашель, задишка, інтерстиціальний пневмоніт, фіброз легень, плеврит, бронхоспазм.

З травної системи

• нудота, блювота, зниження апетиту, тяжкість у епігастрії, запори, метеоризм, діарея, підвищення активності печінкових трансаміназ, токсичний гепатит, холестаз, жовтяха.

З нервової системи

• головний біль, слабкість, запаморочення, депресія, парестезії, слухові галюцинації, периферична невропатія, тремор, порушення пам’яті, екстрапірамідні симптоми, атаксія, внутрішньочерепна гіпертензія.

З органів зору

• увеїт, відкладення липофусцину в рогівці, зміщення сітківки.

З кровотворної системи

• тромбоцитопенія, гемолітична та апластична анемії.

Інші реакції

• шкірна сип, фоточутливість, алопеція, тромбофлебіт, епідидиміт, міопатія, зниження потенції, васкуліт, жар, підвищене потовиділення.

Особливі вказівки

• Перед початком терапії необхідно провести рентгенологічне дослідження легень та функціональні тести щитовидної залози.
• Регулярний контроль функції щитовидної залози та стану легень під час тривалого застосування.
• Під час лікування слід уникати тривалого перебування під прямими сонячними променями.
• Після припинення застосування можливий рецидив порушень ритму.
• Впливає на результати тесту з радіоактивним йодом.
• Не застосовувати одночасно з бета-блокаторами, дигоксином, кумарином та іншими препаратами, що можуть взаємодіяти.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю застосовують при печінковій недостатності, під контролем функціональних показників.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Потрібен особливий контроль через високий ризик розвитку брадикардії та інших ускладнень.

Застосування у дітей

Безпечність та ефективність у дітей до 18 років не встановлені, тому застосовують з обережністю під контролем лікаря.

Коди МКБ

• I20 — Стенокардія
• I45.6 — Синдром передчасного збудження
• I47.1 — Наджелудочкова тахікардія
• I47.2 — Желудочкова тахікардія
• I48 — Фібриляція та тріпотіння передсердь
• I49.0 — Фібриляція та тріпотіння шлуночків
• I49.4 — Інші та неуточнені порушення серцевого ритму
• I49.8 — Інші уточнені порушення ритму

Власник реєстраційного посвідчення

ТОВ "ОРГАНІКА", Росія